ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4666/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретаріПономаренко В.Г.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Лутоніної Н.В.
Ярмоленко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Дзержинського відділення державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі – відділення Фонду) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (надалі – відділ ДВС), в якому просить:
- скасувати постанову Дзержинського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції від 11.03.2011 року про стягнення з Відділення виконавчого збору у розмірі 5500,00 грн. за добровільну несплату виконавчого листа № 2-2296 від 02.09.2010 року, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Положення про виконавчу дирекцію Фонду, Постанову Правління Фонду від 03.10.2008 року № 49 тим, що відділення не є власником коштів, що знаходяться на рахунку. Робочим органам – управлінням та відділенням – кошти для виплати потерпілим дирекція Фонду виділяє згідно кошторисів на підставі заявок робочих органів по відповідним КЕКВам. При розрахунках бюджету та кошторису неможливо передбачити на яку суму потерпілі в судовому порядку установлять для себе право на відшкодування моральної шкоди, тому ці суми не закладалися ні до бюджету, ні до кошторисів робочих органів і потрібен час для відшукування цих додаткових, незапланованих коштів, а також потрібне коригування і бюджету Фонду, і кошторису відділень. Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, відділення направило листом № 04/1411 від 24.03.2011 року бюджетне замовлення про додаткове фінансування. Тобто, на думку відповідача, вжило всіх заходів щодо своєчасного виконання рішення суду.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 11.04.2011 року зведене виконавче провадження В3-558/11 від 11.01.2011 року закінчено в зв’язку з повним фактичним виконанням, про що винесені відповідні постанови, якими скасовані заходи примусового виконання рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010, № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору або накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, належать до адміністративної юрисдикції.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності зі статтею 1 Закону України від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Згідно статті 25 вказаного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
У відповідності зі статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02.09.2010 року № 2-2296 про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 55000,00 грн. моральної шкоди.
У строк, встановлений у вказаній постанові державного виконавця, позивач добровільно виконавчий лист Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02.09.2010 року № 2-2296 не виконав.
З заявою про відстрочку виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ, позивач не звертався.
11.03.2011 року державний виконавець Дзержинського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції виніс постанову про стягнення з відповідача виконавчого збору у розмірі 5500,00 грн. за примусове виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02.09.2010 року № 2-2296.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про стягнення з відповідача виконавчого збору є правомірною, тобто такою, що винесена державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 19, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 25, 28, 36 Закону України від "Про виконавче провадження", ст. ст. 2, 3, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 10.05.2011 р.
Суддя
О.В. Серьогіна