ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2010 р. Справа № 2a-1725/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюк П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головного управління на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головного управління на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області,
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився. Подав суду клопотання, де просить розгляд справи проводити без його участі, за наявними матеріалами у справі. Позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав:
06.05.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області складено акт № 084740 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час експлуатації ОСОБА_1 легкового автомобіля, облаштованого як таксі (а.с. 6). Під час перевірки встановлено таке порушення вимог законодавства, як відсутність ліцензійної картки.
12.05.2009 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 винесено постанову № 068375 на суму 510 грн. за порушення, передбачені абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 23 лютого 2006 року (а.с. 7).
Згідно ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України;
Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно п. З Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головне управління на автомобільному транспорті, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та М.Севастополі. Відповідно до п. 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому п. 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.
Та обставина, що на момент перевірки у відповідача була відсутня ліцензійна картка підтверджується довідкою територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 31.05.2010 року, де вказано, що згідно даних регіонального реєстру щодо виданих, переоформлених ліцензій, виданих дублікатів ліцензій, анульованих та визнаних недійсними ліцензій приватний підприємець ОСОБА_1 не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 24).
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб’єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.
Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов підставний та належить до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнунути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в дохід державного бюджету фінансові санкції по постанові № 068375 на суму 510 (п'ятсот десять) гривень.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 25.06.2010 року.