ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 31/559 | 15.01.08 |
За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ
До 1. Дочірнього підприємства „Санаторно-курортний реабілітаційний центр „Слов’янський курорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, м. Слов’янськ
2. Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, м. Київ
Про стягнення 171 700 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Головко П.В. –пред. по довір.
Від відповідача 1. не з’явився
Від відповідача 2. Рябко Є.О. –пред. по довір.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 171 700 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2007р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.12.2007р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2007р. розгляд справи було відкладено на 15.01.2008р., у зв’язку з винятковими обставинами.
Представник відповідача 1 в судове засідання 15.01.2008р. не з’явився, вимоги Ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Проте, до канцелярії суду 25.12.2007р. надійшло заперечення на позовну заяву відповідача 1.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Відповідач-1 у запереченні на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Відповідач-2 є неналежним відповідачем у справі. З огляду на це, вважає, що позов є непідсудним Господарському суду міста Києва згідно ст. 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі –«ГПК України»), і підлягає розгляду Господарським судом Донецької області. Тому, Відповідач-1 просить суд провадження у справі припинити.
Відповідач-2 проти позову заперечував, вважаючи вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача-1 грошових коштів безпідставними та необґрунтованими, у зв‘язку з чим просив у позові відмовити повністю.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 2, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2006 року за результатами проведеного тендеру на закупівлю послуг санаторно-курортних закладів для лікування потерпілих з ушкодженням спинного мозку між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Договір про придбання путівок для санаторно-курортного лікування №5 «М»(надалі –«Договір»).
Відповідно до п. 1.2. Договору путівки для санаторно-курортного лікування та оздоровлення було придбано Позивачем за цінами та терміном перебування в кількості і строки, узгоджені згідно з додатком до Договору.
Пунктом 2.2. Договору ціни на послуги при укладанні Договору встановлюються в національній валюті України згідно з фінансовою частиною, поданою Відповідачем-1 у тендерній пропозиції на 2006 р.
Пунктом 2.3. Договору встановлено, що Позивач сплачує вартість путівок за цінами, вказаними Відповідачем-1 у додатку, передбаченому пунктом 1.2. Договору.
Додатком до Договору від 28.02.2006 р. вартість однієї доби перебування особи в санаторії в чотиримісному номері складає 123, 00 (сто двадцять три) грн. Загальна вартість послуг за Договором становить 1 660 500 (один мільйон шістсот шістдесят тисяч п‘ятсот) грн. з ПДВ. (копія є у матеріалах справи).
07.07.2005 р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування реабілітаційних установ для інвалідів та дітей інвалідів»№ 2772-IV, відповідно до якого поставка послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на поставку таких послуг звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Вказаний Закон набрав чинності з 1 січня 2006 року.
7 серпня 2006 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Зміни №2 до додатку до Договору, якими було змінено загальну суму послуг за Договором у зв‘язку зі збільшенням витрат на санаторно-курортне лікування інвалідів через зростання цін і тарифів на енергоносії та комунальні послуги, продукти харчування, підвищення мінімальної заробітної плати.
За період з 14 березня 2006 р. по 20 вересня 2006 року Позивачем було перераховано Відповідачу-1 грошові кошти за оплату придбаних путівок на санаторно-курортне лікування інвалідів на загальну суму 1 381 200 (один мільйон триста вісімдесят одна тисяча двісті) грн. (копії платіжних доручень №1156 від 14.03.2006 р., №1326 від 23.03.2006 р.; №2035 від 10.05.2006 р.; №2136 від 12.03.2006 р.; №2329 від 25.05.2006 р.; №3832 від 17.08.2006 р.; №3946 від 28.08.2006 р.; №4351 від 20.09.2006 р. є у матеріалах справи).
20 вересня 2007 року Позивач, вважаючи необґрунтованою ціну закупівлі послуг у Відповідача-1, вказану в додатку до Договору, звернувся до Відповідача-1 з претензією №1671-06-1, у якій вимагав від Відповідача-1 у строк до 28.09.2007 р. повернути частину коштів, отриманих від Позивача відповідно до Договору.
18.10.2007 р. Відповідачем-1 було направлено відповідь №10юк/2553 на претензію Позивача (копія залучена до матеріалів справи), у якій Відповідач-1, посилаючись на умови п. 6.2. Договору, вважав вимогу щодо повернення 171, 7 тис. грн. незаконною та необґрунтованою.
Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.
Порядок проведення тендерів на закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти визначається Законом України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти»(надалі –«Закон»).
Відповідно до чч. 1-2 ст. 19 Закону про проведення торгів з закупівлі учасники інформуються замовником проведення таких торгів шляхом розміщення відповідного оголошення, у якому зазначаються: найменування та юридична адреса замовника торгів; вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг; строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг; кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати учасники; способи та місце отримання тендерної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено замовником); місце та строк подання тендерних пропозицій; місце та дата розкриття тендерних пропозицій;умови надання тендерного забезпечення та способи зв'язку для отримання додаткової інформації; адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет (у разі здійснення процедури відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів, редукціону).
Статтями 20 та 21 Закону передбачено, що учаснику, який оплатив вартість тендерної документації, протягом трьох днів з моменту оплати надсилається тендерна документація. Тендерна документація повинна містити, зокрема, інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі: перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції; зазначення основних умов, які обов‘язково будуть включені до договору про закупівлю; методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, податків тощо; інформацію про валюту (валюти), у якій (яких) має бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; шкалу розрахунку кроку торгів чи редукційну.
Таким чином, ціна тендерної пропозиції визначається замовником закупівлі товарів, робіт, послуг у тендерній документації.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 29 Закону пропозиція, що була визнана найкращою за результатами торгів, акцептується замовником торгів. З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, основні умови договору про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти, в тому числі, щодо ціни такої закупівлі, визначаються тендерною документацією та пропозицією учасника закупівлі, яку акцептовано замовником торгів.
З огляду на це, всі істотні умови Договору було визначено Позивачем та Відповідачем-1 згідно тендерної документації та тендерної пропозиції Відповідача-1, акцептованої Позивачем. Зокрема, у п. 2.2. Договору прямо вказується про те, що ціни на послуги при укладанні Договору встановлюються у національній валюті України згідно з фінансовою частиною, поданою Відповідачем-1 у тендерній пропозиції на 2006 р.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 5 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому ГК України, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 11 ЦК України укладений Договір є підставою для виникнення у Позивача та Відповідача-1 відповідних цивільних прав та обов‘язків.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Ст. 525 та ст. 651 ЦК України не допускає можливість зміни умов зобов‘язання (договору) інакше, як за згодою сторін, якщо інше прямо не передбачено договором або законом.
Пунктом 2.10. Договору передбачено, що загальна вартість послуг за Договором може бути зменшена за обставин, передбачених у п. 7.2. Договору (у разі настання для однієї з сторін обставин непереборної сили –форс-мажору). Пунктом 10.6. Договору встановлено можливість зміни Договору лише за згодою сторін, якщо інше не передбачене чинним законодавством України.
Таким чином, Договором не передбачено можливість зміни його умов інакше, як за наявності згоди на те обох сторін Договору, тобто, Позивача і Відповідача-1.
З матеріалів справи та наданих сторонами доказів вбачається, що будь-яких додаткових угод до Договору, які передбачали б зміну ціни закупівлі Позивачем у Відповідача-1 путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення інвалідів на суму, вказану у позовній заяві, сторонами не укладалося. Будь-які рішення судів або інших органів, уповноважених згідно законодавства вирішувати спори між сторонами господарських договорів, стосовно внесення змін до Договору або визнання його частково нечинним, відсутні.
А отже, станом на сьогоднішній день Договір є дійсним та таким, що породжує для сторін відповідні права та обов‘язки. Через це, грошові кошти на придбання путівок було перераховано Позивачем на користь Відповідача-1 правомірно та у відповідності до умов Договору і підстав для визнання вищевказаних грошових коштів або їх частини такими, що були безпідставно отримані Відповідачем-1, у суду немає.
Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов‘язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов‘язаннями усі належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов‘язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов‘язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Установчими документами Відповідача-1 та Відповідача-2 не передбачено можливості несення відповідальності Відповідачем-2 як засновника Відповідача-1 за зобов‘язаннями Відповідача-1, які виникають на підставі відповідних договорів (правочинів, угод). Тому, Відповідач-2 не може нести відповідальність за зобов‘язаннями Відповідача-1, які виникли на підставі Договору.
Тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача-1 грошових коштів у розмірі 171 700 грн. та щодо зобов‘язання Відповідача-2 здійснити контроль за фінансово-господарською діяльністю Відповідача-1 та забезпечити повернення зазначених грошових коштів є необґрунтованими та безпідставними.
У зв‘язку з цим, Господарський суд міста Києва вважає, що підстави для задоволення позовних вимог як щодо Відповідача-1, так і щодо Відповідача-2 відсутні, а тому у позові слід відмовити.
Оскільки відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та розділу ІІ Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. №1258, Позивач звільнений від сплати державного мита та сплачує витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за нульовою ставкою, то відповідно до ст. 49 ГПК України та п. 3 частини 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»державне мито та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу не підлягає поверненню Позивачу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом недоведеним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись, ст. ст. 33, 34, 44, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н. І. Качан