Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 26 квітня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/4758/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Скріпніка А.І.

при секретарі          Чумаріній Д.В.     

  Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                             Скріпніка А.І.,

при секретарі                                                               Чумаріній Д.В.,

за участю представника позивача                                         ОСОБА_1 – згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду України в м. Красний Лиман до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Родіна” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1 601,54 грн.,

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Родіна” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2011 року в сумі 1 601,54 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був відшкодувати до 25 числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства. Станом на день подання позову відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1,2, яка підтверджується відповідним розрахунком з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2011 року в сумі 1 601,54 грн. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності  не надавав.  

Відповідно до витягу є Єдиного державного реєстру, адреса сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Родіна” визначена наступним чином: 84400, Донецька область, місто Красний Лиман, с. Шандриголово, вул. Гутченка, 161, тобто як і було зазначено пенсійним органом у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента № 121/2001 від 01 березня 2001 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Він здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління у районах, містах і районах у містах (п. 15 Положення).

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001, з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон N 1058-IV) визначено, що цей закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, /далі Інструкція/, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

На підставі п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для підприємств-платників –100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.          

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного Фонду за місцем його реєстрації.                     

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Родіна” зареєстровано в якості юридичної особи 06.11.1998 року за № 25, код ЄДРПОУ 00697188, та відповідно до п.2.1.1 Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788 до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 зазначеного Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.  Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  з 1 січня 2004 року.  Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХИ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІУ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІУ, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням   її   щороку   на   10   відсотків   до   100-відсоткового   розміру  відшкодування  фактичних витрат на виплату  і  доставку  цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Через несплату відповідачем суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 1 601,54 грн. Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача по сумам відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 1 601,54 грн. на час розгляду справи відповідачем не сплачена, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.24-25), які було отримано представником відповідача та актом звірення № 393 від 28.03.2011 року, який було підписано головним бухгалтером сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Родіна”.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» ,«б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 1,2) в сумі 1 601,54 грн. в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

  На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254, 257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

  Адміністративний позов управління пенсійного фонду України в м. Красний Лиман до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Родіна” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1 601,54 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Родіна” на користь управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 54 (п’ятдесят чотири) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 26 квітня 2011 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлено 29 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Скріпнік А.І.