ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2011 р. Справа № 2a-1419/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області,
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення фінансових санкцій по постанові № 107753 від 26.10.2010 року в сумі 1700,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
27.04.2011 року Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій по постанові № 107753 від 26.10.2010 року в сумі 1700,00 грн.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які грунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року в даній адміністративній справі відкрито скорочене провадження.
Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження та копію позовної заяви разом з доданими до неї документами на адресу зазначену в позові та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру. Дані матеріали 06.05.2011 року повернуто на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: „за закінченням терміну зберігання”.
Частина 4 статті 33 КАС України передбачає, що у разі відсутності осіб, які не беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місце проживання) зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до вимог частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чино.
Розглянувши матеріали справи в порядку скороченого провадження, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.10.2010 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області складено акт №204806 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час експлуатації ОСОБА_1 автомобіля "Mercedes-Benz 814", державний номер - НОМЕР_1. Зокрема, вантажне перевезення здійснювалось за відсутності ліцензійної картки (а.с. 9).
26.10.2010 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 винесено постанову №107753 про застосування фінансових санкцій на суму 1700 грн. за порушення, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 11).
Судом встановлено, що у передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена, що підтверджується довідкою позивача від 20.04.2011 р. (а.с. 14).
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 10), а також про винесену постанову позивачем (а.с. 11).
Постанова в порядку передбаченому п. 32 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".
Згідно ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:
- ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
- надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: - для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м.Києві та м.Севастополі. Відповідно до п. 21, 27 даної Постанови державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
У відповідності до п. 28 вищевказаної Постанови фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Згідно п 3.3. положення про ліцензійну картку від 24.11.2005 року № 803 ліцензійні картки є недійсними у разі змін у реєстраційних документах власних транспортних засобів або в інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження таким транспортним засобом, що використовується на інших законних підставах.
Відповідно до довідки з регіонального реєстру щодо виданих, переоформлених ліцензій, виданих дублікатів ліцензій, анульованих та визнаних недійсними ліцензій фізична особа - підприємець ОСОБА_1 виготовляв ліцензію НОМЕР_4 на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом 05.12.2006 року. Ліцензійну картку НОМЕР_2 на транспортний засіб Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 виготовлено одночасно з ліцензією на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3, що діяв до 16.11.2009 року (а.с.14). Під час перевірки встановлено, що на транспортний засіб виготовлено нове свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5. Тобто приватний підприємець здійснював перевезення вантажу з недійсною ліцензійною карткою.
Доказів сплати заборгованості на час розгляду справи суду не представлено.
Суд зазначає, що при наданні відповідачем послуг перевезення пасажирів в таксі документів, передбачених статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” є обов’язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов підставний та належить до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний ґномер НОМЕР_2) в дохід Державного бюджету України фінансові санкції по постанові № 107753 від 26.10.2010 року в сумі 1700 (одна тисяча сімсот гривень) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.