Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2011 р. справа № 2а-25906/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10.20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Мороз Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства
«Докучаєвське АТП-11479»
до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську
про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302308 від 17 травня 2010 року
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 (за дов. б/н від 04 лютого 2010 р.)
від відповідача: не з’явився
Відкрите акціонерне товариство «Докучаєвське АТП-11479» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302308 від 17 травня 2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 29 квітня 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську була проведена перевірка господарської одиниці – буфету, що розташований за адресою: Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Леніна, 18, суб’єкта господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське АТП-11479». 17 травня 2010 року податковою інспекцією на підставі акту перевірки № 05080033/2308/3116358 від 29 квітня 2010 року було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302308 в розмірі 710,95 гривень за порушення п. 4, 9, 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та норм з регулювання обігу готівки». Позивач, посилаючись на те, що через порушення відповідачем встановлених частиною 4 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХП строків попередження про проведення перевірки, просить визнати дії податкової інспекції щодо проведення перевірки неправомірними. Крім того, посилаючись на невідповідність дійсності обставин що мали місце викладеним в акті перевірки № 05080033/2308/3116358 від 29 квітня 2010 року, позивач наполягав на не порушенні вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та норм з регулювання обігу готівки» та просив суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302308 від 17 травня 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав у повному обсязі вимоги, викладені у позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення № 0000302308 від 17 травня 2010 року стали викладені в акті перевірки № 05080033/2308/3116358 від 29 квітня 2010 року висновки. Перевірку проведено на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у межах наявної в податкового органу повноважень. Перевіркою були встановлені порушення вимог п. п. 4, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та норм з регулювання обігу готівки», що було відображено в акті перевірки № 05080033/2308/3116358 від 29 квітня 2010 року. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, 17 травня 2010 року податковою інспекцією було прийнято рішення № 0000302308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, уповноваженого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Докучаєвське АТП-11479» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 03116358. Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Державній податковій інспекції у м. Докучаєвську (відповідач у справі).
29 квітня 2010 року старшими державними податковими ревізорами-інспекторами на підставі направлень від 07 квітня 2010 року № 71 та № 72 та плану – графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері ДПІ у м. Докучаєвську на квітень 2010 року було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці – буфету, що розташований за адресою: Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Леніна, 18, суб’єкта господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське АТП-11479».
29 квітня 2010 року за результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт № 05080033/2308/3116358, яким податківцями були встановлені порушення позивачем пунктів 4, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечення цілісності пломб реєстратора розрахункових операцій; незбереження фіскального звітного чеку № 1790 від 26.04.2010 року в книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО); невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
17 травня 2010 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки, було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302308, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 710,95 гривень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно пункту 1 статті 8 вищевказаного Закону до функцій податкової інспекції відноситься здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Пунктом 2 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надані повноваження у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
При цьому, статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, право на проведення яких передбачене статтею 16 цього Закону та статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Згідно статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірки поділяються на планові та позапланові.
Відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими перевірками.
Згідно частини 4 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» попередження про проведення перевірки за 10 днів до початку такої перевірки передбачено лише у разі проведення податковою інспекцією планової перевірки.
Оскільки податковою інспекцією була проведена перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у відповідача не виникло обов’язку повідомити позивача про проведення перевірки.
Отже, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське АТП-11479» в частині визнання дій щодо проведення перевірки неправомірними не підлягають задоволенню.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N 265/95-ВР від 06 липня 1995 року.
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі – продажу іноземної валюти.
Згідно пунктів 4, 9 та 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР) передбачена статтями 17-24 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 статті 17 зазначеного Закону в редакції що діяла під час виникнення спірних правовідносин, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Як вбачається із розрахунку фінансових санкцій, за порушення позивачем вимог п. 4 статті 3 Закону, до нього були застосовані штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень.
Відповідно наданої позивачем довідки № 102/10 від 31 травня 2010 року про опломбування реєстратора розрахункових операцій реєстратор розрахункових операцій MINI-500.02 НЕ, фіскальний номер 0508001455, що належить суб’єкту підприємницької діяльності ВАТ «Докучаєвське АТП-11479» був знятий з реєстрації 31 травня 2010 року (арк. справи 12). Зазначеною довідкою підтверджено, що під час зняття реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02 НЕ, фіскальний номер 0508001455 конструкція та програмне забезпечення РРО відповідає модифікації, включеної до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Серед наявних в матеріалах справи документів відсутні такі, що свідчили б про наявність порушення цілісності пломб реєстратора розрахункових операцій на момент проведення перевірки, що не дає можливості суду прийняти посилання відповідача на порушення позивачем вимог пункту 4 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що свідчить про неправомірність прийняття відповідачем рішення № 0000302308 від 17 травня 2010 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 гривень.
Відповідно до пункту 4 статті 17 за порушення вимог Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Як вбачається із розрахунку фінансових санкцій, за порушення позивачем вимог п. 9 статті 3 Закону, до нього були застосовані штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень.
Позивачем в судовому засіданні до суду надано книгу обліку розрахункових операцій № 0508001455 Р/6, копія витягу з якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 81-84). З наданої позивачем книги обліку розрахункових операцій вбачається, що фіскальний звітний чек № 1790 від 26.04.2010 року на суму 810,00 гривень, ПДВ – 135,00 гривень був роздрукований (арк. справи 83) та внесеного до розділу 2 книги обліку розрахункових операцій за 26 квітня 2010 року (арк. справи 84).
Наведеним спростовуються посилання відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що свідчить про неправомірність прийняття відповідачем рішення № 0000302308 від 17 травня 2010 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 гривень.
Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
В матеріалах справи міститься акт інвентаризації готівкових коштів на місці проведення розрахунків від 29 квітня 2010 року (арк. справи 57), яким була встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, копія якого також міститься в матеріалах справи (зворотній бік арк. справи 57). Відповідно до акту сума невідповідності склала 6,19 гривень. Зазначений акт підписаний касиром – контролером ОСОБА_2 без заперечень.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 30,95 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування рішенням № 0000302308 від 17 травня 2010 року до Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське АТП-11479» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680,00 гривень.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське АТП-11479» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302308 від 17 травня 2010 року, задовольнити частково.
Скасувати рішення № 0000302308 від 17 травня 2010 року в частині застосування до Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське АТП-11479» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське АТП-11479» (код ЄДРПОУ 03116358, адреса: 85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Леніна, 18) судові витрати в сумі 1,70 грн.
В судовому засіданні 20 квітня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 квітня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Михайлик А.С.