ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.07 Справа № 20/408/07
Суддя
м.Запоріжжя |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, м.Запоріжжя
до Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, Запорізька область, м.Енергодар
про стягнення суми 8 140 653,93 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача –Неумитих В.В. (довіреність №01/9084-65 від 29.12.2006р.);
Від відповідача –Галька Н.О. (довіреність №345 від 06.03.2007р.);
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суму 6683326,06 грн. основного боргу, суму 310535,62 грн. пені, суму 120111,02 грн. індексу інфляції та 52748,58 грн. 3% річних, всього суми 7 218 821,28 грн.
Ухвалою господарського суду від 03.08.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/408/07, судове засідання призначено на 30.08.2007р. Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 03.08.2007р. строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць –до 30.10.2007р. Ухвалою суду від 30.08.2007р. розгляд справи відкладено на 24.10.2007р. Ухвалою від 23.10.2007р. у зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи, призначений на 24.10.2007р., відкладено на 30.10.2007р. Ухвалою суду від 30.10.2007р. в порядку ст.69 ГПК України за клопотанням сторін строк вирішення спору у справі продовжений, цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 07.11.2007р. У судовому засідання 07.11.2007р. оголошено перерву до 22.11.2007р.
22.11.2007р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Остаточними є вимоги, викладені в заяві про уточнення від 21.11.2007р., якою позивач фактично збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №30 від 19.01.2006р. на поставку теплової енергії в гарячій воді в сумі 7 114 388,44 грн., 91 132,68 грн. 3% річних, 440 962,47 грн. інфляційних втрат, 494 170,34 грн. пені, всього суму 8 140 653,93 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст.193, 230 ГК України, ст.ст.526, 527, 625 ЦК України.
У порядку ст.22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду, відповідач її отримав.
Відповідач проти позову заперечив на наступних підставах. Відповідно до п.5.7 договору №30 від 19.01.2006р. встановлено орієнтовну ціну договору на загальну суму 5248 862,10 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач наводить більшу суму та вказує на обставини збільшення за рахунок підвищення розміру тарифів, затвердженого постановою НКРЕ. Згідно з п.5.7 умов договору №30 відповідачем було сплачено за поставлену теплову енергію. Підвищення ціни на постачання теплової енергії відповідачу з лютого 2007р. є помилковим, оскільки у відповідності до ст.653 ЦК України, якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов’язання змінюється з моменту набрання рішенням про зміну договору законної сили. Рішення господарського суду Запорізької області у справі №8/10д/07 набрало законної сили 27.04.2007р. Також не згоден з розрахунком пені, оскільки встановлений у договорі розмір пені менший, чим розрахований у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
19.01.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Дніпроенерго” (Енергопостачальна організація, позивач) та Комунальним підприємством “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (Споживач, відповідач) укладено договір на поставку теплової енергії в гарячій воді №30, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов’язання поставляти відповідачеві теплову енергію в гарячій воді у необхідних йому обсягах, а відповідач (споживач) сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки та на умовах, обумовлених цим договором.
12.10.2006р. до договору №30 від 19.01.2006р. сторонами укладено додаткову угоду №1, строк дії договору встановлено з 01.01.2006р. по 31.12.2007р.
Крім того, цією додатковою угодою, яка, за ініціативою споживача, була підписана з протоколом розбіжностей, вносилися зміни до п.п. 5.1,5.7, які регулюють тарифи та орієнтовну вартість за надані за договором послуги. В частині цих пунктів між сторонами виникли суперечки, для врегулювання яких енергопостачальна організація звернулася до суду з позовом про внесення змін до договору №30 від 19.01.2006р. шляхом підписання додаткової угоди №1 від 12.10.2006р. в редакції позивача в частині пунктів 5.1, 5.7.
Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що при виконанні його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені даним договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими місцевими органами влади (до моменту затвердження Національною комісією регулювання електроенергетики України нормативно-правових і методологічних документів з питань формування тарифів на теплову енергію), Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, Положенням про Держнагляд, нормативними актами з питань користування і взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2007р. у справі №8/10д/07 у зв’язку за настанням обставин, передбачених пунктом 2.1. договору, внесено зміни до договору №30 від 19.01.2006р. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2007р. зазначене рішення залишено без змін та набрало законної сили. Так, відповідно до п.5.1 договору з внесеними змінами за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води в межах договірної величини відповідач сплачує позивачу по діючим тарифам, затвердженим Розпорядженням Запорізької облдержадміністрації № 143 від 08.04.2004 р. за 1 Гкал теплової енергії 36,64 грн. (в т.ч. ПДВ –6,11 грн.), а з 25.11.2006 р. по тарифам, затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1304 від 15.10.2006 р. за Гкал теплової енергії 126,56 грн. (в т. ч. ПДВ –21,09 грн.) Вартість 1 тонни хімочищеної води складає 3,40 грн. ( в т.ч. ПДВ –0,57 грн. ). Відповідно до п.5.7 договору орієнтовна вартість теплової енергії, яка постачається споживачу у 2007 році складає 15497968,80 грн., підпиточної хімочищеної води на 2007 рік –2825400,00 грн. Всього вартість послуг на 2007 рік складає 18323368,08 грн. в т.ч. ПДВ. Судовими рішеннями була надана оцінка запереченням відповідача, на які він посилається, не погоджуючись з розміром тарифів.
Як свідчать матеріали справи, а саме: акти, передбачені п.4.2 договору, в період з лютого по вересень 2007р. позивачем надані відповідачу послуги за договором №30 від 19.01.2006р. по відпуску теплової енергії в гарячій воді та хімочищеної води. Відповідач в порушення умов договору не розрахувався за надані послуги у встановлені договором строки та за встановленими тарифами, внаслідок чого у нього склалася заборгованість за період з лютого 2007р. по вересень 2007 року в сумі 7 114 388 грн. 44 коп.
Згідно з п.5.4 договору розрахунки за теплову енергію споживач здійснює у 5-ти денний строк з дати підписання актів про відпуск теплової енергії та кількості підпиточної води.
Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з матеріалами справи всі акти про відпуск теплової енергії та кількості хімочищеної води за період лютий-вересень 2007р. підписані сторонами та скріплені печатками, однак, деякі акти підписані з боку споживача з рекламацією. У відповідності до акту звірки станом на 19.11.2007р. розходження суми згідно рекламації становить 4 937 856,54 грн. Таким чином, сторони не мають суперечок щодо обсягів наданих послуг у зазначений період, розбіжності виникли в частині застосування тарифів.
Рішенням господарського суду від 15.06.2007р. у справі №8/136/07, предметом розгляду якого було стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №30 від 19.01.2006р. в період з лютого 2006р. по січень 2007р., встановлено, що доводи КП “ВК “Тепло-водоканал” щодо застосування тарифів, встановлених додатковою угодою від 12.10.2006 р. до договору № 30, з моменту набрання чинності рішенням по справі № 8/10д/07 є хибними внаслідок того, що при розгляді справи №8/10д/07 за вимогами про внесення змін до цього договору, судом вивчалось питання строку набрання чинності змін щодо розміру тарифів та встановлено, що нові тарифи починають діяти з 25.11.2006 р. При розгляді справи №20/408/07 суд також вважає, що нові тарифи діють з цієї дати, як передбачено договором.
Згідно з п.5.1 договору при зміні тарифів на теплову енергію сума оплати за відпущену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів та в письмовому виді з повідомленням доводиться до споживача.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов’язань і погашення вищенаведеної суми заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 7 114 388 грн. 44 коп. основної заборгованості за період лютий-вересень 2007р. згідно з наданим розрахунком позивача основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму 440 962,47 грн. інфляційних втрат за період з березня по вересень 2007р. та суму 91 132,68 грн. 3% річних.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 440 962 грн. 47 коп. втрат від інфляції та суми 91 132 грн. 68 коп. –3% річних за вказаний в розрахунку період є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі. Розрахунок позивача щодо періоду нарахування та розміру судом перевірено і визнано правильним.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 494 170 грн. 34 коп. (згідно з наданим розрахунком щодо періоду нарахування та суми).
Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який сплачується пеня) від суми, яка належить до сплати за кожен день прострочки.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.
Згідно з ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пеня в сумі 494 170 грн. 34 коп. за вказаний позивачем у розрахунку період розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог зазначеного закону та підлягає стягненню у повному обсязі. На підставі викладеного, суд не бере до уваги заперечення відповідача, оскільки встановлена в договорі пеня в розмірі 0,5% перевищує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 1, ЄДРПОУ 32400040, р/р26000003000243 у філії “БігЕнергія”,м.Енергодар, МФО 313764) на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” (юридична адреса: 69096, м.Запоріжжя, вул.Гребельна,2, поштова адреса: 69006, м.Запоріжжя, вул..Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872, р/р26008301155031 в ЗРУ “Промінвестбанку”, м.Запоріжжя, МФО 313355) суму 7 114 388 грн. 44 коп. основного боргу, суму 440 962 грн. 47 коп. втрат від інфляції, 91 132 грн. 68 коп. –3 % річних, суму 494 170 грн. 34 коп. пені, суму 25 500 грн. 00 коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 21.01..2008р.