ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/2005/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук Н. В.
при секретаріЧмух Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис Авто», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ:
11 лютого 2011 року Дніпропетровський транспортний прокурор звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (далі - позивач) з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис Авто» (далі – відповідач) фінансових санкцій у сумі 1700грн. 00коп.
Прокурор в обґрунтування позову зазначив, що 26 серпня 2010 року т.в.о. начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Малим В.В. було винесено постанову № 106829 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 гривень, у зв’язку з порушенням законодавства про транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 ст. 60 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 та 48 цього Закону.
Прокурор та представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без їх особистої участі, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач не з‘явився у судове засідання, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 22 червня 2010 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Ярославцевим В.Р. та Зайцем О.О. проведено рейдову перевірку, під час якої було виявлено, що ОСОБА_6 керував автомобілем DACIA LOGAN номерний знак НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Генезис Авто», для надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
За результатами перевірки було виявлено порушення положень ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: при перевезенні вантажу, у водія була відсутня ліцензійна картка, про що складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №188696 від 18.08.2010 року. Водій в акті зазначив, що з актом ознайомлений, згоден.
Т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Малим В.В. винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 106829 від 26.08.2010 року, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис Авто» за порушення ст.ст. 39, 48 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано фінансові санкції у сумі 1700 грн.
Відповідно до п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок) - під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно п. 29 Порядку, постанову про застосування фінансових санкцій № 106829 від 26.08.2010 року відповідач отримав 26.08.2010р.
Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пункт 15 Порядку № 1567 передбачає, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону № 2344; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", документами для водія (нанятого фізичною особою, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах) є, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" зі змінами та доповненнями, встановлено, що до ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування і з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.
Відповідно до п. 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджених наказом Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.02.2008 року № 9/119, зареєстрованих Міністерством юстиції України 21 лютого № 140/1483 (далі – Ліцензійні умови) ліцензійні умови є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно п. 1.10 Ліцензійних умов на кожен автомобільний транспортний засіб до ліцензії додається одна ліцензійна картка.
Пунктом 8.1.4 Ліцензійних умов встановлено, що ліцензіати, які надають послуги з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, напівпричепами, зобов'язані забезпечувати водія транспортного засобу необхідними документами на перевезення вантажу та дотримання виконання покладених на них обов'язків, які передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт".
З аналізу вищевказаних норм слід, що наявність ліцензійної картки на транспортний засіб, який здійснює перевезення на договірній основі обов'язкова.
Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, матеріали адміністративного позову, суд вважає, що позовні вимоги Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис Авто» про стягнення фінансових санкцій є правомірним та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 35, 69, 71, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис Авто», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення фінансових санкцій - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис Авто» на користь державного бюджету України (р/р 31112106700020, МФО 805012, ЗКПО 24230992, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області) адміністративно-господарський штраф за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладання фінансових санкцій №106829 від 26.08.2010 року у сумі 1700 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 04.05.2011 року.
Суддя
Н.В. Захарчук