Cправа № 2а-0770/880/11
Ряд стат. звіту № 8.1.5
Код - 12
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2011 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Екобуд” про стягнення заборгованості в сумі 8445, 34 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Ужгородський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екобуд” про стягнення заборгованості в сумі 8445, 34 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Станом на 16.03.2011 року за Відповідачем рахується податковий борг у розмірі 8445 грн. 34 коп. за платежем 13050220 "орендна плата з юридичних осіб".
09 червня 2008 року між Ужгородською районною державною адміністратацією та ТОВ «Екобуд»було укладено договір про упорядкування плати за користування земельними ділянками. Відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності шляхом подання до інспекції: податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (№1058від 27.01.2010 року) у загальній
сумі - 15 031грн.02 коп.; податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної і власності за 2011 рік (№1841 від 31.01.2011 року) у загальній
сумі —15 031 грн.02 коп. ТОВ «Екобуд»не сплачувало вчасно та в повному обсязі задекларовану в податкових деклараціях орендну плату, і у зв'язку з цим виникла податкова заборгованість, яка відповідно до відомостей облікових карток станом на 16.03.2011 року становить 8445, 34 грн. На адресу відповідача було направлено податкові вимоги №2/140 від 15.06.2009 року та №1/99 від 05.05.2009 року, які були отримані відповідачем і не оспорювались, а також податкове повідомлення - рішення № 00090915030/6245/10/15-014 від 27.12.2010 року та податкове повідомлення-рішення №00091115030/6214/10/15-014 від 27.12.2010 року, які також були вручені Відповідачу і не оскаржувались ним.
Ухвалою суду від 24 березня 2011 року прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку скороченого провадження, у відповідності до ст. 183 –2 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2011 року до канцелярії суду повернувся конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про причини повернення “ за закінченням терміну зберігання”.
Згідно ч.11 ст.35 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається , що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 183-2 КАСУ справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку передбаченого ч.3 цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі в порядку ч. 4 ст. 183-2 КАСУ на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств Товариство з обмеженою відповідальністю “Екобуд” (далі ТОВ) зареєстровано за адресою: 89462, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тисаашвань, вул. Латорицька, 2б( а.с.42-43).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та відповідно до відомостей наданих Головним управлінням статистики у Закарпатській області від 11.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю ««Екобуд»(далі - Відповідач) внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців із ідентифікаційним кодом –13590919( а.с.44-45).
Відповідач взятий на облік від 24.05.1993 року за №102 до Ужгородської МДПІ, що підтверджується довідкою від 31.03.2005 року №129( а.с.46).
Станом на 16.03.2011 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 8445 грн. 34 коп. за платежем 13050220 "орендна плата з юридичних осіб".
09 червня 2008 року між Ужгородською районною державною адміністратацією та ТОВ «Екобуд»було укладено договір про упорядкування плати за користування земельними ділянками( а.с.49).
Відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності шляхом подання до інспекції: податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (№1058від 27.01.2010 року) у загальній
сумі - 15 031грн.02 коп.; податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної і власності за 2011 рік ( №1841 від 31.01.2011 року) у загальній
сумі —15 031 грн.02 коп.( а.47, 59-64).
Однак, ТОВ «Екобуд»не сплачувало вчасно та в повному обсязі задекларовану в податкових деклараціях орендну плату, і у зв'язку з цим виникла податкова заборгованість, яка відповідно до відомостей облікових карток станом на 16.03.2011 року становить 8445, 34 грн.( а.с. 9-41).
У звіті №20 по типу платників «юридичні особи»станом на 16.03.2011 року заборгованість ТОВ «Екобуд»становить 8445, 34 грн., з них недоїмка-8046, 56 грн. та залишок несплаченої пені - 398, 78грн.( а.с.8).
Ужгородською МДПІ на підставі пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 -III на адресу Відповідача було направлено податкові вимоги №2/140 від 15.06.2009 року та №1/99 від 05.05.2009 року, які були отримані відповідачем і не оспорювались, а також податкове повідомлення - рішення № 00090915030/6245/10/15-014 від 27.12.2010 року та податкове повідомлення-рішення №00091115030/6214/10/15-014 від 27.12.2010 року, які також були вручені відповідачу і не оскаржувались ним( а.с.51-54, 65).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92р. №2535/ХИ (що діяв у період виникнення боргу), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" (що діяв у період виникнення боргу) встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв у період виникнення боргу) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв у період виникнення боргу) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про плату за землю" (що діяв у період виникнення боргу) до компетенції органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Несплата відповідачем вищевказаних сум до бюджету держави тягне за собою недоотримання державою значних коштів, які в подальшому спрямовуються на фінансування державних економічних та соціальних програм.
Необхідність захисту перелічених прав та інтересів покладає на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.
З’ясувавши повно та всебічно обставини в адміністративній справі, підтверджені належними та допустимими доказами в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Так як позивачем у даній справі є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем юридична особа, то в силу ч.4 ст. 94 КАСУ судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 КАС України ,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Екобуд” про стягнення заборгованості в сумі 8445, 34 грн.- задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тисаашвань, вул. Латорицька, 2б. ідентифікаційний код - 13590919) заборгованість за платежем 13050133 «орендна плата з юридичних осіб»у сумі 8445грн. 34 коп. (вісім тисяч чотириста сорок п'ять гривень тридцять чотири копійки) на користь держави.
3. Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 256 КАСУ Постанова суду прийнята у порядку скороченого провадження підлягає до негайного виконання.
4. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Плеханова З.Б.