ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" травня 2011 р. Справа №Б-50/265-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В.,
суддя Лакіза В.В.,
суддя Пуль О.А.,
при секретарі Тимченко А.М.,
за участю представників сторін:
апелянта –ПАТ “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії – ОСОБА_1, за довіреністю №02-07/821 від 18.04.2011 року;
боржника – ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 27.01.2009 року;
Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» – ОСОБА_4, за довіреністю №1752 від 13.10.2010 року;
арбітражного керуючого – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» (вх.№1635Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року по справі №Б-50/265-10,
за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків,
про визнання банкрутом, -
встановила:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року по справі №Б-50/265-10 (суддя Усатий В.О.) скасовано арешти, заборони та обтяження накладені на майно боржника, а саме:
- скасовано арешти накладені на майно боржника ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2010 року у справі №Б-50/265-10;
- знято заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки №014/1800/74/88107/1 від 13.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;
- знято заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2, яка була накладена на підставі договору іпотеки №839/4/27/38/8-08 від 10.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7;
- скасовано обтяження зареєстроване в Єдиному реєстрі іпотек №5123761 від 13.06.2007 року нерухомого майна –квартири АДРЕСА_1, загальною площею 51,8 кв.м.;
- скасовано обтяження зареєстроване в Єдиному реєстрі іпотек №6376591 від 10.01.2008 року нерухомого майна –квартири АДРЕСА_2.
ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року по справі №Б-50/265-10.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що правовідносини з іпотеки та застави є специфічними та регулюються спеціальними законами, а саме Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Ліквідатор повинен при знятті обтяжень з об’єкту застави чи іпотеки погоджувати його з обтяжувачем, однак ліквідатор до банку не звертався.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.04.2011 року.
22.04.2011 року ліквідатор, арбітражний керуючий Капустник В.В., надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№4277) в якому зазначив, що ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року по справі №Б-50/265-10 вважає законною, обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування, в зв’язку з чим, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Боржник, ФОП ОСОБА_5, письмовий відзив на апеляційну скаргу не надала.
27.04.2011 року в судовому засіданні клопотання боржника про продовження строку розгляду апеляційної скарги по справі №Б-50/265-10 за межі встановленого строку було задоволено та розгляд справи відкладено на 23.05.2011 року.
В судовому засіданні 23.05.2011 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі. Представник боржника проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»письмово відзиву на апеляційну скаргу не наддав, однак пояснив, що залишає вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.
Ліквідатор боржника у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 18.04.2011 року була направлена рекомендованим листом та отримана ним 21.04.2011 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 18.04.2011 року сторони було повідомлено, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
Зважаючи на належне повідомлення ліквідатора про час та місце засідання суду, а також те, що явка ліквідатора у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»за його відсутності, за наявними у справі матеріалами у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Боржник - ФОП ОСОБА_5, в порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі-Закон про банкрутство), звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні неї на тій підставі, що в результаті здійснення нею підприємницької діяльності утворилася заборгованість перед кредиторами, яку вона не має можливості погасити.
Постановою господарського суду Харківської області від 05.01.2011 року по справі №Б-50/265-10 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстровану 22.11.2006 року та перереєстровану 22.11.2006 року як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Харківської міської ради за адресою: АДРЕСА_1) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
З дня прийняття господарським судом постанови строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документ/в за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.
Скасовано арешти, накладені на майно боржника (в тому числі податкову заставу) і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Капустника Володимира Валерійовича (ліцензія серії НОМЕР_3 від 24.12.2010 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3).
Затверджено винагороду ліквідатору Капустнику В.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця.
Зобов'язано ліквідатора відповідно до п. п. З, 5 ст. 23 Закону в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з урахуванням особливостей, встановлених ч. 7 ст. 48, ст. 49, Закону і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.
Встановлено строк для пред'явлення кредиторами до господарського суду вимог до боржника -1 місяць з дня опублікування в офіційному друкованими органі оголошення про визнання боржника банкрутом.
Зобов'язано ліквідатора в строк до 05.07.2011 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, інвентаризаційні відомості, акти оцінки майна, відомості про реалізацію кожного об'єкту ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу майна банкрута, акти приймання - передачі майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, докази погашення кредиторської заборгованості по кожному кредитору окремо, реєстр погашених вимог кредиторів, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку банку про рух грошових коштів по основному рахунку за весь час роботи ліквідатора, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.
28.01.2011 року до господарського суду Харківської області звернувся ліквідатор з клопотанням про скасування обтяження щодо майна банкрута.
22.02.2011 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване судове рішення виходив з того, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно частини 4 статті 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.
За результатом розгляду скарг на дії учасників ліквідаційної процедури виноситься ухвала, в якій суд визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, зокрема, зобов’язує виконати певні дії, або визнає їх неправомірними і скаргу відхиляє.
З матеріалів справи вбачається, що банком, після прийняття оскаржуваної постанови, 02.03.2011 року на адресу ліквідатора Капустника В.В. та до господарського суду Харківської області була направлена заява із вимогами, в якій банк просив визнати вимоги на загальну суму 4430331,27 грн. з яких за договором кредиту №834/18-27/35/6-102 від 06.09.2006 року на суму 113410,62 грн.; за договором кредиту №839/3/27/38/8-09 від 10.01.2008 року на суму 489751,01 грн.; за генеральним договором про надання кредитних послуг №805/6/18/8-126 від 12.08.2008 року на суму 3827169,64 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Однак, з матеріалів справи та доказів, які апелянт долучив до апеляційної скарги не вбачається, що заява з грошовими вимогами ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»розглянута боржником та арбітражним керуючим і кредиторські вимоги визнані належним чином.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується скаржником, на час розгляду апеляційної скарги на адресу банку не надходило повідомлення про визнання або невизнання його кредиторських вимог боржником та ліквідатором.
При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 року здійснення апеляційного провадження по перегляду постанови суду першої інстанції від 05.01.2011 року за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк»в особі ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк»було припинено, оскільки скаржник не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство.
Однак, оскаржувана ухвала суду від 22.02.2011 року зачіпає права та інтереси скаржника та визначає майнові права та обов’язки сторін, у даному випадку ПАТ «Укрсоцбанк» в особі ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк»таким чином банк має право оскаржувати ухвалу суду першої інстанції від 22.02.2011 року.
Відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржником банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Відповідно до ст. 25 Закону України про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, як приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством.
Статтею 26 Закону про банкрутство передбачено, зокрема, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Частина 2 ст. 26 Закону про банкрутство встановлює, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Отже предмет іпотеки в даному випадку має бути включений до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, нормами чинного законодавства передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури арешт або інші обмеження стосовно майна банкрута скасовуються.
Як вже було вказано вище, постановою господарського суду Харківської області від 05.01.2011 року ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Пунктом 3 резолютивної частини постанови встановлено, що скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що не має значення, ким було накладено арешт, оскільки майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обмежень, адже воно підлягає продажу.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначається реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Пунктом 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року N830, встановлено, що обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п'ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.
На підставі п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №410 від 31.03.2004 року запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду.
Оскільки норми законодавства про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, то усі обмеження щодо розпорядження майном банкрута підлягають скасуванню, а особа реєстратора (нотаріус) вилучає та знімає арешти, заборони та обтяження з відповідних реєстрів.
За таких підстав, місцевим господарським судом правомірно і обґрунтовано задоволено клопотання ліквідатора Капустника В.В. про скасування арештів та обтяжень накладених на майно боржника - ФОП ОСОБА_5
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду також зазначає, що ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»встановлено пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Пунктом 1 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №410 від 31.03.2004 року встановлено, що державна реєстрація іпотек здійснюється з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки.
Отже, як вбачається з наведених норм державна реєстрація іпотеки застосовується для забезпечення пріоритетного права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.
Як вбачається із наведених норм забезпечення пріоритету прав іпотекодержателя перед іншими кредиторами в нормах закону про банкрутство закріплено в ст. 26 та 31 Закону країни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Отже, перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна чи Державному реєстрі іпотек, в процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та суперечить приписам ч.1 ст. 23 зазначеного Закону щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.
Таким чином, при знятті заборони на відчуження майна, що знаходиться в іпотеці права іпотекодержателя порушені не будуть, оскільки він вправі задовольнити свої вимоги переважно перед іншими кредиторами за рахунок даного майна під час проведення ліквідаційної процедури боржника.
Слід зазначити, що ліквідація –це припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів по задоволенню визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у процедурі ліквідації, при задоволенні визнаних судом вимог кредиторів, заставне майно враховується окремо від іншого майна і кошти від його реалізації прямує спочатку на задоволення вимог заставного кредитора. Грошова сума, яка залишається від реалізації заставного майна, включається в загальну ліквідаційну масу.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року по справі №Б-50/265-10 була винесена у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі суду висновки відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року по справі №Б-50/265-10 залишити без змін.
Справу №Б-50/265-10 направити на подальший розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідації.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Шевель О.В.
Суддя Лакіза В.В.
Суддя Пуль О.А.
Повний текст постанови складено 30 травня 2011 року.
- Номер:
- Опис: визнання банкрутом
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: Б-50/265-10
- Суд: Господарський суд Харківської області
- Суддя: Лакіза В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.12.2010
- Дата етапу: 20.04.2012