ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10 січня 2008 р. Справа № 14/303
За адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Закарпатгаз", м. Ужгород
до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 08.11.2007р. №0002681742/0,
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: Шкурко Р.В. - заступник голови правління з юридичних питань за дов. від 13.11.2007р. №07/2909; Якима Н.В. - перший заступник голови правління за дов. від 11.12.2007р. №07/3171.
від відповідача: Товтин М.В. –начальник юридичного відділу за дов. від 10.01.2008р. №282/9/10
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород (далі –відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 08.11.2007р. №0002681742/0, яким ВАТ „Закарпатгаз” визначено податкове зобов"язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 183358,62грн. (в тому числі сума 61119,54грн. по основному платежу та сума 122239,08грн. по застосованим штрафним (фінансовим) санкціям по ньому).
Позивач як у позовній заяві (а.с.2-5) так і представники позивача у судових засіданнях по розгляду адміністративної справи позовні вимоги обґрунтовують тим, що при списанні заборгованості населення за природний газ відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” позивач не проводить нарахування та виплату доходу фізичним особам, не має джерела для утримання податку на доходи фізичних осіб, а відповідно не являється податковим агентом у розумінні Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а тому не може нести відповідальність за нарахування та сплату даного податку до бюджету.
За вищенаведених обставин, вважають, що податковим органом безпідставно визначено товариству податкове зобов”язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 183358,62грн. (в тому числі у сумі 61119,54грн. по основному платежу та у сумі 122239,08грн. по застосованим штрафним (фінансовим) санкціям по ньому) за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2007р. №3307/1703/13592400/24671.
Відповідач (ДПІ у м. Ужгороді) та представник відповідача у судових засіданнях по розгляду адміністративної справи заперечують проти позову з підстав наведених у запереченні проти позову (а.с.118-120), зокрема посилаються на те, що у зв’язку із списанням заборгованості за спожитий газ фізичні особи отримали від позивача додаткові блага, які включаються до сукупного оподаткованого доходу при визначенні податку з доходів фізичних осіб. На їхню думку, позивач при списанні заборгованості повинен був виступати в ролі податкового агента, оскільки на нього, як на юридичну особу не можуть бути поширені норми Закону, що регулюють порядок оподаткування додаткових благ, як подарунків, які в свою чергу оподатковуються за правилами оподаткування спадщини, тому відповідні норми закону можуть бути поширені лише на доходи, отримані платником податку у вигляді подарунків від дарувальників –фізичних осіб. Тому, на їх думку, товариство повинно виступати податковим агентом по відношенню до даних фізичних осіб, як споживачів природного газу в сумах, списаних, як заборгованість та ними не оплачених, тобто особою відповідальною за утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету та повинно було надати податковому органу звіт за відповідною формою за такі надані доходи та утриманий з них податок, тобто повинно було виконати всі встановлені Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” функцій податкового агенту щодо сум заборгованості, що списуються.
За вищенаведених обставин, відповідач вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та відсутні підстави для його скасування та визнання нечинним.
Судовий розгляд даної справи розпочатий у попередньому судовому засіданні 12.12.2007р. на підставі поданої представниками сторін письмової зави від 12.12.2007р. відповідно до вимог ч.3 ст.121 КАС України (а.с.135).
У судових засіданнях 12.12 та 21.12.2007р. оголошувались перерви відповідно до вимог ст.150 КАС України.
У судовому засіданні 10.01.2008р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив, що:
Актом від 31.10.2007р. №2659/23-0/10/05448610 "Про результати виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства "Закарпатгаз", код ЄДРПОУ 05448610 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007року” (далі - акт перевірки, а с. 12-101) податковим органом встановлено, зокрема порушення товариством п.п.4.2.9, 4.2.11 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, ст. 8 та ст.16 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
За результатами розгляду матеріалів даного акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2007р. №0002681742/0 (а.с.7), яким ВАТ „Закарпатгаз” за вищевказане порушення визначено податкове зобов"язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 183358,62грн. (в тому числі у сумі 61119,54грн. по основному платежу та у сумі 122239,08грн. по застосованим штрафним (фінансовим) санкціям по ньому), яке і є предметом судового оскарження в даній справі.
Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірного питання та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю, виходячи з наступного:
У відповідності до вимог пункту „а” п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005р. №2711-IV (з наступними змінами) дозволяється на умовах, визначених цим Законом, списання заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, у складі заборгованості по зобов'язаннях за енергоносії та послуги з їх передачі (транспортування) та/або постачання, за якою не минув строк позовної давності та яка виникла з причин несплати населенням за електричну енергію та природний газ у розмірі заборгованості, що виникла до 1 січня 2002 року та є непогашеною станом на розрахункову дату.
Судом, при розгляді справи встановлено, що відповідно до вимог вищезазначеної норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»товариством в особі філії було проведено списання заборгованості населення за природний газ у розмірі заборгованості, що виникла до 01 січня 2002 року та є непогашеною станом на розрахункову дату.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” /далі –Закон/. Відповідно до ст.3 вказаного Закону об’єктом оподаткування даним податком є, зокрема, загальний місячний оподаткований дохід фізичної особи. Як встановлено п.1.2. ст.1 Закону, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно з п.п.4.2.11. п.4.2 ст.4 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.
Як передбачено п.п.16.3.5. п.16.3 ст.16 Закону відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Таким чином, умовою відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету юридичної особи є факт нарахування (виплати) оподаткованого доходу на користь фізичної особи-платника податку.
Вказане кореспондується з нормою п.п.8.1.1. п.8.1 ст.8 Закону, відповідно до якої податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Норма п.1.15. ст.1 Закону, дає визначення поняття податкового агента, як юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або фізичної особи чи представництва нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Отже, обов’язковою ознакою податкового агента є нарахування (виплата) ним доходу фізичній особі та наявність юридичного обов’язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету саме від імені і за рахунок платника податку –фізичної особи.
Разом з тим, у спірному випадку позивач здійснював поставку природного газу для населення на оплатних умовах і вартість поставленого газу не вважалася доходом фізичних осіб, що зумовлювало відсутність правових підстав у позивача здійснювати нарахування, утримання і сплату податку з вартості поставленого газу.
Юридичний факт подальшого списання природного газу відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не можна ототожнювати з нарахуванням (виплатою) доходу фізичній особі податковим агентом. При списанні заборгованості позивач позбавлений можливості утримувати податок із сум доходів фізичних осіб та сплачувати цей податок від імені і за рахунок фізичної особи –платника податку, тим більше враховуючи, що фізичні особи у даному випадку не перебувають з позивачем у трудових відносинах.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач у спірному випадку не виступає податковим агентом по відношенню до фізичних осіб (громадян, споживачів газу, яким проведено списання заборгованості за строком позовної давності), оскільки по-перше, не проводить нарахування (виплату) доходу таким фізичним особам, а по-друге, позбавлений можливості утримати податок у джерела виплати і сплатити його до бюджету за рахунок платника податку, а тому позивач і не зобов”язаний був подавати податковому органу звіт за відповідною формою, оскільки такі доходи таким фізичним особам не надавались.
В той же час Закон не встановлює обов’язок юридичної особи здійснювати сплату податку з доходів таких фізичних осіб за рахунок власних коштів. Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідачем у встановленому порядку не доведено факт нарахування (виплати) доходу позивачем на користь фізичних осіб при постачанні природного газу для населення чи списанні заборгованості за спожитий природний газ, а також не обґрунтовано, яким чином позивач може при списанні заборгованості утримати податок із суми доходу та сплатити його до бюджету від імені і за рахунок такої фізичної особи-платника податку.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підтверджені в повному обсязі матеріалами справи, фактичними обставинами та відповідають вимогам чинного законодавства, а заперечення відповідача спростовуються вищенаведеними обставинами та нормами чинного законодавства, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі, а відповідно підлягає скасуванню та визнанню нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 08.11.2007р. №0002681742/0, яким ВАТ „Закарпатгаз” визначено податкове зобов"язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 183358,62грн. (в тому числі у сумі 61119,54грн. по основному платежу та у сумі 122239,08грн. по застосованим штрафним (фінансовим) санкціям по ньому).
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 5, 11, 69, 70, 71, 111, 121, 122, 150, 160, 162, 163, 167, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Скасувати та визнати нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 08.11.2007р. №0002681742/0 про визначення ВАТ „Закарпатгаз” податкового зобов"язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 183358,62грн. (в тому числі у сумі 61119,54грн. по основному платежу та у сумі 122239,08грн. по застосованим штрафним (фінансовим) санкціям по ньому).
3. Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
4. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, шляхом подання заяви про намір апеляційного оскарження або шляхом подання безпосередньо апеляційної скарги.
Суддя В.І. Карпинець
Постанову суду виготовлено в повному обсязі та підписано 14.01.2008р.