ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007 р. | № 14/169-2163 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" |
на постанову | від 20.10.2005 Львівського апеляційного господарського суду |
у справі | №14/169-2163 |
господарського суду | Тернопільської області |
за позовом | Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" |
до | Тернопільського обласного головного управління земельних ресурсів |
за участю | прокуратури Тернопільської області |
про | визнання недійсним висновку державної землевпорядної експертизи |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача: | Бліщ В.О., Ковальчук Н.О., Микитович П.М., дов. |
від ГПУ: | Баклан Н.Ю., посв. |
ВСТАНОВИВ:
Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного головного управління земельних ресурсів про визнання недійсним висновку державної землевпорядної експертизи.
Згідно з поданою 15.10.06 заявою участь у даній справі взяв прокурор Тернопільської області в порядку представництва інтересів держави на стороні Тернопільського обласного головного управління земельних ресурсів.
Позовні вимоги мотивовані невідповідністю викладених у оспорюваному висновку обґрунтувань фактичним обставинам справи, відсутність з його боку порушень законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, а відтак невідповідність викладених у висновку відомостей вимогам нормативно-правових актів України.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на наявність переконливих доказів на підтвердження обставин невідповідності поданої проектної документації вимогам земельного законодавства, а тому її неприйнятність щодо раціонального використання і охорони земель.
Рішенням від 25.04.05 господарський суд Тернопільської області (суддя Руденко О.В.) позов задовольнив, визнавши недійсним висновок державної землевпорядної експертизи Тернопільського обласного головного управління земельних ресурсів від 25.06.04 №573.
Рішення мотивовано тим, що оскаржуваний висновок експертизи породжує для позивача негативні наслідки у вигляді неможливості реалізації будівництва АЗС.
Постановою від 20.10.07 Львівський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Давид Л.Л. –головуючий, Кордюк Г.Т., Краєвська М.В.) рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі припинив.
Постанова мотивована тим, що оскаржуваний висновок не встановлює для сторін жодних обов'язав і не містить заборон для позивача, а відтак даний документ не можна вважати актом в розумінні ст. 12 ГПК України, який може бути предметом спору.
Ухвалою від 27.11.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції. Касатор доводить невідповідність постанови вимогам законодавства та обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено в постанові суду апеляційної інстанції, оскаржуваний висновок державної землевпорядної експертизи лише констатує факти невідповідності поданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, що стало підставою для надання відповідачем негативного висновку.
Оскаржуваний висновок державної землевпорядної експертизи №573 від 25.06.04 лише відображає зауваження та пропозиції до проектних матеріалів, поданих позивачем на розгляд державної землевпорядної експертизи. Проаналізувавши вказані матеріали відповідач дійшов висновку про те, що проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,45 га в межах міста Ланівці Тернопільської області зроблений з порушенням вимог ст.ст. 123, 207 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, тому оцінюється негативно і не погоджується.
В своїй діяльності відповідач керується наказом державного комітету України по земельних ресурсах №39 від 11.03.97 (зі змінами і доповненнями), яким затверджено Положення "Про здійснення державної землевпорядної експертизи". Відповідно до вимог цього Положення відповідач надав висновок щодо поданої позивачем документації в межах своєї компетенції.
Згідно з вимогами ст.ст. 1, 2 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності за захистом свого порушеного права.
В розумінні ст. 12 ГПК України, що визначає підвідомчість справ господарським судам, актом є офіційний письмовий документ, який породжує правові наслідки, тобто створює, змінює чи припиняє права та обов'язки або встановлює заборони тощо.
Проте оскаржуваний висновок відповідача не породжує для сторін жодних правових наслідків, зокрема, не встановлює обов'язків або заборон для позивача.
Приписи ст.ст. 35, 37, 38 Закону України "Про державну експертизу землеустрою" визначають, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив централь ний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. Рішення, прийняті відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування на підставі висновків державної експертизи, що скасовані або визнані недійсними, можуть бути в установленому законом порядку оскаржені до суду.
Виходячи з вказаних положень закону та встановлених судовими інстанціями при розгляді справи обставин судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.07 у справі №14/169-2163 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький