Головуючий у 1 інстанції - Апалькова О.М.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 року справа №2а-3532/11/0510
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 березня 2011 року у справі № 2а-3532/11/0510 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 березня 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2009-2010 роки, задоволено. Визнано дії відповідача незаконними та зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня за 2009-2010 роки відповідно в сумі 3422,00 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на дату виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня перемоги відповідач діяв на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299, а тому дії відповідача не можливо вважати такими, що суперечать законодавству.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням, знаходиться на обліку відповідача та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до заперечень відповідача, позивач отримав щорічну разову допомогу до Дня перемоги у 2009 року у розмірі 70 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» від 18.03.2009 року № 211, та у 2010 році у розмірі 120 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» від 07.04.2010 року № 299.
Колегія суддів вважає такі дії відповідача неправомірними з наступних підстав.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги інвалідів війни та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України № 3551-12, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ст. 17 та ст. 17-1 Закону України № 3551-12, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Вихідним критерієм обрахунку разової грошової допомоги до 5 травня виступає мінімальна пенсія за віком. Як зазначалося вище, мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм встановлення мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Посилання апелянта на те, що виплата щорічної разової допомоги до 5-го травня повинна здійснюватися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299, не приймаються до уваги колегії судів, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи те, що Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ, то застосуванню при вирішенні спірного питання підлягає Закон.
Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивач має право на отримання допомоги до 5-го травня у 2009-2010 роках у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Стосовно строків звернення позивачем до суду з вказаним позовом, колегія суддів зазначає, що оскільки на дату порушення прав позивача з приводу перерахунку пенсії, діяла норма закону, яка передбачала звернення до суду протягом одного року, а до визнання рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року змін в законодавстві щодо підсудності пенсійних справ та справ на соціальні виплати неконституційними, вказані справи були віднесені до цивільної юрисдикції, за правилами якої позивач мав можливість розраховувати на застосування трирічного строку позовної давності, то колегія суддів вважає, що позивачем не були порушені строки звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку з дня набрання чинності Рішення Конституційного суду України від 09 вересня 2010 року N 19-рп/2010.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області – залишити без задоволення.
Постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 березня 2011 року у справі № 2а-3532/11/0510 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова