ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/3220/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. Горбалінського , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську до ФОП- ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій , –
ВСТАНОВИВ:
22.03.2011 року Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у сумі 1200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки відповідача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог регулювання обігу готівки та наявності торгових патентів і ліцензій встановлено порушення останнім Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі виявлених порушень, до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1200,00 грн., які він не сплатив, у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість на вказану суму.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення позивачу 28.03.2011р. ухвали про відкриття скороченого провадження, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою поштового відділення про причину невручення адресату, яке повернулось на адресу суду 11.04.2011р.
Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.
Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів – у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків – відповідачем у даній адміністративній справі – штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1200,00 грн., виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов’язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.09.2010 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області проведена перевірка господарської одиниці - магазину, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська,1, який належить суб’єкту господарської діяльності фізичній особі-підприємця ОСОБА_2. В ході перевірки встановлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт №6225/0428/0403/23/НОМЕР_1 від 13.09.2010 року в якому зазначені такі порушення:
- проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 79,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій без видачі розрахункового документа встановленої форми;
- невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті в розмірі 161,00 грн.
Відповідно до п.1, 4 ст.17 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
На підставі акта перевірки №6225/0428/0403/23/НОМЕР_1 від 13.09.2010 року податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004542303/34256 від 17.09.2010 року на суму 1200,00 грн.. Зазначене рішення відповідач отримав 24.09.2010 року, що підтверджується підписом на корінці рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.
Пунктом 7 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Також, п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобов'язання, у тому числі штрафні санкції за їх наявності.
Відповідно до пункту 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до ст.ст. 67. 68 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції на час розгляду справи фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 не сплачені, тому сума заборгованості відплвідача складає 1200,00 грн.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу з штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму штрафних (фінансових) санкцій 1200,00 грн. на рахунок №31110104700013, код платежу 21080900 (державний бюджет), одержувач – ОУДК у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, в установі банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя
В.В. Горбалінський