Головуючий у 1 інстанції - Харченко Г.А.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року справа №2а-277/11/1209
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 18 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а-277/11/1209 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про зобов'язання провести перерахунок та виплатити пенсію відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про зобов'язання провести перерахунок та виплатити пенсію відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 18 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а-277/11/1209 позов було задоволено частково, а саме: визнано неправомірною бездіяльність пенсійного органу щодо не виплати підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. Зобов’язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, з урахуванням здійснених виплат.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв’язку з чим просить зазначене рішення скасувати із винесенням нової постанови, якою має бути задоволено апеляційну скаргу та відмовлено у позові.
Сторони у судове засідання не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, у зв’язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, що встановлено Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема, статтею 6 вказаного закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України ”Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо визначення періоду, за який має задовольнятися позов, виходячи з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За таких умов позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.
У разі відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє і його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансування витрат, пов’язаних із застосуванням цього закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, тому невизначення судом першої інстанції кінцевої дати періоду, за який має бути здійснено перерахунок пенсії, є цілком правомірним та відповідає діючому законодавству. В межах бюджетного року визначається тільки розмір мінімальної пенсії за віком, як величини, з якої обраховується підвищення пенсії на 30%, а норма закону, що гарантує таку виплату, є діючою.
Відповідно до ч. 8 Положення “Про Пенсійний фонд України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є: страхові внески; кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством; благодійні внески юридичних та фізичних осіб; добровільні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; інші надходження відповідно до законодавства.
Тобто, як вбачається із вищезазначеного Положення, бюджет Пенсійного фонду формується на паритетних засадах, в тому числі також із коштів Державного бюджету України, а тому посилання відповідача на фінансування соціальних гарантій передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” виключно з Державного бюджету України, є на думку колегії суддів, необґрунтованим.
Оскільки в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача. Встановлювати обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону, а тому у суду не має підстав для задоволення позовних вимог на майбутнє.
Відповідно до п.4.ч.1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області– задовольнити частково.
Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 18 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а-277/11/1209 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про зобов'язання провести перерахунок та виплатити пенсію відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року. згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Блохін А.А
.
Судді Міронова Г.М.
Юрко І.В.