Головуючий у 1 інстанції - Васильєва Н.М.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2011 року справа №2а-3803/10/1207
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
при секретарі судового засідання Дровніковій К.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Жовтневого районного суду м.Луганська від 19 листопада 2010 року у справі № 2а-3803/10/1207 за позовом ОСОБА_3 до Управління нерухомим майном Луганської міської ради, третя особа Державна податкова інспекція в Артемівському районі м.Луганська, про визнання дій протиправним, зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Жовтневого районного суду м.Луганська від 19 листопада 2010 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління нерухомим майном Луганської міської ради, третя особа Державна податкова інспекція в Артемівському районі м.Луганська, про визнання дій протиправним, зобов’язання вчинити певні дії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не взяв до уваги, що відповідачем при видачі позивачу довідок про грошову оцінку земельної ділянки для обчислення суми орендної плати за договором оренди землі від 14.05.2007 року неправомірно застосовував збільшений коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки і при цьому не враховував, що на теперішній час позивач не здійснює її комерційне використання та не отримує прибутку. Оскільки земельна ділянка виділялась в оренду під будівництво, то до закінчення будівництва відповідач повинен був застосовувати коефіцієнт 0,5-«землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво». Крім того, судом першої інстанції помилково зазначено, що коефіцієнт функціональності визначений договором оренди, оскільки він не визначений в ньому прямо.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав лист з проханням розглянути справу без його участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 травня 2007 року між позивачкою та Луганською міської радою укладено договір оренди, який пройшов державну реєстрацію 19 червня 2007 року за №040740200093. Згідно цього договору позивачка користується земельною ділянкою розміром 0,0116 га під розміщення окремого зовнішнього входу до приміщення та будівництво і розміщення прибудови до приміщення, та благоустрій прилеглої території за адресою АДРЕСА_1. Фактично позивачка користується вказаною земельною ділянкою з 27 вересня 2005 року. За умовами договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, у тому числі коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки визначаються (змінюються) згідно рішення Луганської міської ради від 21 грудня 2000 року № 22/4 або згідно іншого нормативно-правового рішення прийнятого замість вказаного органом уповноваженим орендодавцем, про що вказаний орган надає відповідну довідку орендарю у тижневий термін після звернення орендаря до вказаного органу.
Згідно рішень Луганської міської ради від 27 грудня 2006 року за №12/26 та від 15 травня 2007 року за №18/2 уповноваженим органом, що видає вищевказані довідки є відповідач.
Згідно Положення про Управління нерухомим майном Луганської міської ради, Управління нерухомим майном створено згідно з рішенням Луганської міської ради та є виконавчим органом Луганської міської ради, підконтрольним і підзвітним Луганській міській раді.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" йому делеговані повноваження щодо надання пропозицій щодо встановлення ставок земельного податку та справляння плати за землю.
Тобто, відповідач у спірних правовідносинах - Управління нерухомим майном Луганської міської ради - є суб'єктом владних повноважень, якому делеговані повноваження у сфері земельних правовідносин територіальної громади Луганської міської ради.
Після укладення зазначеного договору оренди, для визначення розміру орендної плати відповідачем щороку за заявою позивача було видано довідку від 27 липня 2007 року за №4090 для розрахунку орендної плати за 2007 рік, довідку від 5лютого 2008 року за №3683 та від 11 квітня 2008 року за № 3436 для розрахунку орендної плати за 2008 рік, довідку від 16 лютого 2010 року за №3957 для розрахунку орендної плати за 2009 рік, довідку від 16 лютого 2010 року за №3959 для розрахунку орендної плати за 2010 рік.
Крім того, відповідачем після укладення договору оренди було видано довідку від 11 квітня 2008 року за №3441 для розрахунку орендної плати за 2005 рік та довідку від 11 квітня 2008 року за №3438 для розрахунку плати за 2006 рік, тобто за період користування цією земельною ділянкою до укладення договору оренди.
В зазначених довідках відповідачем зазначено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки у розмірі 2,5.
Колегія суддів вважає, що наведені обставини судом першої інстанції встановлені вірно та підтверджені дослідженими доказами.
Крім того, колегія суддів встановила, що згідно умов договору оренди (пункт 4) на момент його укладення нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 52652,52 грн. із урахуванням застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, а без застосування цього коефіцієнту – 21060,96 грн., тобто коефіцієнт становить 2,5. Річна орендна плата пунктом 8 договору оренди встановлена у розмірі земельного податку у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку додається до даного договору та є його невід’ємною частиною), тобто 250 відсотків земельного податку, який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно довідки розрахунку розмірів земельного податку від 07.05.2007 року (а.с. 15), що видана ОСОБА_3 на земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 0,0116 га, розмір річного земельного податку, який застосовується на момент укладення договору оренди землі, складає 526,53 грн.
Спірним в цій справі є питання правомірності дій відповідача по застосуванню при визначенні грошової оцінки орендованої земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки у розмірі 2,5.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договору коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки сторонами було визначено у розмірі 2,5, тому із застосуванням цього коефіцієнту відповідач видавав довідки позивачу. Змін до договору оренди в цій частині не вносилось і вони є дійсними, тому підстави для визнання дій відповідача неправомірними та здійснення перерахунку сум сплаченої орендної плати відсутні.
Колегія суддів не може не погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на положеннях діючого законодавства та встановлених у справі обставинах.
Із договору оренди та довідки розрахунку розмірів земельного податку вбачається, що при укладенні договору сторони досягли згоди про те, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки становить 2,5 і це є умовою договору, яка сторонами не змінювалась. Відповідач не є стороною договору оренди та не має повноважень на зміну його умов.
Доводи апелянта про те, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки в договорі в чисельному визначені або в формульному вигляді не відображений, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зміст договору оренди та довідки розрахунку розмірів земельного податку, яка є частиною договору, безперечно підтверджують, що розмір грошової оцінки земельної ділянки визначається із застосуванням саме коефіцієнту 2,5.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Луганська від 19 листопада 2010 року у справі № 2а-3803/10/1207 за позовом ОСОБА_3 до Управління нерухомим майном Луганської міської ради, третя особа Державна податкова інспекція в Артемівському районі м.Луганська, про визнання дій протиправним, зобов’язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 24 травня 2011 року.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова