КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1200/10 Головуючий у 1-й інстанції: Дубенець М.І.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"12" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Желтобрюх І.Л.
суддів Мамчура Я.С., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Канівському районі Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
02 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ в Канівському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду; з вимогою зобов'язати нарахувати та виплатити йому як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 29.10.2007 по 29.10.2010, з урахуванням уже отриманих сум та проводити виплату такої допомоги у майбутньому.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача та зобов’язано здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 29.10.2007 по 29.10.2010 року, з урахуванням отриманих виплат за вказаний період та в подальшому проводити щомісячно виплату такого підвищення до пенсії.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Справа розглядається колегією суддів відповідно до ч. 3 п. 1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 195 КАСУ суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
ОСОБА_1, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а, відтак, на неї розповсюджуються пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що припис, що міститься у частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для відмови у реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання означеного вище підвищення до пенсії.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб різних категорій щорічно встановлюється законами України «Про державний бюджет України»на відповідний рік. Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, що обумовило звернення до суду за захистом прав.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами застосуванню підлягає саме Закон України «Про соціальний захист дітей війни»як нормативний акт вищої юридичної сили.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність висновків суду першої інстанції про протиправність дій відповідача та наявність у позивачки права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи питання про застосування визначеного частиною 2 статті 99 КАСУ строку звернення до суду суд першої інстанції помилково вважав датою, з якої слід розпочати його обчислення, дату одержання позивачкою відповіді з відмовою у перерахунку.
Як передбачено вказаною нормою закону, шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинанна була дізнатися про порушення своїх прав.
Судом не враховано, що позивачка щомісяця отримувала пенсію і підвищення до неї, тобто усвідомлювала її розмір і мала можливість з’ясувати, з яких виплат вона складається. Таким чином, позивачка не знала, але повинна була і могла (мала реальну можливість) знати про порушення свого права з дати опублікування Рішень КСУ № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. Правова необізнаність особи не може бути визнана поважною причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки усі закони, нормативно-правові акти, судові рішення, є доступними для ознайомлення усіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання цієї людини. Право на судовий захист гарантується кожному (стаття 6 КАСУ). Особа, право, свобода чи інтерес якої порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за їх захистом чи поновленням. Проте позивачка звернулася до суду лише 2 листопада 2010 року (а.с. 1-4). Наслідком пропущення строку звернення до суду, за приписами статті 100 КАСУ, є залишення позову без розгляду.
З огляду на те, що колегією суддів не встановлено підстав для поновлення позивачці строку звернення до суду та враховуючи дату подачі адміністративного позову, позовні вимоги, заявлені поза межами строку звернення до суду (за період з 29 жовтня 2007 року по 01 травня 2010 року) підлягають залишенню без розгляду.
В іншій частині постанова суду є законною і обгрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 198, 202, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Канівському районі Черкаської області –задовольнити частково.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Канівському районі Черкаської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 29.10.2007 року по 1.05. 2010 року - скасувати. Позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В решті постанову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Л. Желтобрюх
Судді: Я.С. Мамчур
О.О. Шостак