КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-916/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Свитка С.Л.  

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

       Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                                          Желтобрюх І.Л.

суддів                                                                                   Мамчура Я.С., Шостака О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

8 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача в частині виконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з вимогою зобов'язати донарахувати на користь позивача та виплатити недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну допомогу в сумі 2660 гривень 60 коп. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 08.10.2010 року.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29.11.2010 позов в частині вимог за період до 7 квітня 2010 року залишено без розгляду.

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29.11.2010 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо недонарахування та виплати встановленого законом підвищення до пенсії дітям війни та зобов’язано здійснити перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та провести виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 08 квітня 2010 року по 8 жовтня 2010 року у з врахуванням проведених за цей період виплат.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та закрити провадження у справі.  

Порушення судом першої інстанції приписів ч. 1 ст. 183-2 КАС України щодо обов'язку розглядати справу у скороченому провадженні не позбавляє суд апеляційної інстанції права переглянути справу  в порядку письмового провадження відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.   

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів апеляційного суду, як і районним судом, встановлено, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку відповідача та має статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

З урахуванням абз. 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України за № 530 від 28.05.2008 (який вимагав проводити підвищення пенсій у розмірі 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних), у 2010 році позивачу виплачувалася щомісячно соціальна допомога в розмірі 49,80 грн., що менше встановлених законодавством на відповідний період 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при призначені позивачу надбавки до пенсії як дитині війни слід виходити з саме положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З огляду на вимоги ст. 8 ч. 4 та ст. 9 ч. 7 КАСУ, керуючись принципом верховенства права, колегія суддів вважає правомірним при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком виходити з загальних засад законодавства, що регулюють це питання, - ст. 3 Конституції України, ст. 17 Закону  України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абз. 3 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999р., ст. 19 ч. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому вказівка, що міститься у частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV, - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком у меншому розмірі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що районним судом зроблений правомірний висновок про необхідність часткового задоволення позову і зобов'язання відповідача донарахувати позивачу різницю між виплаченою та належною до виплати (з урахуванням встановленої мінімальної пенсії за віком) сумами соціальної допомоги та провести виплату цієї заборгованості.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв’яку з чим суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст.  160, 195, 197, 198, 200, 205, 206  КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню  не підлягає.

Головуючий:                                                                              І.Л. Желтобрюх

Судді:                                                                                         Я.С. Мамчур

                                                                                                   О.О. Шостак