КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6725/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Гром Л.М.;
суддів – Бєлової Л.В.,
Кучми А.Ю.,
при секретарі судового засідання : Пеньковій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2010 р. у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити ,посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
На підставі п.2. ч. 6, ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову служби України»та відповідно до наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, виданих у Подільському районі м. Києва проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2009 р. відповідно до затвердженого плану проведення перевірок.
СПД ОСОБА_1. взятий на облік платників податків ДПІ у Подільському районі м. Києва 18.042002 р. за № 364.
15.12.2009 р. за результатами позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 ДПІ у Подільському районі міста Києва було складено Акт про результати перевірки № 114/17-405/2989208056), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Висновки, що зазначені в акті перевірки були підставою для винесено податкового повідомлення-рішення № 0004031730/0 від 30.12.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 22027,32 грн.
За розглядом поданих скарг позивачем були прийняті рішення, якими скарги позивача залишені без задоволення, у зв’язку з чим ДПІ у Подільському районі міста Києва були винесені податкові повідомлення-рішення № 0004031730/1 від 28.01.2010, № 0004031730/2 від 01.04.2010.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно приписів п. 22.10 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької дальності, діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Відповідно до пп. 9.12.1, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 вказаного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту; якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
З наведеного вбачається, що підприємець отримавши інші доходи від здійснення підприємницької діяльності, ніж ті, які можуть обкладатись єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, повинен сплачувати з цих доходів податок з доходів фізичних осіб.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач не заперечує, що ним перевищені граничні обсяги виручки від здійснення підприємницької діяльності, встановлені Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", однак помилково вважає що єдиним наслідком цього може бути лише перехід з наступного кварталу на загальну систему оподаткування, що він і зробив у січні 2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції вірно визначив необхідність застосування приписів Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" на доходи позивача, отримані в IV кварталі 2007 року, які перевищують граничні обсяги виручки від здійснення підприємницької діяльності встановлені вищезазначеним Указом Президента.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог повністю є вірним, а вимоги позивача - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду від 06 липня 2010 р залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді: