СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
23 січня 2008 року | Справа № 2-27/1898-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 09.02.2006 у справі № 2-27/1898-2006А
за позовом відкритого акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч" (вул. Кубанська, 17,Сімферополь,95022)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2007 справу № 2-27/1898-2006А передано до Севастопольського апеляційного господарського суду для її розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2006 року позов відкритого акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 01.09.2005 № 0012702301/0 та № 0012762301/0 задоволено.
Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим № 0012702301/0 та № 0012762301/0 від 01.09.2005.
З Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч" стягнуто 85,00 грн. державного мита.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Повторно розглянувши справу у порядку статей 185, 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі була проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" вимог податкового та валютного законодавства за період 01.10.2003 по 30.06.2005.
У ході перевірки виявлено порушення Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" правильності визначення об'єктом оподаткування зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.
За результатами перевірки складено акт №767/23-2/04685242 від 30.08.2005.
На підставі даного акту та підпункту 17.1.3. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", а також підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, пункту 6.1. статті 6, підпунктів 8.2.2., 8.3.2. статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статті 95 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", статті 88 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі винесені податкові повідомлення-рішення №0012702301/0 та №0012762301/0 від 01.09.2005 на загальну суму 27547,00 грн.
Рішенням-повідомленням №0012762301/0 від 01.09.2005 Відкритому акціонерному товариству "Кримнасінняовоч" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додатну вартість у сумі 297,00 грн., у тому числі основний платіж 127,00 грн. та 170,00 грн. штрафних санкцій.
Рішенням-повідомленням №0012702301/0 від 01.09.2005 Відкритому акціонерному товариству "Кримнасінняовоч" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, у сумі 27250,00 грн., у тому числі 9000,00 грн. основного платежу та 18250,00 грн. штрафних санкцій.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що Державній податковій інспекції в місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим законодавством не надані повноваження перевіряти дотримання Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" бюджетного законодавства, оскільки перевірка дотримання бюджетного законодавства не належить до компетенції державних органів податкової служби.
При проведенні перевірки дотримання Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" вимог податкового та валютного законодавства та винесенні податкових повідомлень-рішень працівниками Державної податкової інспекції в місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим порушені вимоги статті 19 Конституції України та Закону України Про державну податкову службу в Україні".
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновки Державної податкової інспекції в місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності та не мають законодавчого обґрунтовування, виходячи з наступного.
Відповідно до рішення-повідомлення №0012762301/0 від 01.09.2005 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі визначено суму податкового зобов'язання з податку на додатну вартість у сумі 297,00 грн. (основний платіж 127,00 грн. та 170,00 грн. штрафні санкції).
На думку Державної податкової інспекції в місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" порушено підпункт 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), оскільки віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, сплачені в зв'язку з придбанням малоцінних необоротних матеріальних активів (електричних чайників), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів, які підлягають амортизації.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" електричні чайники були придбані на підставі розпорядження санітарно-епідеміологічної станції міста Сімферополя для кип'ятіння питної води для працівників, оскільки водопостачання на підприємстві не централізовано та не забезпечено знезараженою водою.
Згідно статті 1 Закону України "Про охорону праці" - "…охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесі трудової діяльності".
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані витрати - необхідні витрати на охорону праці, які включаються у валові витрати відповідно до вимог пункту 5.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Як вбачається з відповіді на запит Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС", позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" електричні чайники. Відкритому акціонерному товариству "Кримнасінняовоч" було виставлено рахунки № № 6250, 10507, які були сплачені відповідно 26.11.2003 та 27.04.2004. Представник позивача на підстав довіреностей №674939 від 27.11.2003 та №516867 від 28.04.2004 отримав вищезазначені товари за накладними №6250 від 27.11.2003, №10570 від 28.04.2004 та податковими накладними №106759 від 26.11.2003, №36915 від 27.04.2004, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до відповіді на запит Малого підприємства "Корунд" позивачу було виставлено рахунок №560 від 18.11.2004 на придбання електричного чайника на суму 63,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 10,50 грн. За даним рахунком 18.11.2004 було проведено оплату. 19.11.2004 за дорученням ЯЗШ №921826 від 19.11.2004 через представника позивача товар було отримано, що підтверджується накладною №560 від 22.11.2004. Суму податку на додану вартість 10,50 грн. за податковою накладною №560 від 22.11.2004 було включено до податкового зобов’язання з податку на додану вартість листопада 2004 року. 17.03.2005 позивачу було виставлено рахунок №61 на придбання двох електричних чайників за ціною 180,00 грн., всього на суму 360,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 60,00 грн. за даним рахунком 17.03.2004 було проведено оплату. 21.03.2005 за дорученням ЯИФ від 21.03.2005 товар було отримано позивачем, що підтверджується накладною №61 від 21.03.2005 сума податку на додану вартість –60,00 грн. за податковою накладною №61 від 21.03.2005 було включено до податкового зобов’язання з податку на додану вартість березня 2005 року, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави вважати, що витрати на придбання чайників є "фінансуванням особистих потреб фізичних осіб", яке не включається до складу валових витрат відповідно до пункту 5.3.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Однак, при цьому, перевіркою Державної податкової інспекції в місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим правомірно встановлено порушення Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 (зі змінами та доповненнями).
Так, Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" до складу валових витрат у третьому кварталі 2004 року зарахувало витрати у розмірі 5200,00 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.
Крім того, перевіркою правильності визначення та нарахування амортизаційних відрахувань також правомірно встановлено порушення Відкритим акціонерним товариством "Кримнасінняовоч" підпунктами 8.2.2., 8.3.2. пункту 8.2. статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), шляхом невірного розподілу придбаних основних фондів по групам та невірного розрахунку балансової вартості групи основних фондів на початок розрахункового кварталу. Дані порушення призвели до завищення суми амортизаційних відрахувань, по періодах: 1 квартал 2004 року - !600,00грн., 1 півріччя 2004 року –1100,00 грн., 9 місяців 2004 року –1600,00 грн., 2004 рік –1900,00 грн., 1 квартал 2005 року –100,00 грн., 1 півріччя 2005 року –900,00 грн. всього за перевіряємий період на загальну суму 2800,00 грн.
Враховуючи, що Державна податкова інспекція в місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим повинна керуватися статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а також відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" акти законодавства до приведення їх до відповідності з цим Законом застосовується в частині, яка не суперечить чинному Закону.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважає, що підстави для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке обліковувалося станом на 1 січня 2002 року та не було компенсоване прибутком до 1 січня 2003 року у сумі 151400,00 грн. відсутні.
Крім того, відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 № 429 "Про затвердження Порядку оформлення результатів перевірок по дотриманню податкового і валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіалами, відділеннями та іншими структурними підрозділами" факти порушень податкового законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно з посиланнями на докази.
Однак, в акті перевірки, на підставі якого Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, правопорушення вказані відповідачем законодавчо не обґрунтовані, оскільки основані на нормах бюджетного, а не податкового законодавства, отже відсутні правові підстави для застосування фінансових санкцій.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було неправомірно та безпідставно зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування та податкові повідомлення-рішення визнані нечинними.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1. ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2006 у справі № 2-27/1898-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді