СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
14 січня 2008 року | Справа № 2-15/10254.2-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Волкова К.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Зенкова Ірина Олександрівна, довіреність № 42 від 01.01.08, Державне підприємство "Придніпровська залізниця";
представник відповідача: Косова Олександра Яківна, довіреність № 1/1217 від 28.12.07, Державне підприємство "Керченський морський рибний порт"
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-15/10254.2-2007
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108, Дніпропетровськ, 49602)
до Державного підприємства "Керченський морський рибний порт" (вул. Свєрдлова, 49, Керч, 98300)
про стягнення 481536,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-15/10254.2-2007 (суддя І.А. Іщенко) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства „Придніпровська залізниця” до Державного підприємства „Керченський морський рибний порт”.
Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство „Придніпровська залізниця” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями Державного підприємства „Придніпровська залізниця” на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не прийнятий до уваги той факт, що вичерпний перелік обставин, за наявності яких вантажоутримувач звільняється від внесення плати за користування вагонами, міститься у статті 121 Статуту залізниць України; визнання вантажу речовими доказами та долучення його у такій якості не є такою підставою, тому й відсутні підстави для звільнення відповідача від внесення оплати за користування вагонами.
Від Державного підприємства „Керченський морський рибний порт” надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, у якому відповідач просить апеляційну скаргу Державного підприємства „Придніпровська залізниця” залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Розглянувши справу повторно в порядку й на підставі статті 101 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія встановила наступне.
20 червня 2003 року між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” та Державним підприємством „Керченський морський рибний порт” було укладено договір № ПР\4ТХ-03-305\НЮ-1264п про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з протоколом розбіжностей, додатком від 29 червня 2004 року.
Відповідно до пункту 3.1. вказаного договору плата за перевезення, додаткові збори, користування вагонами, послуги та розмір штрафів визначається Статутом залізниць України, керівництвом по тарифам № 1.
01 грудня 2003 року між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” та Державним підприємством „Керченський морський рибний порт” було укладено договір № ПР\МД-03-4\166/НЮ01259 про обробку вагонів з вантажем, згідно з пунктом 7.1. якого плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту їхньої передачі порту до моменту прийому залізницею від порту.
21 серпня 2005 року на станцію роз’їзд 11 км. відповідно до накладних, на адресу Державного підприємства „Керченський морський рибний порт” прибув вантаж - селітра аміачна, відправник - закрите акціонерне товариство „Сєвєродонецьке об'єднання „Азот”, із яких 19 вагонів, які належали Державному підприємству „Придніпровська залізниця”, здані на під’їзну колію порту 21 серпня 2005 року о 16 годині 30 хвилин, що підтверджується актом загальної форми від 24 жовтня 2005 року.
Відповідно до статті 119 Статуту Залізниць України, пунктами 2, 3, 4 Правил користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за № 165X3458, плата за користування вагонами вноситься вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами за час з моменту їх передачі на під’їзну колію до моменту фактичного прийому залізницею.
Відповідно до пункту 3.2. договору від 20 червня 2003 року Державному підприємству „Керченський морський рибний порт” з 16 годин 30 хвилин 21 серпня 2005 року Державним підприємством „Придніпровська залізниця” нараховувалась плата за користування вагонами.
За період з 21 серпня 2005 року 16 годин 30 хвилин до 30 серпня 2005 року 11 годин 00 хвилин плата за користування вагонами в сумі 52417,20 грн. була сплачена Державним підприємством „Керченський морський рибний порт” за відомістю сплати № 100110, а за період з 11 годин 00 хвилин 30 серпня 2005 року плата за користування вагонами не вносилася, у зв’язку з чим Державним підприємством „Придніпровська залізниця” була нарахована плата за користування вагонами у сумі 859564,80 грн.
Державне підприємство „Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства „Керченський морський рибний порт” про стягнення плати за користування вагонами у сумі 859564,80 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства „Придніпровська залізниця” не підлягає задоволенню.
Так, у відповідності до пункту 5.1 Договору № ПР/МД-03-4/166/НЮ01259 від 01 грудня 2003 року про обробку вагонів з вантажем за прямим варіантом перевантажуються тільки ті експортні та імпортні вантажі, для яких у Порта відсутні склади зберігання (наливні вантажі, мінеральні добрива, зерно насипом, а також швидкопсувні вантажі), а інші вантажі, у тому числі транзитні - за узгодженням сторін.
З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого СУ УМВС України у Донецькій області від 30 серпня 2005 року вантаж аміачної селітри був долучений до кримінальної справи у якості речового доказу у зв'язку з порушенням кримінальної справи стосовно посадових осіб „Аzot Соmmodities LTD”, закритого акціонерного товариства „Сєвєродонецьке об'єднання Азот”, „СОМWAY ЕNTERPRISES Ікс” та переданий для зберігання Державному підприємству „Керченський морський рибний порт”, доручення на відвантаження вагонів було відкликано Керченською митницею.
Однак, Державне підприємство „Керченський морський рибний порт” було не спроможне виконати вказану постанову з причин відсутності технічних можливостей для вивантаження мінераловозів та спеціальних складських приміщень для зберігання аміачної селітри, що підтверджується висновком екологічної експертизи № ВК-2193 від 12 грудня 2005 року, а також листом Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції від 13 грудня 2005 року за № 20/08-304.
Прокуратурою Донецької області було встановлено, що передача селітри аміачної була здійснена неналежному зберігачеві, у зв'язку з чим 12 вересня 2005 року прокуратурою Донецької області постанову слідчого у частині передачі селітри на відповідальне зберігання Державному підприємству „Керченський морський рибний порт” було скасовано, речовий доказ - партія аміачної селітри - був переданий закритому акціонерному товариству „Сєвєродонецьке об'єднання Азот” з правом розпорядження.
В подальшому, постановою виконуючого обов’язки начальника відділу СУ УМВС України в Донецькій області від 27 жовтня 2005 року речовий доказ - аміачна селітра - був переданий на зберігання с наступною реалізацією уповноваженим особам товариства з обмеженою відповідальністю „Агропартнер”.
В ході судового розгляду було встановлено, що Державним підприємством „Керченський морський рибний порт” вживалися необхідні заходи щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю „Агропартнер” аміачної селітри, що підтверджується доданими до матеріалів справи листами № 1/1038 від 09 листопада 2005 року, № 1/1075 від 17 листопада 2005 року, № 1/1079 від 22 листопада 2005 року.
Фактична передача та прийняття на зберігання уповноваженими особами товариства з обмеженою відповідальністю „Агропартнер” аміачної селітри від Державного підприємства „Керченський морський рибний порт” відбулась у грудні 2005 року (акти прийому-передачі від 02 грудня 2005 року, від 14 грудня 2005 року та від 15 грудня 2005 року).
Відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що Державним підприємством „Керченський морський рибний порт” вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства „Придніпровська залізниця” про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у сумі 859564,80 грн.
Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням всіх обставин, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Придніпровська залізниця” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-15/10254.2-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді К.В. Волков
В.І. Гонтар