КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2011                                                                                           № 38/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Разіної  Т.І.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 201 від 04.05.2010;

від відповідача: ОСОБА_2. - представник за довіреністю № 1 від 22.03.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного професійно-технічного навчального закладу «Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб Товариства сприяння обороні України»на рішення господарського суду міста Києва  від 10.03.2011 р. у справі № 38/24

за позовом  приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ

до  приватного професійно-технічного навчального закладу «Київський міський автомотоклуб Товариства сприяння  обороні України», м. Київ

про стягнення 10909 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

 В лютому 2011 року приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного професійно-технічного навчального закладу «Київський міський автомотоклуб Товариства сприяння  обороні України» стягнення 10909 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач згідно з ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 повинен відшкодувати позивачу  збитки в розмірі 10909 грн. 80 коп., понесенні останнім у зв’язку з виплатою страхового відшкодування, оскільки відповідач не повідомив позивача про ДТП.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. у справі          № 38/24 позовні вимоги задоволені повністю (суддя Власов Ю.Л.).

Стягнуто з приватного професійно-технічного навчального закладу «Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб Товариства сприяння обороні України» на користь приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» збитки в сумі 10909 грн. 80 коп., державне мито в сумі 109 грн. 10 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Рішення обґрунтоване ст.ст. 979, 988, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду приватний професійно-технічний навчальний заклад «Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб Товариства сприяння обороні України» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. у справі № 38/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме - невірно застосовано положення ст.ст. 979, 1166 Цивільного кодексу України; ст. 9 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР  від 07.03.1997; ст.ст.33, 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; ст.ст. 33, 43, 84 ГПК України.

20.05.2011 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові заперечення від 19.05.2011 б/н із додатками.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 № 01-23/1/11 у зв’язку з обранням судді Іваненко Ю.Г. на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було змінено склад колегії суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Разіної Т.І., суддів Лосєва А.М., Шипка В.В.

23.05.2011 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи № 26/05 від 23.05.2011.

В судовому засіданні 25.05.2011 представник відповідача звернувся із письмовим клопотанням про витребування доказів від позивача та гр. ОСОБА_3. – договору № 16-а від 30.10.2005 в підтвердження виконання останнім функції страхового агенту та доручення цих доказів до матеріалів справи. Також представник відповідача зазначив, що у зв’язку із реорганізацією відповідача у період провадження у справі подання клопотання про витребування договору №16-а від 30.10.2005 було ускладнено відсутністю повноважень щодо представництва, відтак клопотання про витребування не було подано. Як зазначив представник відповідача, реорганізація відповідача триває.

В задоволенні вказаного клопотання колегією суддів відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2011 заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2011 звернувся із клопотанням про огляд та приєднання до матеріалів справи оригіналів договору про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності ВА № 102453-16 від 21.06.2006 із додатками, копії та оригіналу полісу обов’язкового страхування  № ВА/1597948.

Вказане клопотання колегією суддів в частині огляду оригіналів договору про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності ВА № 102453-16 від 21.06.2006 із додатками, полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВА/1597948, а також долучення до матеріалів справи копії полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності                      № ВА/1597948 задоволено, в решті – відхилено, з підстав наявності у матеріалах справи належним чином засвідчених копій наданих доказів.

Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 21.06.2006 між позивачем та відповідачем був укладений договір про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА №102453-16, відповідно до якого позивач застрахував майнові інтереси відповідача, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1

07.09.2006 між АТ «Страхова компанія «Форміка» та АТП ГФД Секретаріату Кабінету Міністрів України був укладений договір № 3-58ю страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів, в тому числі автомобіля Шкода «Октавія Класік», державний реєстраційний номер НОМЕР_2

Згідно з ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як встановлено судом першої інстанції 12.12.2006 в м. Києві на вул. Січневого Повстання сталось зіткнення автомобілів ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу, яким керував працівник ОСОБА_4 та транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_3, що належить АТП ГФД Секретаріату Кабінету Міністрів України, яким керував ОСОБА_5, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в       м. Києві.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено докази позивача про те, що відповідач не звертався з заявою про настання страхового випадку та не взяв до уваги доказ наданий відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що належних доказів повідомлення позивача про страховий випадок відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач дійсно дзвонив до позивача з повідомленням про страховий випадок.   

Згідно ст.  38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Отже відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не витребував необхідні докази.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилається на п. III «Єдиного порядку врегулювання подій, які мають ознаки страхового випадку, за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні», затвердженого протоколом засідання Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 23.11.2006 р. № 160, згідно якого, підставою для визначення причин та обставин події, яка має ознаки страхового випадку, є повідомлення про ДТП. Повідомлення про ДТП може бути подано в усній (телефоном), факсимільній або електронній формах з обов’язковим подальшим підтвердженням його у письмові формі.

Згідно постанови  Шевченківського районного суду м. Києва від 05.02.2007 у справі №3-3217/07 Носенка Костянтина Васильовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_4 12.12.2006, приблизно о 12:45 год., керуючи  автомобілем «ВАЗ 21063», державний номер НОМЕР_1 по вул. Січневого повстання в м. Києві, виконуючи розворот завчасно не зайняв відповідно крайнє положення, не надав дорогу автомобілю «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_3, який рухався ліворуч від нього в попутному напрямку, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, чим порушив п.10.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

З матеріалів справи слідує, що 08.02.2008 АТ «Страхова компанія «Форміка» звернулось до ЗАТ УІСК «Інвестсервіс» з претензією про відшкодування матеріального збитку, понесеного АТ «Страхова компанія «Форміка» у зв’язку з виплатою останнім страхового відшкодування АТП ГФД Секретаріату Кабінету Міністрів України.

01.10.2008 позивачем був складений та підписаний страховий акт № 638-08-59, відповідно до якого АТ «Страхова компанія «Форміка» підлягає виплата страхового відшкодування в сумі 10909 грн. 80 коп. На підставі вказаного акту позивачем була здійснена виплата в сумі 10909 грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4884 від 21.10.2008 (а.с. 23).

 Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

  Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

  Згідно з ст. 202 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач (страхувальник) не звернувся до позивача (страховика) з заявою про вчинення ДТП у встановлений строк, чим порушив п.п. 33.1.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи вказані норми права та вищевстановлені обставини суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 10909 грн. 80 шкоди.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу  України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  32, 34, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі  № 38/24 без змін, апеляційну скаргу приватного професійно-технічного навчального закладу «Київський міський спортивно-технічний автомотоклуб Товариства сприяння обороні України» без задоволення.     

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.06.11 (відправлено)