Справа № 2-о-77 2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2009 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Бескровної О.Л.
при секретарі: Тюшкевич Г.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька, про встановлення факту знаходження на утриманні, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту знаходження на утриманні. В обгрунтування заяви зазначила, що 14.08.1985 р. вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, 1938 року народження. З моменту реєстрації шлюбу заявниця разом із чоловіком мешкала за адресою: АДРЕСА_1. У 1988 р. ОСОБА_2 вийшов на пенсію, його пенсія за остінні три роки у середньому склала 2 483, 43 грн. З 1992 р. заявниця також вийшла на пенсію, її пенсія склала 552, 53 грн. З доходів чоловіка вони сплачували комунальні послуги, купували продукти, одяг та медикаменти. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. У зв’язку з його смертю заявниця втратила основне джерело існування і вимушена звернутися за захистом своїх прав до суду. Просила встановити факт перебування її на утриманні чоловіка, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, для отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника.
Заявниця у судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність, згідно наданної заяви, заявлені вимоги та їх обгрунтування підтримала у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - відділ пенсійного забезпечення Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Донецька, у судове засідання не з’явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що вимоги заявниці підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику зі справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення" встановлення факту знаходження особи на утриманні померлого має значення при призначенні пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була заявнику постійним та основним джерелом до існування.
Судом встановлено, що заявниця знаходилась у шлюбі з ОСОБА_2 з 14.08.1985 p., що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, актовий запис №704 (а.с.8).
Згідно довідки з КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», заявниця мешкала за адресою: АДРЕСА_1, разом із чоловіком, ОСОБА_2, з 1985 р. до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 1443 (а.с. 9).
Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька середньомісячний доход ОСОБА_2 (а.с. 15-16) значно перевищував середньомісячний доход заявниці (а.с. 13-14), яка проживала з ним однією сім’єю, його пенсія була для неї постійним і основним джерелом коштів для існування.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію з нагоди втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, що знаходилися на його утриманні. Ст. 38 цього ж Закону передбачено, що члени сім’ї померлого вважаються, таким що перебувають на його утриманні, якщо вони знаходилися на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
Згідно ч.4 п.8 Порядку надання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за законом України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого сумісним наказом Міністерства Праці і соціальної політики України і Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 р. №224/30, у випадку якщо дружині померлого пенсія з нагоди втрати годувальника призначається внаслідок втрати нею основного джерела коштів для існування, цей факт встановлюється у судовому порядку.
При таких обставинах суд вважає, що ОСОБА_1, 1937 р.н., знаходилась на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_2, 1938 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно ст. 130 ч. 4 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 174, 175 ЦПК України. В даному випадку відповідач позов визнав в повному обсязі та суд має можливість ухвалити рішення згідно ст. 130 ч. 4 ЦПК України в порядку ст. 174 ЦПК України.
На підставі ст. ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.8 Ухвали Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 256, 259, 130, 174 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт знаходження ОСОБА_1, 1937 р.н., на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_2, 1938 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1985 р. по грудень 2008 р.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.