Справа № 766/803/23

н/п 2/766/625/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Скрипнік Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Бівалькевич А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в злі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

АТ КБ «ПриватБанк», від імені та в інтересах якого, на підставі довіреності, діє представник Гребенюк О.С., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 13.01.2020 року у розмірі 31 746,72 грн, суму судового збору у розмірі 2684,00 грн просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 13.01.2020 року. Підписання даної заяви укладенням договору та підтвердженням прямої і безумовної згоди Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг та заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. Свої зобов`язання за кредитним договором відповідач порушив, внаслідок чого станом на 10.03.2023 у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі: 31 746,72 грн, яка складається з: 25 795,32 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5 951,40 грн заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії. Відповідач добровільно взятих на себе зобов`язань не виконує, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.08.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Банку, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав повноваження представнику.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, між Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н від 13.01.2020, на підставі підписаної «Анкети заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку». У заяві позичальника від 13.01.2020 процентна ставка або пеня не зазначені. Матеріали справи не містяться підтверджень, що саме Витяг з Умов Відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо відсотків та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту Позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Також вважала, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті: https://privatbank.ua, не містять підпису Відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.01.2020 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Окрім того, враховуючи, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову, тому не має підстав вважати, що Умови та правила надання банківських послуг є договором приєднання у розумінні ст.634 ЦК України. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків нарахованих на прострочений кредит, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вказана позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19. Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що сторони обумовили та погодили розмір процентів, які мав сплачувати Відповідач за користування кредитними коштами. У 2022 році ОСОБА_1 виїхав до м. Львова у зв`язку з окупацією м. Херсона та кредитну картку Приватбанку № НОМЕР_1 на рахунку якої малися грошові кошти він залишив у себе вдома в м. Херсоні. 28.06.2022 року о 12.36 год. на мобільний телефон ОСОБА_1 прийшло смс - повідомлення про зняття з його рахунку спочатку 4000 гривен, а пізніше ще 24999 гривень. З`ясувавши, що невстановлена особа скористалася його кредитною карткою та зняла двічі грошові кошти на загальну суму 28999 гривен, ОСОБА_1 звернувся до департаменту кіберполіції. 06.07.2022 року вказана заява була зареєстрована за № 17354 підрозділом в ІТС ІПНП у Львівській області. 07.07.2022 року інформація щодо шахрайських дій невстановленими особами відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, дізнавачем ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142360000618. 09.11.2022 року дізнавачем Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Паляник І.С. було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12022142360000618 у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення на підстав ч. 1 п. 2 ст.284 КПК України. 22 березня 2024 слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова Рудаковим Д.І. винесено ухвалу щодо задоволення скарги частково, а саме скасувати постанову дізнавача Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції Паляника І.С. від 09.11.2022 про закриття кримінального провадження №12022142360000618 від 07.07.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. На даний час досудове розслідування триває.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 13.01.2020 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг в Приват Банку, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

У Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 13.01.2020 року, яка підписана відповідачем, встановлені наступні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума кредитного ліміту - розмір кредитного ліміту не перевищує: 50 000 грн. 00 коп. для карт «Універсальна», 75 000 грн. 00 коп. для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування - 20 років; мета отримання кредиту - споживчі цілі; процентна ставка, відсотків річних - 43,2 % для карт «Універсальна», 42,0 % - для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних - 86,4 % для карт «Універсальна», 84 % для карт «Універсальна Gold».

У тексті формуляру Анкети-заяви, підписаної відповідачем та представником банку, містяться відомості про те, що клієнт погодився з тим, що дана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають Договір про надання банківських послуг. Також, заява містить застереження, що клієнт ознайомився і згоден з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які розміщені на офіційному сайті банку http://privatbank.ua/terms/, пам`яткою клієнта, тарифами та отримала їх примірник (шляхом самостійного роздрукування/в електронній формі шляхом власноручного підписання електронним підписом та направленням повідомлення про одержання). Зобов`язався виконувати умови договору про надання банківських послуг і підписавши цю анкету-заяву, підтвердив укладення договору про надання банківських послуг.

Окрім того, 13.01.2020 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту у якому він підтвердив отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані із обраних ним умов кредитування.

Відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на підставі укладеного договору ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок з встановленням початкового кредитного ліміту, розмір якого було збільшено 16.12.2022 року до 27000,00 грн.

Ключем до карткового рахунку є пластикова картка № НОМЕР_1 , яка також була відкрита 13.01.2021 року з терміном дії до 07/23, тип картки «Універсальна».

Випискою за договором по картковим рахункам відповідача у взаємозв`язку з іншими відомостями, наданими позивачем, підтверджується, що відповідач користувався банківськими картками, що видавалися йому, як платіжним засобом дебетно-кредитного типу у споживчих цілях шляхом здійснення покупок, переказів, тощо.

При цьому, на підтвердження пред`явлених до відповідача позовних вимог, позивачем, окрім вищезазначених доказів, було додано до матеріалів справи наступні документи:

-розрахунок заборгованості за договором № б/н від 13.01.2020 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 10.03.2023 року;

-Виписку по договору за договором № б/н від 13.01.2020 року за період 27.08.2020 – 01.02.2023 року;

-Паспорт споживчого кредиту;

-Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

У статті 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 1 ст.530 ЦК України закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту кредитного договору № б/н від 13.01.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання перед відповідачем виконав.

У заяві про приєднання до умов та правил, підписаної відповідачем та наданої суду, включено преамбулу договору, з якої встановлено, що до обов`язків відповідача відноситься повернення витраченої частини кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.3.1 договору, погашення кредиту та процентів здійснюється: договірним списанням, за яким клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим Договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, за. умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання); внесенням Клієнтом- коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.

Згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов`язання.

Сторонами погоджено, що встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.5 договору, на підставі якого відповідач при укладанні договору дав свою згоду на те, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінено банком в односторонньому порядку та не потребує додаткового погодження з клієнтом.

Згідно до п. 2.1.1.5 договору відповідач зобов`язаний здійснювати оплату банківських послуг відповідно до тарифів, здійснювати погашення заборгованості у строки та в розмірах, визначених у п. 2.1.1.3.1 та 2.1.1.3.2 Договору.

У п. 2.1.1.3.1 договору зазначено, що в разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного, За місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

Відповідно до п. 2.1.1.6.1. договору на підставі ст. 17 закону України «Про споживче кредитування» сторони узгодили, що в разі затримання Клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті в порядку, передбаченому п. 2.1.1.3.1. договору, щонайменше на один календарний місяць, Банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов`язання за договором, в тому числі щодо сплати пені, в повному обсязі.

Зазначені вище умови згідно вимог ст. 629 ЦК України є обов`язковими для позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представник позивача у поясненнях зазначає, що кредитну карту було викрадено та третіми особами шляхом вчинення шахрайських дій було знято кошти із банківської картки «Приватбанку» у загальному розмірі 29 144,00 грн.

Згідно з ч. 1 Постанови НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 року № 705: авторизація це процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням електронного платіжного засобу; код авторизації - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною, особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації.

Тобто, кожна транзакція забезпечена захистом від шахрайських дій, а саме проходження клієнтом авторизації, тобто введення реквізитів карти, які дають можливість ідентифікувати клієнта та картковий рахунок, та додаткове підтвердження операції шляхом введення одноразового ОТП-паролю (коду авторизації), який надсилається Банком на мобільний телефон клієнта, який зареєстрований ним в банківській системі.

З матеріалів справи вбачається, що при укладанні кредитного договору відповідач здійснив підпис власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» та погоджено подальше використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-яких операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому банком ОТР паролю на фінансовий номер телефону клієнта.

Пунктом 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженогопостановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд в постанові від 07.12.2020 року у справі № 182/5175/16-ц зазначив: «на позивача за зустрічним позовом покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення».

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18) зробив наступний висновок: «...суди не взяли до уваги, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів. ПІН-кодів. CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення».

Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і порядок здійснення операцій з їх використанням визначені Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705(далі - Положення №705).

Пунктами 2, 5 розділу VI Положення № 705 встановлено, що користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним. Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Відповідно до п.7 розділу X Положення № 705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.

За змістом п. 6 розділу VI Положення № 705 та п. 14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, на думку суду, відповідачу необхідно було довести до відому банку про обставини втрати (залишення вдома карти, як зазначає представник позивача) та заблокувати картковий рахунок.

При цьому, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до реєстру за № 12022142360000618 від 07.07.2022 року, із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області Думинський звернувся 28.06.2022 року. Відповідно до вказаного витягу з ЄРДР «28.06.2022 о 14:20 год., за адресою: АДРЕСА_1 , невідома особа, шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 на загальну суму 29 144 грн., які були зняті із банківської картки «Приватбанк».

Суд зауважує, що клієнт зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та негайно повідомляти банк про операції, які не виконувалися ним. До моменту такого повідомлення відповідальність у повному обсязі за всі операції, які до того ж супроводжуються авторизацією, несе саме клієнт.

Належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про порушення банком правил розрахункових операцій в процесі переказу та зняття грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , відповідачем не надано.

За загальним правилом зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

За змістом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином, відповідач порушив покладений на нього обов`язок негайно звернутися до Банку, та не надав пояснень чому ним не вчинено залежних від нього дій щодо недопущення використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Позивач зазначає, що в період дії кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання порушив, внаслідок чого станом на 10.03.2023 у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі: 31 746,72 грн, яка складається з: 25 795,32 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5 951,40 грн заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії.

Так, з відповідної виписки по картковому рахунку за Договором б/н за період 27.08.2020 по 28.06.2022, вбачається що ОСОБА_1 користувався грошовими коштами в розмірі кредитного ліміту, а саме: поповнювала готівкою свою картку, здійснював переказ коштів між рахункам, оплату послуг через Приват24 (поповнення мобіьного), оплату за комунальні послуги та інші розрахунки.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 13.01.2020 року позивачем, за користування грошовими коштами була нарахована заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 5 951,40 грн, розмір процентної ставки був погоджений сторонами шляхом підписання довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна». При цьому, розмір нарахованих банком процентів та його розрахунок не спростовані відповідачем.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, також є належним доказом щодо заборгованості відповідача. Заперечень щодо змісту та правильності розрахунку чи контро розрахунку суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Вчинення нападу на відповідача та викрадення у нього платіжної карти є тим випадком, який дає підстави для звільнення його від відповідальності за повернення коштів, зняття яких відбулось у період перебування його у відділенні реанімації у зв`язку з використанням невідомою особою послуги покупки товарів з оплатою їх вартості частинами.

Проте, відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних доказів того, що порушення зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк» сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

На час розгляду даної цивільної справи, стан розгляду кримінального провадження, на яке посилається відповідач, суду не відомий, відомості про встановлення винуватої особи за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні (ЄРДР № 12022142360000618 від 07.07.2022 року) відсутні.

Суд погоджується з посиланнями відповідача про відсутність у матеріалах справи підтвердження, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг були узгодженні з відповідачем, він ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Роздруківка із сайту щодо встановлених тарифів, Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 13.01.2020 року наявний підпис відповідача, а тому приходить до висновку, що кредитний договір було укладено між сторонами на умовах, зазначених у вказаному документі.

Адже, незважаючи на відсутність підпису на Умовах та Правилах надання банківських послуг, відповідач знав про умови кредитування, зокрема, про типи кредитної лінії та відсоткові ставки, умови чого зазначені в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

У свою чергу, як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.11.2020 року по справі №534/1072/18-ц апеляційний суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявна підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використання картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф, за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Отже наявні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

У відповідності до положень ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.

Суд приходить до висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов`язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 2 684,00 грн. судового збору.

Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову судом не застосовувались.

Керуючись ст.ст.2,10,12, 19, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 13.01.2020 року в розмірі 31 746,72 грн., станом на 10.03.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 2 684,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважний причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Інформацію щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя    Л.А. Скрипнік