Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1556943417

Справа №949/2035/24


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


       29 жовтня 2024 року                                                        м. Дубровиця


       Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, проживаючої в АДРЕСА_1 .

       за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.


в с т а н о в и в:


       Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 157575 від 21 жовтня 2024 року, 11.10.2024 року о 14:30 год. малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території Золотинської гімназії, що в АДРЕСА_2 , вчинив булінг відносно свого класного керівника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виразилося у нанесені побоїв останній, у систематичному ображанні нецензурною лайкою, що завдало шкоди її психологічному та фізичному здоров`ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, оскільки булінг (цькування) вчинене малолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

       У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, проте подала заяву про розгляд справи без її участі.

       Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

       Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 173-4 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

       Так, оскільки у відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-4 КУпАП не є обов`язковою, тому, враховуючи наведені положення, вважаю за можливе розглянути справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 , яка не виявила бажання прибути до суду для розгляду справи відносно неї про що подала відповідну заяву.

       Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши повно, всебічно, об`єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

       Частина 1 ст. 173-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

        По ч. 3 ст. 173-4 КУпАП до адміністративної відповідальності притягаються батьки або особи, які їх замінюють за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

       В основу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення були покладені дії її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчиняє відносно вчителя дії, які передбачені ст. 173-4 КУпАП, а саме булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному насильстві, що вчиняються малолітньою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілих.

       Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.

       Із аналізу норм ст. 173-4 КУпАП та Закону України "Про освіту", вбачається, що булінгом може бути як активна дія, так і бездіяльність (мовчазне, безучасне спостереження, відсутність активних дій до його припинення).

       Булінг може проявлятися у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. Булінг може вчинятися не лише у формі вербальної комунікації, а й із застосуванням засобів електронних комунікацій, крім того, булінг може вчинятися щодо: а) малолітньої особи; б) неповнолітньої особи; в) інших учасників освітнього процесу.

       У справі, яка розглядається, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_2 систематично вчиняє психологічне насильство відносно класного керівника та учнів та систематично порушує навчальний процес.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 157575 від 21 жовтня 2024 року (а.с. 2) підписаний ОСОБА_1 , повідомленням директора школу ОСОБА_4 начальнику ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про агресивну поведінку дітей ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час навчального процесу (а.с. 5), повідомлення класного керівника Н.Рожко директору школи від 14 жовтня 2024 року про порушення дисципліни учнем ОСОБА_2 (а.с. 6), письмовими поясненнями класного керівника ОСОБА_3 , заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_7 (а.с. 7, 8) письмовими пояснення ОСОБА_2 , де він свою провину визнає (а.с.9) та характеристиками на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10, 11).

       За таких обставин, враховуючи вік ОСОБА_2 , який є малолітньою особою, суд приходить до переконання, що матеріалами справи підтверджується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, та знаходить підстави для притягнення ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності встановленої законом, оскільки відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку несуть відповідальність батьки або особи, які їх замінюють.

       Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

       Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.

       Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

       За перелічених фактичних обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, зокрема те, що 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема за факти неналежного виховання дітей, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 3 ст. 173-4 КУпАП саме у виді штрафу у максимальному розмірі, передбаченому даною санкцією, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

       Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

       Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 308 КУпАП


п о с т а н о в и в:


        ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

       (Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративний штраф (ПІБ) Дубровицький районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406188).

Стягнути з  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП:  НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

       отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

       код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

       банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

       рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

       код класифікації доходів бюджету: 22030106.

       Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

       У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).






Суддя: підпис.


Згідно з оригіналом.


       Суддя Дубровицького

       районного суду                                        Тарасюк А.М.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація