Справа № 2-а-946 2009 р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Бескровної О. Л.

при секретарі: Тюшкевич Г. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення Державної автомобільної інспекції в м. Волноваха Донецької області про визнання протиправними дій суб’єктів владних повноважень та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ м. Волноваха Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС ДАІ м. Волноваха про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255, 00 гривень у доход держави. Просив суд поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, визнати дії ВДАІ м. Волноваха Донецької області протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255, 00 гривень у доход держави.

У судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є повідомлення про вручення судової повістки, причину неявки суду не повідомив. Відповідно до положень ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття особи - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії постанови № АН 173648 від 17.03.2009 p., складеної інспектором ДПС ДАІ м. Волноваха (прізвище, посада та звання вказані нерозбірливо), ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 255, 00 гривень за невиконання вимог п. 12.6 Правил дорожнього руху України, а саме, що він 17.03.2009 р. о 14.41 год. на 186 км. автодороги Слов’янськ керував автомобілем "Тойота", номірний знак НОМЕР_1, та рухався зі швидкістю 114 км/год, чим перевищів швидкість на 24 км/год (а.с. 15). Вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КпАП.

Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку, якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КПАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом.

Між тим ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. За відсутністю таких вимог, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, яка марка приладу, яким вона проводилася, тощо. У відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. У оспорюваній постанові відсутня інформація про співробітників, які вивчили інструкцію та склали заліки з використання цих приладів. Відповідно до п.п. 12.2 та 12.3 зазначеної інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі.

Також, у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю міг рухатись інший автомобиль. Між тим, до листа, в якому знаходилась постанова та сповіщення, було додано фото з місця правопорушення, з якого не можливо встановити місце знаходження авто. Фото виконано без прив’язки до місцевості, і тому не можливо з’ясувати, в якому місці взагалі знаходився автомобіль, на автомагістралі, де швидкість обмежена 110 км/год, чи на дорозі загального користування, з обмеженою швидкістю 90 км/год. (а.с. 16). Жодних об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію даного автомобілю немає, що також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню результатів фотозйомки для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів ні позивачу, ні суду співробітниками ДАІ надано не було.

Окрім цього, відповідно до ст. 258 КУпАП копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Як встановлено судом, позивач отримав копію постанови від 17.03.2009 р. - 25.03.2009 р. (а.с. 14), тобто з порушенням строку, передбаченого ст. 258 КУпАП, у зв’язку з чим, суд важає поважною причину пропуску 10-денного строку, наданного на оскарження постанови.

У зв’язку з вищевикладеним суд вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1. задовольнити у повному обсязі, визнати дії УДАІ ГУМВС України Донецькій області неправомірними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255, 00 гривень у доход держави.

На підставі ст. ст. 258, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись ст. ст. 17, 19, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділення Державної автомобільної інспекції в м. Волноваха Донецької області про визнання протиправними дій суб’єктів владних повноважень та скасування постанови задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Відділення Державної автомобільної інспекції в м. Волноваха Донецької області щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КпАП України - неправомірними.

Скасувати постанову №АН 173648 від 17.03.2009 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255, 00 гривень у доход держави на ОСОБА_1 у зв’язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.