ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.01.08 р. Справа № 1/407пд
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур
При секретарі Муравйовій М.В. , розглянувши матеріали справи
за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь
третя особа: Закрите акціонерне товариство “Азов”язокбуд”, м. Маріуполь
про розірвання біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р; зобов`язання повернути об`єкт приватизації до державної власності ; спонукання підписати акт прийому-передачі майна до регіонального відділення ; витребування оригіналу біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р.
За участю:
Представників сторін :
від позивача: Савченко В.В. по дор.
від відповідача: Шайногу О.В. по дор., Шаповалов О.І. по дор.
від третьої особи: Шайногу О.В. по дор., Матвієнко О.М. дир.
В С Т А Н О В И В:
Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2007р. рішення Господарського суду Донецької області від 26.02.2007р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2007р. по справі № 1/407 пд за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь та до третьої особи Закритого акціонерного товариства “Азовзв”язокбуд”, м. Маріуполь про розірвання біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р; зобов`язання повернути об`єкт приватизації до державної власності ; спонукання підписати акт прийому-передачі майна до регіонального відділення ; витребування оригіналу біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р. , було скасовано, а справу передано на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Донецької області 19.10.2007р. справу 1/407пд було прийнято до провадження.
У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами , на підставі чого фіксація процесу не була проведена . Крім цього, роз’яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позовні вимоги вмотивовано не виконанням відповідачем зобов'язань покупця об'єкту приватизації, передбачених договором купівлі-продажу № 2737 від 22.12.1998р., укладеного позивачем та Закритим акціонерним товариством "Азовзв'язокбуд", які перейшли до нового власника об'єкта приватизації в силу приписів пункту 8 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", а саме, закінченням термінів виконання зобов'язань по введенню проданого об'єкту в експлуатацію та відсутністю доказів, що свідчать про виконання вказаних зобов'язань; відповідні наслідки передбачено умовами договору від 22.12.1998р., статтями 526, 611, 612, 651 Цивільного кодексу України, статтею 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).
Відповідач відхилив позовні вимоги повністю, пославшись на відсутність його зобов'язань по біржовому контракту перед позивачем, ненастання строку виконання зобов'язань по введенню об'єкту в експлуатацію, закінченням позовної давності для захисту позивачем порушеного права . Крім того , відповідач посилається на укладений договір та додаткову угоду, згідно якої строк введення в експлуатацію об’єкта був встановлений на протязі 5 років, тобто до 2008 року.. З приводу викладеного він просить в задоволенні позову відмовити .
Третя особа пояснила, що спірний об’єкт був об’єктом незавершеного будівництва і у зв’язку з реорганізацію товариства був проданий Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”. В біржовому контракті не були внесені умови вводу його в експлуатацію, але додатковою угодою від 30.10.2003 року сторони внесли умови про введення об’єкту в експлуатацію на протязі 5 років.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь, Донецька обл., звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, про спонукання до укладення договору про продовження строків будівництва.
Розглянувши матеріали за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь, Донецька обл., суд визнав їх достатніми для прийняття зустрічного позову до розгляду у справі №1/407пд.
В судове засідання 24.01.2007р. заявник зустрічного позову - Товариство з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь, Донецька обл., надав уточнення , згідно яких він просить уточнити п.2. зустрічного позову та викласти його в наступній редакції : прийняти рішення про спонукання регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області до укладення договору про продовження строків будівництва та вводу до експлуатації строком на 3 роки .
В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом посилається на виключні обставини , а саме : на те , що при зміні власника об`єкту приватизації покупець повинен був покласти всі зобов`язання по договору на нового власника , але це не було здійснено ; на те , що ним були прийняті всі міри щодо оформлення відповідних документів , а саме було отримано дозвіл на будівництво , підготовлений проект , переоформлені документи на земельну ділянку . Все це зайняло чимало часу , на підставі чого об`єкт незавершеного будівництва не був зданий в строк . Зазначені підстави були викладені відповідачеві ( ФДМУ в Донецькій області в листах) .
Представник Відповідача за зустрічним позовом надав до матеріалів справи відзив та заперечує проти вимог щодо продовження дії зобов’язань з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін , суд встановив наступне:
Спірні правовідносини сторін виникли у зв’язку з виконанням позивачем його функцій контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу покупцем, в тому числі реалізацією його права застосовувати до порушників санкцій, передбачених чинним законодавством, в тому числі порушення питання про розірвання договору.
Законодавчими актами України, що передбачають порядок та підстави розірвання договору, є Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спеціальними законами України, що регулюють правовідносини сторін в процесі приватизації, у тому числі регулюють порядок укладання договорів купівлі-продажу майна в процесі приватизації, зобов'язання сторін за такими договорами, наслідки порушення зобов'язань, та підлягають застосуванню, як інше, встановлене законом, є Закон України "Про приватизацію державного майна" (із змінами та доповненнями), Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (із змінами та доповненнями).
Так, згідно зі статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" оформлення угод приватизації здійснюється шляхом укладання договорів купівлі-продажу, істотними умовами якого є зобов'язання сторін відповідно до умов приватизації. Сторонами договору купівлі-продажу об'єкту в процесі його приватизації є покупець та відповідний орган приватизації; орган приватизації здійснює контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Передбачені договором зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження.
Також правовідносини з питань приватизації об'єктів незавершеного будівництва регулюються Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", згідно статті 19 якого встановлено обов'язкові умови приватизації таких об'єктів та наслідки невиконання умов приватизації у вигляді розірвання договору купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи , 22.12.1998р. між позивачем та Закритим акціонерним товариством "Азовзв'язокбуд" було укладено договір № 2737 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва (9-поверховий 96 квартирний житловий будинок № 2 із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою), що розташований за адресою м. Маріуполь, Приморський район-52.
Пунктом 5.6 вказаного договору сторони передбачили, що покупець зобов’язується ввести об’єкт в експлуатацію до 2003 року.
Покупець набув право власності на об`єкт незавершеного будівництва і 24.02.2000 року продав його Товариству з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, про що укладений біржовий контракт №26661 від 24.02.2000 року , за яким продавець продав та зобов'язався передати у власність покупця незавершену будівництвом будівлю готовністю 6%.
Відповідно до п. 8 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” при подальшому відчуженні приватизованого об’єкта до нового власника переходять невиконані зобов’язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об’єкта приватизації.
Пунктом 2 вказаного закону передбачено, що контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.
22.03.2006 року поточною перевіркою виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва позивач встановив, що умови щодо здачі об’єкту в експлуатацію у визначений строк не виконані. Крім того позивачем наданий акт обстеження об’єкта 09.11. 2005 року, яким було встановлено, що на його території є котлован зі зруйнованим фундаментом.
Листом від 26.07.2006 року позивач звернувся до ТОВ “Проектно-будівельного підприємства “Азовінтекс” (нового покупця), в якому повідомив про закінчення терміну введення об’єкта в експлуатацію і попередив про прийняття заходів щодо розірвання договору купівлі-продажу №26661 від 24.02.2000 року.
22.12.2006 року позивач звернувся з позовом про розірвання вказаного договору, посилаючись на ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст. 611 Цивільного кодексу України.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одночасно, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з вимогами ст.188 Господарського кодексу України встановлений порядок зміни та розірвання господарських договорів.
Зокрема, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
При цьому, на вирішення суду заінтересована сторона має право передати спір у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.
Таким чином, при заявлені вимог про розірвання біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р. позивачем повинно бути доведено, перш за все, факт звернення до відповідача з вимогою про розірвання цього договору.
Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, за приписом ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За висновками суду, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи належних доказів звернення до відповідача з вимогою про розірвання договору не надано , в матеріалах справи місяться тільки листи позивача щодо вимог перевірки закінчення робіт по будівництву - лист № 11-02-1821 від 14.03.2006р., № 11-02-6979 від 26.07.2006р.
Наявні в матеріалах справи листи позивача ( № 11-02-1821 від 14.03.2006р., № 11-02-6979 від 26.07.2006р ) судом до уваги не приймається, враховуючи, що зі змісту останнього позивачем лише було повідомлено відповідача про свої наміри звернутися до суду. Одночасно, у вказаному листі не міститься будь-яких пропозицій позивача щодо розірвання спірного договору - біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р.
Таким чином, відсутність доказів дотримання позивачем порядку розірвання договору, передбаченого ст.188 Господарського кодексу України, тобто, відсутність у позивача права на звернення до суду з вимогами про розірвання договору - біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р. , є однією з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання спірного договору.
Крім цього, за змістом ст.611 Цивільного кодексу України розірвання договору є наслідком порушення зобов'язання, тобто, є однією з мір відповідальності.
Згідно із ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За таких обставин, при розгляді вимог про розірвання договору судом повинно бути встановлено наявність вини відповідача у невиконанні зобов'язання.
Як вказувалось вище, в п.5.6 договору № 2737 від 22.12.1998р. сторони передбачили, що покупець зобов’язується ввести об’єкт в експлуатацію до 2003 року., змінити первинне призначення об`єкту , дотримуватися санітарних умов експлуатації об`єкту та прилеглої території , виконувати заходи по охороні навколишнього середовища , пожежної безпеки .
За ствердженням відповідача, з його боку вживались всі необхідні дії на виконання зобов'язань за спірним договором , зокрема, в частині оформлення відповідних документів , а саме : було отримано дозвіл на будівництво , підготовлений проект , переоформлені документи на земельну ділянку . Все це зайняло чимало часу , на підставі чого об`єкт незавершеного будівництва не був зданий в строк . Зазначені підстави були викладені відповідачем в листах до ФДМУ в Донецькій області .
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, враховуючи надані до матеріалів справи документи, суд дійшов висновку, що оформлення відповідачем відповідних документів тривалий час обумовлена ніяк не з його вини .
То б то ствердження позивача щодо невиконання відповідачем умов спірного договору спростовуються наданими до справи матеріалами.
За таких обставин, враховуючи відсутність у позивача права на звернення до суду з вимогами про розірвання договору, приймаючи до уваги недоведеність позивачем наявності вини відповідача у невиконанні своїх зобов'язань, позов в частині вимог про розірвання договору - біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р. підлягає залишенню без задоволення.
Одночасно, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав для розірвання договору, позов в частині позовних вимог про спонукання повернути об’єкт незавершеного будівництва- (9-поверховий 96 квартирний житловий будинок № 2 із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою), що розташований за адресою м. Маріуполь, Приморський район-52,до державної власності також підлягає залишенню без задоволення.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги про спонукання відповідача за зустрічним позовом внести зміни до укладення договору про продовження строків будівництва та вводу до експлуатації строком на 3 роки , суд дійшов висновку, що вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Як вже встановлено судом, 22.12.1998р. між Фондом державного майна України в Донецький області та Закритим акціонерним товариством "Азовзв'язокбуд" було укладено договір № 2737 купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва (9-поверховий 96 квартирний житловий будинок № 2 із вбудовано-прибудованою стоматологічною поліклінікою), що розташований за адресою м. Маріуполь, Приморський район-52.
Пунктом 5.6 вказаного договору сторони передбачили, що покупець зобов’язується ввести об’єкт в експлуатацію до 2003 року.
Покупець набув право власності на об`єкт незавершеного будівництва і 24.02.2000 року продав його Товариству з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, про що укладений біржовий контракт №26661 від 24.02.2000 року .
30.10.03р. сторонами за біржовим контрактом було підписано додаткову угоду № 1 до біржового контракту, з доповненням його пунктом 1.10., за яким покупець зобов'язується виконати умови договору, передбачені біржовим контрактом № 26661 від 24.02.2000р. та ввести об`єкт в експлуатацію на протязі 5 років .
Як впливає з матеріалів справи , строк виконання зобов’язань щодо завершення будівництва та введення об’єкту до експлуатації не було жодного разу продовжено .
Позивач за зустрічним позовом посилається на те , що об`єкт незавершенного будівництва не був зданий в строк , також, з-за непридатності конструкцій об`єкта для подальшого використання , з приводу чого до відділення Фонду державного майна в Донецькій області бул направлений лист з техніко - економічним обгрунтуванням продовження строків дії договору . До листа були додані відповідні документи, які вимагає Положення “Про введення змін до договорів купівлі-продажу”, в тому числі і згода органу місцевого самоврядування (лист міськвиконкому № 06-3075-05 від 06.07.2005р. ).
Однак, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області не надав відповіді на зазначений лист.
Відповідно до п.11 Договору № 2737 від 22.12.1998р. зміна умов договору можлива лише за згодою. Пунктом 10 Договору передбачено, що всі спори повинні вирішуватись шляхом переговорів, якщо сторони впродовж місяця не дійшли домовленості, спір підлягає вирішенню в судовому порядку.
Згідно ст.652 Цивільного кодексу України у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не впливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали його на інших умовах.
Пункт 2 ст.652 Цивільного кодексу України передбачає, що у випадку, якщо сторони не досягли угоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявністю одночасно таких умов:
- в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- зміна обставин зумовлена причинами які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
- виконання Договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору;
- із суті договору або звичаїв не впливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998р. за № 2041 “Про впорядкування процедури внесення змін до договорів купівлі - продажу”було затверджено Положення про внесення змін до договорів купівлі –продажу державного майна.
Пункт 1.6. вказаного положення містить наступну заборону щодо внесення змін у договори, а саме:
- зменшення відповідальності покупця за невиконання зобов’язань;
- зменшення загального обсягу інвестицій та зобов’язань, визначених у грошовому еквіваленті.
Інших обмежень вказане Положення не містить.
Проте, Положення допускає продовження термінів зобов’язань за наступних обставин:
- достатня обґрунтованість потреби внесення таких змін;
- недопущення зменшення фактичних обсягів зобов’язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення представника Позивача за зустрічним позовом, вважає, що обставини, на які він посилається, є істотними у розумінні ст.652 Цивільного кодексу України.
На підставі зазначеного , суд задовольняє вимоги позивача за зустрічним позовом про спонукання відповідача за зустрічним позовом внести зміни до укладення договору про продовження строків будівництва та вводу до експлуатації строком на 3 роки .
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом : по первісному позову на позивача по справі ; по зустрічному позову на відповідача по цьому позову .
Керуючись ст.58 Конституції України, ЗУ “Про господарські товариства”, ст.611, 614 , 651 , 652 Цивільного кодексу України , ст.188 Господарського кодексу України , ст.ст.2, 4, 4-1 - 4-5, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь та до третьої особи Закритого акціонерного товариства “Азовзв”язокбуд”, м. Маріуполь про розірвання біржевого контракту № 26661 від 24.02.2000р; зобов`язання повернути об`єкт приватизації до державної власності ; спонукання підписати акт прийому-передачі майна до регіонального відділення , відмовити .
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь, Донецька обл., до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, про спонукання до укладення договору про продовження строків будівництва та вводу до експлуатації строком на 3 роки , задовольнити повністю .
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь, Донецька обл. , 85 грн. 00 коп. – на відшкодування суми сплаченого держмита; 118 грн. – на відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 24.01.2008р.
Суддя Манжур В.В.
Надруковано 4 примірників :
1 прим.- Господарському суду Донецької області
3 прим.- сторонам
Виконавець – Подолян О.О.