Справа № 2-3009/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

05.05.2011 року                                                                                                    м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

          Головуючого –судді Тихомирова І.В.

          за участю секретаря –Амосової О.Ю.

          позивача –ОСОБА_1

          відповідача –ОСОБА_2

          відповідача –ОСОБА_3

          третьої особи - ОСОБА_4

          представника позивача –ОСОБА_5  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору міни житлового будинку на квартиру дійсним та визнання права власності на квартиру та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_8 про визнання договору міни житлового будинку на квартиру дійсним та визнання права власності на будинок, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

          20.01.2011 року між ним  та відповідачами по справі було укладено письмовий договір міни житлового будинку на квартиру, а саме будинку АДРЕСА_2 який належить позивачам на праві приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить в рівних долях відповідачам по справі.

За домовленістю сторін, договір мав бути нотаріально посвідченим до 31.01.2011 року, для цього відповідачами було отримано Рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 67 від 26.01.2011 року про надання дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_7 дати згоду неповнолітній ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити договір міни 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на 1/3 частину будинку АДРЕСА_2 за умови гарантованого збереження права дитини на житло.

Згідно домовленості між сторонами обмін об’єктами вищезазначеного нерухомого майна сторони здійснюють без доплати та їх передача між сторонами відбулася до підписання вищезазначеного договору міни, однак до теперішнього часу відповідачі, так і не виявили бажання нотаріально посвідчити волевиявлення з приваду передачі позивачу права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Власники квартири не виходять на зв'язок, не відповідають на телефонні дзвінки позивачів та взагалі уникають зустрічей з позивачами, і як було заявлено відповідачами в останню зустріч, вони додатково бажають, щоб позивачі оформили право власності на земельну ділянку для обслуговування будинку та передали їм разом на неї право власності, хоч подібної домовленості між сторонами не існувало.               

За таких обставин вважає, що він та відповідачі домовилися у письмовій формі щодо усіх істотних умов договору, здійснили повне виконання договору міни, а тому просить визнати договір міни житлового будинку АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 від 20.01.2011 року укладений між ним та відповідачами  дійсним та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідачі позов не визнали та звернулися з зустрічним позовом про визнання договору міни житлового будинку на квартиру дійсним та визнання права власності на будинок, посилаючись на наступні обставини.

Проти позовних вимог про визнання договору міни житлового будинку АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_1 вони не заперечують. Однак вважають, що існують законні підстави для визнання за ними права власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_2 за кожним з них з наступних підстав.

Так  20.01.2011 року між ними та позивачем було укладено договір міни вищезазначеного нерухомого майна і договір дійсно мав бути нотаріально посвідченим до 31.01.2011 року, однак до теперішнього часу власники будинку АДРЕСА_2 так і не виявили бажання нотаріально посвідчити їх волевиявлення з приводу передачі їм у власність зазначений житловий будинок.

Просять визнати договір міни житлового будинку АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 від 20.01.2011 року укладений між ними та позивачами  дійсним та визнати за ними право власності на 1/3 частину за кожним житлового будинку АДРЕСА_2.    

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.

          Відповідачі в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечували.

          Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України «Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається».

          Як встановлено в судовому засіданні, 20.01.2011 року між ним  та відповідачами по справі було укладено письмовий договір міни житлового будинку на квартиру, а саме будинку АДРЕСА_2 який належить позивачам на праві приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить в рівних долях відповідачам по справі.

За домовленістю сторін, договір мав бути нотаріально посвідченим до 31.01.2011 року, для цього відповідачами було отримано Рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 67 від 26.01.2011 року про надання дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_7 дати згоду неповнолітній ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити договір міни 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на 1/3 частину будинку АДРЕСА_2 за умови гарантованого збереження права дитини на житло.

Згідно домовленості між сторонами обмін об’єктами вищезазначеного нерухомого майна сторони здійснюють без доплати та їх передача між сторонами відбулася до підписання вищезазначеного договору міни, однак до теперішнього часу відповідачі, так і не виявили бажання нотаріально посвідчити волевиявлення з приваду передачі позивачу права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Власники квартири не виходять на зв'язок, не відповідають на телефонні дзвінки позивачів та взагалі уникають зустрічей з позивачами, і як було заявлено відповідачами в останню зустріч, вони додатково бажають, щоб позивачі оформили право власності на земельну ділянку для обслуговування будинку та передали їм разом на неї право власності, хоч подібної домовленості між сторонами не існувало.

Відповідно до ст.  715 ЦК України «За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін».  

Враховуючи той факт, що сторони виконали всі істотні умови договору міни і відповідачі не заперечували проти позовних вимог в судовому засіданні,  суд вважає можливим визнати міни дійсним та визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1, а за відповідачами визнати право власності на будинок АДРЕСА_2.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 16, ч.2 ст. 220, ч.2 ст.715 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15, 213-215 ЦПК України , суд –

                                                         ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

1.Визнати угоду договір міни від 20.01.2011 року житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1, яка укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6  –дійсною.

2.Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, у зв’язку з визнанням угоди договору міни від 20.01.2011 року укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 - дійсною.

3.Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 , у зв’язку з визнанням угоди договору міни від 20.01.2011 року укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 - дійсною.

4.Визнати за ОСОБА_2  право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 , у зв’язку з визнанням угоди договору міни від 20.01.2011 року укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 - дійсною.

5.Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 , у зв’язку з визнанням угоди договору міни від 20.01.2011 року укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 - дійсною.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:І. В. Тихомиров