КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2008 № 45/450
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від ВАТ „Ніжинський механічний завод”: Кубрак Н.О. (дов.№710 від 30.06.2005)
від ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ”: Мольченко В.Г. (дов.№3 від 26.09.2007)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.11.2006
у справі № 45/450
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Ювіт-XXI"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 40 361,31 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія „Ювіт-ХХІ”
до Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод”
про стягнення 40361,31грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду було передано вимоги Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод" (далі-ВАТ „Ніжинський механічний завод”) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Ювіт-ХХІ” (далі-ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ”) про стягнення 40361,31грн. боргу за договором №011/04 від 24.09.2004 та зустрічні вимоги ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” про стягнення з ВАТ „Ніжинський механічний завод” 40361,31грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за вищезазначеним договором. В процесі розгляду справи, ВАТ „Ніжинський механічний завод” звернулося до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог та просило також стягнути з ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” 28420,91грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за договором. Судом зазначену заяву до розгляду не прийнято, оскільки вимоги про стягнення пені з ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” не заявлялись при зверненні до суду, а збільшення вимог шляхом заявлення додаткових вимог (про стягнення пені), суперечить приписам статті 22 Господарського процесуального кодексу (далі-ГПК України).
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2006 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на припиненні зобов’язань між сторонами у зв’язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ВАТ „Ніжинський механічний завод” звернулося з апеляційною скаргою та просило рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2006 скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” на користь ВАТ „Ніжинський механічний завод” 40361,31грн. основного боргу та 28420,91грн. пені, у задоволенні зустрічного позову ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” до ВАТ „Ніжинський механічний завод” про стягнення 40361,31грн. пені відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 у справі №45/450 (колегія суддів у складі головуючого судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Ропій Л.М.) апеляційну скаргу ВАТ „Ніжинський механічний завод” на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2006 з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі п.4 ст.97 ГПК України у зв'язку з відсутністю клопотання про відновлення строку, протягом якого можливе подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.200 у справі №45/450 (колегія суддів у складі головуючого судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Ропій Л.М.) відновлено строк подання апеляційної скарги ВАТ „Ніжинський механічний завод”, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 у справі №45/450 (колегія суддів у складі головуючого судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Ропій Л.М.) апеляційне провадження у справі №45/450 припинено на підставі статті 80 ГПК України, із зазначенням, що нормами ГПК України не передбачено перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку після закінчення строку встановленого частиною 2 ст. 93 ГПК України, а апеляційна скарга ВАТ „Ніжинський механічний завод” була помилково прийнята до апеляційного провадження.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2007 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2007 (колегія суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Алданової С.О., Коротун О.М.) апеляційну скаргу ВАТ „Ніжинський механічний завод” прийнято до провадження, судове засідання призначено на 20.11.2007.
У зв’язку з надходженням до Верховного Суду України касаційної скарги ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” на постанову Вищого господарського суду України від 11.10.2007 у даній справі, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 було зупинено апеляційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду України від 06.12.2007 було відмовлено у порушенні касаційного провадження щодо перегляду постанови Вищого господарського суду України від 11.10.2007.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2007 було поновлено апеляційне провадження, судове засідання призначено на 22.01.2008.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008, у зв’язку з відпусткою судді Алданової С.О., розгляд справи доручено здійснювати у наступному складі: Смірнова Л.Г. – головуючий суддя, судді: Коротун О.М., Калатай Н.Ф.
У судове засідання з’явилися представники сторін. Представник ВАТ „Ніжинський механічний завод” підтримав доводи, які були викладені в апеляційній скарзі.
В апеляційній скарзі ВАТ „Ніжинський механічний завод” посилається на те, що рішення суду першої інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права, є необ’єктивним, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи. Зокрема скаржник наполягає на тому, що матеріалами справи не доведено порушення ВАТ „Ніжинський механічний завод” умов договору щодо строку виготовлення деталей, а передбачена підпунктом 6.2 пункту 6 договору відповідальність за порушення зобов’язань (пеня) може бути застосована лише у випадку порушення грошового зобов’язання. Зарахування однорідних вимог у даному випадку неможливе, оскільки ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” було нараховано пеню за порушення строку виготовлення деталей, що суперечить приписам статті 549 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), якою передбачено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. Крім того, ВАТ „Ніжинський механічний завод” наполягає на тому, що судом неправомірно було відмовлено у прийнятті заяви останнього про збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення з ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” пені, оскільки звертаючись до суду з даним клопотанням ВАТ „Ніжинський механічний завод” мало на меті змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог, що повністю відповідає приписам статті 22 ГПК України.
Представник ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” проти доводів, які викладених в апеляційній скарзі заперечив з підстав, викладених ним у зустрічному позові. Зокрема представник ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” наполягав на тому, що підпунктом 6.2 пункту 6 договору сторонами було закріплено зобов’язання сторін сплатити пеню у випадку порушення будь-якого зобов’язання, а тому, оскільки ВАТ „Ніжинський механічний завод” виконав свої зобов’язання щодо виготовлення та випробування деталей за договором з порушенням строку, обумовленого умовами договору, нарахування пені за порушення вищезазначеного зобов’язання здійснено відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а саме: статті 216 та частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України (далі-ГК України).
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Між ВАТ „Ніжинський механічний завод” та ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” 24.09.2004 було укладено договір № 011/04 (далі-договір), відповідно до умов якого замовник (ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ”) доручив, а виконавець (ВАТ „Ніжинський механічний завод”) прийняв на себе обов'язок по виготовленню та випробуванню механічних збірних деталей (в подальшому - вироби), в обсягах та в кількості, вказаних в Додаткових умовах, які є невід'ємною частиною цього договору (підпункт 1.1. пункту 1 договору).
Відповідно до підпункту 4.2. пункту 4 договору по закінченню робіт виконавець повідомляє замовника про це, після чого сторони складають двосторонній акт приймання та здачі робіт у двох екземплярах, по одному для кожної з сторін.
11.10.2004 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, якою було визначено, що ціна договору становить 356422,21грн. та встановлено обов'язок замовника сплатити 60% вартості замовлених виробів протягом 10 днів з моменту підписання додаткової угоди, а решту 40% вартості сплачуються по готовності замовлення (пункти 1, 2 додаткової угоди від 11.10.2004). Пунктом 3 зазначеної додаткової угоди встановлено, що строк виготовлення виробів становить 2,5 місяців з моменту отримання 60% оплати.
Таким чином, договором №011/94 від 24.09.2004 та додатковою угодою від 11.10.2004 встановлено обов'язок ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” сплатити ВАТ „Ніжинський механічний завод” 60% від ціни договору (356422,21грн.) протягом 10 днів, тобто до 21.10.2004.
На виконання вищезазначеної умови ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ”, платіжним дорученням від 28.04.2005 №66, перерахувало на рахунок ВАТ „Ніжинський механічний завод” 163954,00 грн. (близько 46%).
27.04.2005 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої ціна договору становить 409885,54 грн.
ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ”, платіжним дорученням від 26.08.2005 №164 перерахувало на рахунок ВАТ „Ніжинський механічний завод” 245931,54грн., що разом з попереднім платежем становить 409885,54грн., тобто 100% ціни договору.
Отже, відповідно до умов договору ВАТ „Ніжинський механічний завод” зобов'язаний був виконати свої зобов’язання за договором щодо виготовлення виробів до 10.11.2005 включно.
18.04.2006 між сторонами укладено додатковий договір, яким внесено зміни до додаткової угоди № 1 та визначено ціну договору у розмірі 493861,09грн.
ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ”, платіжними дорученнями від 31.08.2005 №189 перерахувало на рахунок ВАТ „Ніжинський механічний завод” 30000,00грн., а платіжним дорученням від 27.04.2006 №50 - 13614,24грн., що разом становить 453499,78грн., тобто ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” сплачено близько 91,82% від ціни договору.
Згідно протоколу наради з питання виготовлення вузлів для ТОВ „НПК „Ювіт-ХХІ” встановлено, що станом на 22.03.2006 не виготовлено окремі вироби та прийнято рішення щодо виконання окремих робіт для виготовлення виробів.
Відповідно до товаро-транспортних накладних №86 та №87 від 20.04.2006, а також довіреностей серії ЯЛН №924317 та №924318 від 17.04.2006 ВАТ „Ніжинський механічний завод” відвантажило, а ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” отримало продукцію на загальну суму 493861,10грн., що також підтверджується складеним сторонами актом приймання-передачі продукції від 20.04.2006.
Листом №014/06 від 21.04.2006 ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” гарантувало провести кінцевий розрахунок за отримані вироби протягом 10 днів після відвантаження виробів.
Листом від 27.04.2006 ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ повідомило ВАТ „Ніжинський механічний завод” про те, що у зв’язку з простроченням останнім виконання робіт за договором ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” нараховано пеню у розмірі 40361,31грн.
Оскільки ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” свої зобов’язання щодо повного розрахунку за отримані вироби не здійснило, листом №662 від 22.05.2006 ВАТ „Ніжинський механічний завод” звернулося до ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” з вимогою перерахувати заборгованість у розмірі 40361,31грн.
У відповідь на вищезазначену вимогу, листом №019 від 29.05.2006 ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” повідомило, що розрахунок за договором здійснено у повному обсязі, а 40361,31грн. утримано в якості пені за прострочені строки поставки виробів, відповідно до умов договору.
Посилаючись на неналежне виконання ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” умов договору щодо розрахунку за виготовлені вироби ВАТ „Ніжинський механічний завод” звернулося до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” 40361,31грн. основного боргу.
Проте, в процесі розгляду справи, ВАТ „Ніжинський механічний завод” звернулося до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог та просило також стягнути з ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” 28420,91грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за договором.
Відповідно до приписів статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.
Оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (у даному випадку вимоги про стягнення основного боргу), збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, які не було заявлено у позовній заяві (про стягнення пені), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови ВАТ „Ніжинський механічний завод” у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та вважає апеляційну скаргу в цій частині необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частини третьої статті 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” 12.10.2006 звернулося до ВАТ „Ніжинський механічний завод” з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 40361,31грн. Оскільки ВАТ „Ніжинський механічний завод” не погодилося із заявою про зарахування зустрічних позовних вимог ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” та вважає, що умов договору не порушувало, ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” звернулося до суду з зустрічним позовом про стягнення 40361,31грн. пені, при цьому останнє вважає, що „Ніжинський механічний завод” порушило умови договору і штрафні санкції нараховані правомірно, а тому господарське зобов'язання на підставі заяви про зарахування зустрічних позовних вимог є припиненим.
Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (стаття 525 ЦК України).
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” зобов’язаний сплатити ВАТ „Ніжинський механічний завод” 493861,09грн., а на момент розгляду даної справи сплатило лише 453499,78грн., заборгованість за первісним позовом становить 40361,31грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ „Ніжинський механічний завод” зобов’язаний був виконати умови договору у строк до 10.11.2005, проте фактично виконало свої зобов’язання лише 20.04.2006, а отже, відповідно до приписів статті 610 ЦК України ВАТ „Ніжинський механічний завод” порушило умови договору, що є підставою для застосування наслідків порушення зобов’язання в силу вимог статті 611 ЦК України зокрема, встановленої договором відповідальності.
Згідно підпункту 6.2. пункту 6 договору у випадку невиконання взятих на себе зобов'язань сторона, яка не виконала свої зобов'язання, сплачує другій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і ВАТ „Ніжинський механічний завод”, яке повинно було довести належними засобами доказування, у розумінні статті 34 ГПК України, факт своєчасного та належного виконання своїх зобов’язань за договором. Оскільки зазначений факт ВАТ „Ніжинський механічний завод” не доведено, судовою колегією критично оцінено посилання останнього на приписи статті 617 ЦК України щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що умовами договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірного нарахування ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” штрафних санкцій у вигляді пені за порушення ВАТ „Ніжинський механічний завод” строків виконання зобов’язання щодо виготовлення та випробування виробів у розмірі 40361,31грн. При цьому, судовою колегією критично оцінено посилання ВАТ „Ніжинський механічний завод” на неправомірне нарахування пені саме за порушення строків виконання зобов’язання щодо виготовлення та випробування виробів, оскільки пеня є одним із видів штрафних санкцій (стаття 230 ГК України), розмір якої визначено умовами договору відповідно до приписів статті 231 ГК України.
Згідно статті 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Частинами третьою та п’ятою статті 203 ГК України передбачено, що господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосовувати строк позовної давності і цей строк минув, а також в інших випадках, передбачених законом.
Як вбачається зі змісту позовних вимог кожної із сторін, заявлені вимоги є однорідними (предметом обох вимог є грошові кошти), а обставини, які свідчать про сплив строку позовної давності щодо будь якої вимоги або про наявність інших перешкод для можливості зарахування зустрічних однорідних вимог відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „НВК „Ювіт-ХХІ” зверталося до ВАТ „Ніжинський механічний завод” з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 40361,31грн., а оскільки для зарахування зустрічних позовних вимог достатньо заяви однієї із сторін, вимоги, що є предметом розгляду у даній справі вважаються зарахованими, а відповідні зобов’язання припиненими відповідно до приписів статті 601 ЦК України та частини третьої статті 203 ГК України.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ВАТ „Ніжинський механічний завод” та скасування рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2006.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод” на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2006 у справі №45/450 відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2006 у справі №45/450 залишити без змін.
3. Матеріали справи №45/450 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
26.01.08 (відправлено)