ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2008 Справа № 15/49
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді | Білецька Л.М. (доповідач) |
суддів | Науменко І.М., Голяшкін О.В. |
при секретарі судового засідання: | Прокопець Т.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача | Тертична Валентина Петрівна, довіреність №05/02 від 05.02.07, представник; |
від відповідача: | Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Гарант-Цукор”, м. Кіровоград |
на рішення | від 12.04.2007 |
господарського суду | Кіровоградської області |
у справі | № 15/49 |
за позовом | приватного підприємства „Агро-Пропозиція”, м. Кіровоград |
до | товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Гарант-Цукор”, м. Кіровоград |
про | повернення 124,286 тон цукру |
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.04.2007 року у справі № 15/49 (суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги задоволено повністю.
Зобов’язано ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” м. Кіровоград повернути приватному підприємству „Агро-Пропозиція” м. Кіровоград –124 тони 286 кг цукру.
Стягнуто з ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” м. Кіровоград на користь приватного підприємства „Агро-Пропозиція” м. Кіровоград –3480 грн. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що відповідач на письмову вимогу позивача - відповіді не дав, 124,286 тон цукру не повернув ні на момент закінчення строку дії договору , ні на момент розгляду справи в суді.
Відповідач - не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що:
- відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу;
- виконання господарського зобов’язання позивачем не було виконанню, про що свідчить укладена додаткова угода від 30.12.2005 року, як намір передачі товару обумовленого змістом Договору в майбутньому;
- на підтвердження виконання господарського зобов’язання позивачем, судом було встановлено, що виконання підтверджується складською довідкою від 25.10 2005 року, яка підписана генеральним директором і головним бухгалтером відповідача, посвідчена печаткою підприємства;
- проти даних обставин відповідач заперечував, оскільки про зміст складської довідки від 25.10.2006 року відповідачу стало відомо лише з заявлених позивачем позовних вимог, а тому відповідно оформлення такого змісту довідок на користь позивача відповідачем не здійснювалось;
- з приводу цього відповідачем було заявлено клопотання про судову експертизу, однак судом було відхилено клопотання у зв’язку з тим, що відповідачем, на вимогу ухвали суду, не надані необхідні документи для призначення судової експертизи, тому на підставі ст. 75 ГПК України спір вирішується за наявними в справі документами;
- дані дії є помилковими, оскільки у відповідача не було підстав для надання витребуваних документів, так як суд до прийняття рішення не призначив власною ухвалою проведення експертизи, виконати вимоги суду було неможливо;
- вказавши норму ст. 75 ГПК України, суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки у даному випадку вирішення питання щодо дійсності підпису і відбитка печатки на складській довідці потребує спеціальних знань;
- судом не дано правової оцінки виникнення права власності на майно яке вимагав позивач;
- за наслідками проведеної позапланової перевірки встановлена фактична відсутність проведення операції по передачі позивачем та приймання на зберігання відповідачем цукру в кількості 124,286 тон, що має суттєвий вплив на розгляд справи.
Просить рішення скасувати повністю та прийняти нове.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу та вважає апеляційну скаргу безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Кіровоградської області законним і обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу не задовольняти, рішення залишити без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 19.07.2007 року, 19.07.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04.09.2007 року, 04.09.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву до 20.09.2007 року.
У зв’язку з черговою відпусткою судді Голяшкіна О.В. згідно розпорядження голови судової палати № 613 від 03.09.2007р. справа № 15/49 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Білецької Л.М.(доповідач), суддів –Науменко І.М., Герасименко І.М.
У зв’язку з закінченням чергової відпустки судді Голяшкіна О.В. згідно розпорядження в.о. голови судової палати № 705 від 20.09.2007р. справа № 15/49 передана на розгляд постійній колегії суддів у складі: головуючого - Білецької Л.М.(доповідач), суддів –Науменко І.М., Голяшкін О.В.
Ухвалою суду від 20.09.2007 року провадження по справі №15/49 зупинено до набуття чинності рішення у справі №2/295.
17.10.2007 року до канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду була подана ПП „Агро-Пропозиція” касаційна скарга на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2007 року.
12.12.2007 року постановою Вищого господарського суду касаційна скарга ПП „Агро-Пропозиція” - задоволена, ухвала від 20.09.2007 року - скасована, справа передана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
10.01.2008 року провадження по справі №15/49 поновлено та призначено до розгляду на 21.01.2008 року.
У зв’язку з виходом з чергової відпустки судді Науменко І.М. згідно розпорядження голови судової палати № 11 від 21.01.2008р. справа № 15/49 передана на розгляд постійній колегії суддів у складі: головуючого - Білецької Л.М.(доповідач), суддів –Науменко І.М., Голяшкін О.В.
У судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу не задовольняти, рішення залишити без змін. Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Вислухавши представника позивача, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом судового оскарження в апеляційній інстанції є договір укладений між сторонами про надання послуг по зберіганню продукції № 442 від 25.10.05р, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв і зобов’язався зберігати продукцію, а саме –цукор у кількості 124,286 тон.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Пунктом 2.1. договору № 442 від 25.10.2005 року визначено термін зберігання продукції –до 31.12.2005 року.
В додатковій угоді № 1 від 30.12.05р. до договору про надання послуг по зберіганню продукції № 442 від 25.10.05р. сторони змінили пункт 2.1 договору в наступній редакції: прийняти і зберігати продукцію до 1.02.06р. Додаткова угода підписана представниками сторін і посвідчена печатками підприємств.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи факт передачі цукру в кількості 124,286 тон на зберігання відповідачеві підтверджується виданою відповідачем позивачеві складською довідкою від 25.10.2005 року. Складська довідка підписана генеральним директором і головним бухгалтером ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” і посвідчена печаткою підприємства (а.с. 18).
Позивач направив відповідачу письмову вимогу від 18.01.07р. про повернення майна зі зберігання в якій просив йому повернути цукор у кількості 124,286 тон. Доказом відправки вимоги є опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 22.01.07р. (а.с. 20).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 193 господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В порушення приписів ст. ст. 193, 195 ЦК України та умов укладеного між сторонами договору №442 від 25.10.2005 року відповідач на письмову вимогу позивача відповіді не дав, 124,286 тон цукру не повернув ні на момент закінчення строку дії договору, ні на момент розгляду справи в суді.
З огляду на викладене, не повертаючи позивачеві майно –цукор у кількості 124,286 тон, яке належить ПП „Агро-Пропозиція” на праві власності, відповідач ти самим порушує законне право позивача на вільне володіння, користування, розпорядження своїм майном, тому, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку та застосував відповідне законодавство, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Гарант-Цукор”, м. Кіровоград - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.04.2007року у справі № 15/49 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.М.Білецька
Суддя І.М.Науменко
Суддя О.В.Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Водопоєнко