Справа № 2-55/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     17 березня 2011 року                     Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді                                          ХОМІНЕЦЬ І.В.

при секретарі                                         КРИЛОВІЙ О.І

з участю адвоката                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визнання незаконною односторонньої зміни договору, визнання правочину по зміні відсоткової ставки неукладеним, односторонньої зміни договору нікчемною, -

ВСТАНОВИВ:

     07 жовтня 2010 рок позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання незаконною односторонньої зміни договору, визнання правочину по зміні відсоткової ставки неукладеним, односторонньої зміни договору нікчемною, в якому просила визнати правочин про зміну відсоткової ставки за кредитним договором № DOZ2GL40000005 від 31 березня 2008р.,укладеним між Іловайським відділенням філії «Донецьке регіональне управління «ПАТ КБ»ПриватБанк»та ОСОБА_2 неукладеним, визнати дії Іловайського відділення філії «Донецьке регіональне управління»ПАТ КБ»ПриватБанк»щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором № DOZ2GL40000005 від 31.03.08р. протиправними, визнати односторонню зміну ПАТ КБ»ПриватБанк»відсоткової ставки за вказаним кредитним договором нікчемною, забов»язати Іловайське відділення філії «Донецьке регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк»зарахувати в якості сплати основного боргу за вказаним кредитним договором  грошові кошти-різницю між відсотковою ставкою в 14,16% та 26,52%,та штрафи та пені за невиконання забов»язань за кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.03.2008 року між нею та Іловайським відділенням філії «Донецьке регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір № DOZ2GL40000005, згідно з умовами якого відповідач надав їй кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в розмірі 85218,75 грн. зі сплатою за користування кредитом 14,16% річних. Вона належним чином виконувала взяті на неї зобов’язання. Проте відповідач в односторонньому порядку перевищив з 01.02.2009 року відсоткову ставку за її кредитом до 26,52 % річних. Вважає такі дії відповідача такими, що не відповідають нормам діючого законодавства з наступних підстав. П. 2.3.1 кредитного договору №  DOZ2GL40000005 передбачене право відповідача збільшувати зі згоди позичальника розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон»юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівняній з курсом долара США до гривні, встановленим НБУ на день набуття чинності кредитним договором; при зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ).  При цьому відповідач повинен направити їй письмове повідомлення про збільшення розміру відсоткової ставки не пізніше ніж за 20 календарних днів до набуття чинності збільшеного розміру відсоткової ставки. Проте на порушення положень кредитного договору відповідачем письмове повідомлення про збільшення відсоткової ставки їй направлено не було. Про зміни в розмірі відсоткової ставки, що відбувалось, вона дізналась від касира Відповідача 03.02.2009 року, коли прийшла здійснювати черговий платіж за кредитом. Не погодившись з такими діями відповідача вона 10.02.2009 року надіслала листа директору філії «Донецьке регіональне управління» ЗАТ КБ «Приват Банк» Акуленко Ю.В., в якому висловила свою незгоду з діями банку та підвищенням відсоткової ставки за її кредитним договором та надала згоду на виконання укладеного між нею та відповідачем кредитного договору від 31.03.2008 року на попередніх умовах ,які фактично і виконує до теперішнього часу. У відповідь вона отримала лист  від 10.04.2009 року вих..№ Р09.01/1-5672, в якому її повідомили, що дії банку цілком законні і надали копію повідомлення від 31.12.2008 року № 20.103.2/6-43049, яке нібито надіслано на її адресу. Проте доказів вручення їй цього документу у вигляді поштового повідомлення банком не надано. Таким чином повідомлення про підвищення відсоткової ставки було їй фактично вручено в квітні 2009 року, а відсоткову ставку за її кредитним договором було підвищено з 01.02.2009 року. Відповідно до ч. 2 п. 2.3.1 кредитного договору збільшення розміру відсоткової ставки Банком можливо в межах кількості пунктів, на яку збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка за кредитами або пропорційно збільшенню курсу долара США. Проте відповідачем в наданій їй копії повідомлення від 31.12.2008 року зміни відсоткової ставки ніяким чином не пояснені, а саме: не зазначений розмір облікової ставки, встановленої НБУ, на яку посилається Банк при зміні відсоткової ставки, також не зазначено законодавчий акт та дату набрання ним законної сили, відповідно до якого вона змінилась, до того ж не пояснено та не обґрунтована правова підстава збільшення саме у вказаному Банком розмірі відсоткової ставки, а не в меншому, чи в більшому розмірі. Тим більше, що в своєму повідомленні Банк пропонував їй встановлення при умові погашення заборгованості в сумі 25243,29 грн. відсоткової ставки на рівні 21,96 % річних, а за умови погашення кредитної заборгованості в сумі 42072,16 грн. відсоткова ставка взагалі повинна була залишитись на рівні 14,16 % річних. Крім того вважає, що відповідач повинен був укласти з нею додаткову угоду з приводу підвищення відсоткової ставки, і не мав права підвищувати відсоткову ставку в односторонньому порядку шляхом направлення їй листа. Сплачуючи до каси відповідача до теперішнього часу більші щомісячні суми, ніж передбачено додатком № 2 до кредитного договору №  DOZ2GL40000005, вона користується наданим їй п. 2.4.1 кредитного договору та ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»правом на дострокове погашення кредиту, тобто вона здійснює часткове дострокове повернення кредиту, при цьому дані кошти відповідач зараховував та продовжує зараховувати у якості погашення відсоткової ставки у розмірі 26,52% річних, штрафів та пені за несвоєчасне виконання обов’язків за кредитним договором, тобто за несплату платежів за кредитним договором у встановленому відповідачем розмірі на підставі незаконно підвищеної ставки.          

      Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та дала суду свідчення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

      Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та суду пояснив, що порядок підвищення процентних ставок та їх граничні розміри були визначені сторонами при укладанні кредитного договору № DOZ2GL40000005 від 31.03.2008 року, на придбання нерухомості між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 Договір підписаний позивачкою та вона була ознайомлена з умовами договору, у тому числі із умовою п. 2.3.1 договору та зобов’язалась його належним чином виконувати. Обставинами, які відбувалися за час дії кредитного договору № DOZ2GL40000005 від 31.03.2008 року, підтверджені і є підставами для підвищення процентних ставок за діючими кредитними договорами, є наступні події: зміна курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання договору; зміна облікової ставки НБУ; зміна середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті. Збільшення процентної ставки Банком у визначеному порядку можливо в границях кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитам або пропорційно збільшенню курсу долару США. Так підвищення відсоткової ставки відбулось 01.02.2009 року за кредитним договором до 26,52% річних та клієнтом отримано повідомлення про збільшення Приватбанком, з підстав: зміна облікової ставки НБУ; розмір облікової ставки НБУ станом на 31.03.2008 р. –10%, розмір облікової ставки НБУ станом на 01.02.2009 р. –12%; зміна курсу долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні майже на 65%, встановленого НБУ на момент укладання договору –право на її підвищення залишається за банком. Курс долара США станом на 31.03.2008 р. –5,05, курс долара США станом на 31.03.2009 р. –7,70. Таким чином Банк обґрунтував підвищення розміру процентної ставки за користуванням кредиту з 14,16% до 26,52% річних. У зв’язку з чим було направлено лист № 20.1.3.2/6-43049 від 31.12.2008 р. на адресу позивачки.  В зв’язку з тим, що встановлений курс гривні до долара США на 31.03.2008 р –5,05, а на 31.03.2009 р –7,70, таким чином зростання на 65,58% було прийнято управлінське рішення головним банком про підвищення процентної ставки до 26,52%. Вважають, що підвищення відсоткової ставки відбулося відповідно до умов договору та закону, який діяв на час підвищення відсоткової ставки. Крім того, вважають що прийняття рішення про підвищення ставки, були здійснені до 09.01.2009 року, тобто ПриватБанк повідомив клієнта, та підвищення процентної ставки реалізовано і відбулось відповідно до діючого на момент зміни відсоткової ставки законодавства та умов договору і до моменту набрання чинності законом від 12.12.2008 р. Про заборону одностороннього підвищення ставок. Просить відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

        Суд, вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, знаходить заявлений позов обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

 Статтею  55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються  законодавством України,  нормативно-правовими  актами  Національного банку України  та угодами ( договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори  про надання кредиту  укладаються на власний розсуд  кредитодавця і позичальника та з урахуванням  вимог цивільного та банківського законодавства , статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації  споживачу про умови кредитування та сукупну вартість  кредиту, затверджених постановою Правління  Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.   

         Судом встановлено, що 31.03.2008 року між позивачем та Іловайським відділенням філії «Донецьке регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк»(надалі за текстом - Кредитор) був укладений кредитний договір № DOZ2GL40000005 (а.с.10-22), згідно якого Банк зобов’язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк по 31.03.2023р. включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в розмірі 85218,75 грн., на наступні цілі: зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,18% річних на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 1% від суми виданого кредиту. Період сплати з 1 по 5 число кожного місяця платежем в сумі 1183,58 грн.   

Відповідно до листа від 31.12.2008 року  за підписом Голови правління  ЗАТ КБ «ПриватБанк»О.В.Дубілєт  (а.с.26) вбачається,   що  Кредитор  повідомив  Позичальника  про  збільшення розміру відсоткової ставки  за Кредитним Договором № DOZ2GL40000005 від 31.03.2008 р.  до 26,52 % на рік, при цьому відповідач  в своєму листі обгрунтовує підвищення відсоткової ставки посиланням на   те, що таке підвищення можливе  відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем  кредитного договору та у зв’язку із зміною  кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме настанні  одного чи декількох з нижченаведених чинників: зміни курсу долара США до гривні  більше ніж на  10% у порівнянні  з курсом долара США  до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору, зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань  у страховий (резервний)  фонд або зміни  середньозваженої ставки  по кредитах банків України у відповідній валюті  ( по статистиці НБУ), здійснення поточних коливань відсоткових ставок  за вкладами та /або кредитами, або зміни в грошово-кредитній політиці  НБУ; підвищення ставки  за кредитами Кредиторів України  у відповідній валюті ( по статистиці НБУ) ; підвищення ставки  більш ніж на 3 ( три ) відсоткових  пункти за бланковими кредитами «овернайт»НБУ з дати укладення  цього Договору чи останнього перегляду  відсоткової ставки.   

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. А частиною 3 цієї цієї ж статті передбачено, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Вказані вимоги ЦК України також мають своє відображення в ч.4 ст. 55 ЗУ «про банки і банківську діяльність», згідно якої банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім на вимогу). При цьому згаданні положення чинного законодавства  вступили в силу 09.01.2009 року та введені в дію Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»№ 661-ІУ від 12.12.2008 року.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Дана норма закону має категоричний характер.Більше того, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним, як передбачено ч. 2 ст. 1055 ЦК України. Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони (в даному випадку лист відповідача про зміну відсоткової ставки) укласти договір (оферт) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (в даному випадку відсутня згода позивача на збільшення процентної ставки).   

Тобто договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі (ст.. 1055 ЦК України) досягли згоди з усіх істотних умов.

Згідно ст.. 654 ЦК України, зміна договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором та будь-яким нормативно-правовим актом інша форма зміни договору не передбачається.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається, таким що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. При цьому, дана норма закону носить імперативний характер і не робить виключень до порядку зміни умов договору в односторонньому порядку.

Відповідно  до ч.1 ст. 651  ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Таким чином, дії відповідача, щодо односторонньої зміни відсоткової ставки шляхом спрямування до позивача листа про таке (оферта) без отримання письмової згоди на те –згоди позивача (акцепт), необхідно трактувати як недодержання відповідачем вимог ч. 4 ст. 208, ст.. 1055 ЦК України.

Такими діями відповідач обмежує права позивача на вільне волевиявлення, як цього вимагає ст.. 638 ч. 2 ЦК України.   

Ст.. 18 ЗУ «Про захист прав споживача»прямо передбачено, що нечіткі та двозначні  положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

 Відповідно до п.4  ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка  за кредитом може змінюватися  залежно від зміни  облікової ставки  Національного банку України  або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки  за споживчим кредитом  споживач повідомляється  кредитодавцем протягом  семи календарних днів  з дати її зміни . Без такого повідомлення  будь яка зміна відсоткової ставки  є недійсною.

Не дивлячись на дану вимогу Закону та самого договору, відповідачем були порушені дані вимоги, оскільки лист відповідача про зміну відсоткової ставки від 31.12.2008 року № 20.103.2/6-43049 позивачем було отримано лише 10.04.2009 року після її звернення до банку. А відповідно до вказаної норми ЗУ «Про захист прав споживачів», без вчасного повідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки за кредитним договором, така зміна є недійсною.Відповідачем не надано жодного доказу ,що ОСОБА_2 отримала листа Приват банку від 31 грудня 2008р.

   Пунктом  3.5  Правил надання банками України  інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено , що банки  мають право ініціювати  зміну процентної ставки  за кредитом лише  в разі настання події , не залежної від волі  сторін договору , яка має безпосередній вплив  на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права  змінювати процентну ставку  за кредитом  у зв'язку з  волевиявленням однієї із  сторін ( зміні кредитної політики банку) .

    Таким чином  зміна процентної ставки, відповідно до  ст. 652 ЦК України та  вимог  Правил надання банками України  інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива   лише  при істотній зміні  обаставин, якими сторони керувалися  при укладенні договору .

     В свою чергу   в супереч ст. 11 Закону України  «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України  інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту,  з   листів  відповідача  направлених на адресу  позивача,  не вбачається  конкретних обставин, що змусили відповідача  вчинити підвищення процентної ставки  по Кредитному  Договору до  26,52 % річних  .

Відповідно до  ч.3 ст.1056-1 ЦК України умова договору  щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно  до ч. 2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України –недійсний правочин  не створює юридичних наслідків , крім тих,  що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 ЦК України  правові наслідки недійсності  нікчемного правочину , які встановлені законом , не можуть змінюватися за домовленістю сторін .

  Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до   ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Сплачуючи до каси відповідача по теперішній час більші щомісячні суми, аніж це передбачено додатком № 2 до Договору, позивач при цьому користувався та користується наданим йому правом п. 2.4.1 Договору та ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», тобто здійснював та здійснює часткове дострокове повернення кредиту. При цьому, дані кошти (кошти, що спрямовані на дострокове часткове погашення кредиту) відповідач зараховував та продовжує зараховувати у якості погашення ставки в розмірі 26,52%.

Згідно з вимог ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. За таких обставин, суд вважає, що права позивача мають бути захищені судом, а його вимоги відносно  визнання правочину про зміну відсоткової ставки за кредитним договором № DOZ2GL40000005 від 31 березня 2008р.,укладеним між Іловайським відділенням філії «Донецьке регіональне управління «ПАТ КБ»ПриватБанк»та ОСОБА_2 неукладеним, визнання дії Іловайського відділення філії «Донецьке регіональне управління»ПАТ КБ»ПриватБанк»щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором № DOZ2GL40000005 від 31.03.08р. протиправними, визнання односторонню зміну ПАТ КБ»ПриватБанк»відсоткової ставки за вказаним кредитним договором нікчемною, забов»язання Іловайського відділення філії «Донецьке регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк»зарахувати в якості сплати основного боргу за вказаним кредитним договором  грошові кошти-різницю між відсотковою ставкою в 14,16% та 26,52%,та штрафи та пені за невиконання забов»язань за кредитним договором –повинні бути задоволені, як основані на законі оскільки на момент отримання позивачем повідомлення про зміну процентної ставки за договором, набрав чинності Закон, який забороняє збільшення банком розміру процентів в односторонньому порядку. Суд вважає, що вищезазначена норма закону розповсюджується і на договірні правовідносини сторін згідно ст.. 5 ЦК України, тобто має зворотну дію в часі, оскільки пом’якшує цивільну відповідальність позивача.     

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 11, 14, 203, 207, 208, 215, 564, 638, 651, 654, 1055, 1056-1 ЦК України, Законом  України «Про захист прав споживачів», Законом  України  «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 11, 57-64 , 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

        Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк»ПриватБанк»про визнання незаконною односторонньої зміни договору,визнання правочину по зміні відсоткової ставки неукладеним,односторонньої зміни договору нікчемною та забов»язання зробити перерахунок задовольнити:

-визнати правочин про зміну відсоткової ставки за кредитним договором № DOZ2GL40000005 від 31 березня 2008р.,укладеним між Іловайським відділенням філії «Донецьке регіональне управління «ПАТ КБ»ПриватБанк»та ОСОБА_2 неукладеним

-визнати дії Іловайського відділення філії «Донецьке регіональне управління»ПАТ КБ»ПриватБанк»щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором № DOZ2GL40000005 від 31.03.08р. протиправними

-визнати односторонню зміну ПАТ КБ»ПриватБанк»відсоткової ставки за вказаним кредитним договором нікчемною

-забов»язати Іловайське відділення філії «Донецьке регіональне управління»ПАТ КБ»ПриватБанк»зарахувати в якості сплати основного боргу за вказаним кредитним договором  грошові кошти-різницю між відсотковою ставкою в 14,16% та 26,52%,та штрафи та пені за невиконання забов»язань за кредитним договором.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

      Суддя: