Справа № 2-183/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

"13" травня 2011 р.                                         Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:                    головуючого Радосюка А.  В.

                              при секретарі Яблонська М. М.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача –ОСОБА_2, відповідача-представника відповідача –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3  про вселення та виселення членів сім’ї,-

встановив:

          До суду звернувся  ОСОБА_1  з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про вселення та виселення членів сім’ї, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, а відповідачі, які є відповідно його бувшою дружиною та дочкою, чинять йому перешкоди у користуванні даним будинковолодінням, а саме із застосуванням фізичної сили вигнали його, неодноразово погрожували йому, зруйнували гараж та літній хлів, в частині будинку, де він проживає, побили вікна та двері, пошкодили електропроводку в будинку і електричний ввод, внаслідок чого він змушений тимчасово проживати в рідних. На його прохання дозволити проживати в частині будинку відповідачі не зважають, в будинок не допускають, внаслідок чого він неодноразово звертався в органи місцевого самоврядування та міліцію, однак це не дало жодного результату, а тому він просить суд вселити його в даний житловий будинок та виселити відповідачів без надання їм іншого житлового приміщення.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача         ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги і просили суд зобов’язати відповідачів не чинити перешкод позивачу у користуванні належною йому на праві власності частиною будинковолодіння АДРЕСА_1, пославшись при цьому на ті ж обставини, що вказані в позовній заяві.

          Відповідач –представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги не визнала і пояснила, що позивач, хоч і є співвласником вказаного будинковолодіння, однак через свою негативну поведінку, а саме постійну грубість, зневагу до оточуючих, конфліктність, не має права проживати в ньому. Крім того, позивач є судимою людиною, ще до свого засудження постійно вчиняв бійки, завдавав тілесні ушкодження членам своєї сім’ї, в даний час не змінився, а тому його не допускають до вказаного будинковолодіння.

          Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає до  задоволення.

          При цьому суд  виходив із слідуючого.

Судом із пояснень сторін встановлено, що відповідачі не надають доступ позивачу ОСОБА_1 до спірного будинковолодіння.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло від 05.06.2004 року, виданого виконавчим комітетом Снігурівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області згідно з рішенням Снігурівської сільської ради від 12.03.2004 року №15, домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, по 1/3 частині.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.      

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, встановлено, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні належною йому на праві власності частиною будинковолодіння АДРЕСА_1.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача відповідачами, які підлягають захисту, в зв’язку з чим слід зобов’язати відповідачів не чинити перешкод позивачу у користуванні належною йому на праві власності частиною будинковолодіння АДРЕСА_1, позов задовольнити.

При цьому, виходячи з наведеного вище, не заслуговують на увагу заперечення відповідача-представника відповідача ОСОБА_3 про те, що позивач проявляє грубість, зневагу до оточуючих, конфліктність, як підстава для створення позивачу перешкод у користуванні будинковолодінням.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 292  ЦПК України, ст.ст. 317, 319 358, 391  ЦК України,  суд

вирішив:           

        Позов задовольнити.          

Зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні будинковолодінням АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8,50грн. судового збору та 37грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

          Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:А. В. Радосюк