Справа №      1-248/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 17 травня 2011 року  Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого –судді      Боровкова Д.О.

при секретарі                  Проць К.М.,   

з участю  прокурора      Крикливця Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу про обвинувачення

ОСОБА_1,                      

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Львівської області, Городоцького району с. Андріянів, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст.ст.  172 ч. 1, 366 ч. 1  КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем, що здійснює діяльність з надання послуг по перевезенню пасажирів на автобусному маршруті № 14 сполученням "ринок Південний - Сороки Львівські" у м. Львові використовуючи найману працю, грубо порушив законодавство про працю, окрім того вчинив службове підроблення, подаючи протягом 2010 року неправдиві дані у державні органи щодо кількості працюючих у нього найманих працівників

Так, 24.11.2005 року між ПП "Транс-Спорт" та ПП ОСОБА_1 укладено договір № 370 "Про організацію надання послуг по перевезенню пасажирів" автобусом марки "Богдан" д.н.з. НОМЕР_2 на автобусному маршруті № 14 сполученням "ринок Південний - Сороки Львівські" у м. Львові.

Пунктом 2.1.3 вказаного договору передбачено, що Сторона 1, тобто ПП "Транс-Спорт", забезпечує передрейсовий медичний огляд водіїв, які являються працівниками Сторони 2, тобто ПП ОСОБА_1

Однак, в порушення умов вказаного договору, з січня 2010 року по 1 лютого 2011 року використовував найману працю водіїв маршрутного автобуса ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не уклавши з ними трудові договори у письмовій формі, та не зареєструвавши їх у Львівському міському центрі зайнятості.

Всупереч вимогам ст.ст. 24, 48 КЗпП України, "Деяких питань застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю", затверджених Постановою КМУ № 1168 від 29.10.2009 року, ОСОБА_1, із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, трудові відносини у письмовій формі, яка затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року, не уклав, Б порушення ст. 24-1 КЗпП України в державній службі зайнятості договори не зареєстрував, та не зробив відповідного запису у їх трудових книжках, внаслідок чого, в порушення вимог ст.ст. 2, 74, 253, 254, 255 КЗпП України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позбавлено наданих їм Конституцією України та законодавством про працю прав, а саме: права на відпочинок України та законодавством про працю прав, а саме: права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, щорічні оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у зв'язку з хворобою, повною або частковою втратою працездатності, на матеріальну допомогу на випадок безробіття, права на звернення до суду для вирішення трудових спорів, та інших прав, встановлених законодавством.

Крім того, ОСОБА_1, являючись службовою особою, будучи наділеним адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, маючи умисел на вчинення службового підроблення вніс недостовірні дані у звіти суб'єкта малого підприємства - фізичної особи - платника єдиного податку, за І-ІУ квартали 2010 року, в звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за 12 місяців 2010 року - неправдиві дані щодо фактичної чисельності працівників у звітному періоді, а саме замість трьох працівників, які фактично наймані, вказував лише одного, які в подальшому відповідно подав в державну податкову інспекцію та управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 не заперечив фактичних обставин справи, свою вину визнав повністю та показав, що підприємницькою діяльністю з надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування займається з 1999 року, з ПП «Транс-Спорт»співпрацює з 2005 року, його автобус марки "Шаолінь" д.н.з. НОМЕР_1 обслуговує маршрут № 14 сполученням "ринок Південний -Сороки Львівські" у м. Львові. Цей автобус, окрім нього, обслуговує водій ОСОБА_5, з яким у ОСОБА_1 уклав трудовий договір. Крім того, з початку 2010 року, відповідно до договору про організацію надання послуг по перевезенню пасажирів, інший автобус марки "Богдан" д.н.з. НОМЕР_2 здійснював на вказаному маршруті перевезення пасажирів. Його обслуговували водії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 01.02.2011 року ОСОБА_1 переуклав договір про організацію послуг по перевезенню пасажирів з ПП "Транс-Спорт", відповідно до додатку № 2 вищевказаного договору, він передає в оренду ПП "Транс-Спорт" лише. автобус марки "Шаолінь" д.н.з. НОМЕР_1 , який обслуговує маршрут № 14 сполученням "ринок Південний - Сороки Львівські" у м. Львові, а автобус марки "Богдан" д.н.з. НОМЕР_2 в оренду не передається, тобто з 01.02.2011 р. вищевказаний автобус перестав обслуговувати маршрут № 14 сполученням "ринок Південний - Сороки Львівські" у м. Львові і не здійснює перевезення пасажирів. Денну виручку, яка залишалась після заправки автобусів, а це близько 300-400 гривень водії віддавали йому, з них по 100 грн. з автобуса він сплачував ПП "Транс-Спорт" за оренду маршруту. Приблизно до 100 гривень у день водії забирали собі. Жодних трудових відносин з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 він не укладав, відповідних записів у їх трудові книжки не вносив, оскільки не знав чи влаштує їх така робота і чи в подальшому вони будуть працювати у нього. Напротязі 2010 року ним, як приватним підприємцем, подавались звіти в ДШ у Франківському районі м. Львова та Пенсійний Фонд Франківського району м.Львова, а також у інші передбачені чинним законодавством фонди, проте у вищезгаданих звітах він вказував, що використовує найману працю лише одного водія, а саме ОСОБА_5, при цьому не подаючи достовірну інформацію про наявність ще двох найманих працівників - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Щиро розкаюється, просить суворого не карати.

Крім повного визнання вини самим підсудним його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини по яких не оспорюються учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового процесу.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.172, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки він грубо порушив законодавство про працю та вчинив службове підроблення, тобто вніс до офіційних документів за відомо неправдиві відомості та підписав за відомо неправдивий документ.

Обираючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу винного, який на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с.140,142), позитивно характеризуються по місцю свого проживання (а.с.136), раніше не судимий, а також те, що підсудний визнав себе винним, щире каяття, як обставину, яка пом'якшує покарання й вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172 та ч. 1 ст. 366 КК України, яке знаходить необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження з його боку нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

присудив:

ОСОБА_1  визнати винним у  вчинені  злочинів:

за ч. 1 ст. 172 КК України, призначивши покарання  у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень;

за ч. 1 ст. 366 КК України, призначивши покарання  у виді штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд - залишити без змін до звернення вироку до виконання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                    Суддя:

Оригінал вироку.