Справа №      1-93/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 29 квітня 2011 року  Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого –судді       Боровкова Д.О.

при секретарі                   Проць К.М.    

з участю  прокурора        Козачук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу про обвинувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Селисько Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, фактично проживаючого  в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2,  раніше  судимого:

Самбірським районним судом Львівської області 18.12.1998          р. за ст.140 ч.І, ст.44 КК України на один рік позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України з іспитовим строком один рік ;

Самбірським районним судом Львівської області 05.03.1999р. за ст.206 ч.1  КК України  на один  рік позбавлення   волі;   

Франківським   районним судом   м. Львова 02.08.2001 р. за ст.141 ч.2, 43 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення  волі  з  конфіскацією  майна  ;

Залізничним районним судом м. Львова від 10 листопада 2004р. по ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, військовозобов'язаного;

Самбірським міськрайонним судом Львівської області 07.12.210р.  за ст. 186 ч. 1   КК України  на чотири роки позбавлення   волі,

за ст. 186 ч. 2  КК України,

в с т а н о в и в:

10 жовтня 2010 року, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на пл. Двірцевій у м. Львова поблизу Головного залізничного вокзалу, за попередньою змовою групою осіб, з  невстановленими на досудовому слідстві особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, підійшов до  потерпілого ОСОБА_2, наніс останньому удари в голову та тулуб, спричинивши йому  легкі тілесні ушкодження, та повторно викрав в потерпілого гроші в сумі 300 грн., мобільний телефон марки «Нокія»вартістю 800 грн. із сім-карткою "Ді-джус" вартістю 25 грн., із залишком на рахунку 14 грн. та барсетку вартістю 100 грн., всього майна та грошових коштів  на загальну суму 1239 гривень. Після чого ОСОБА_1 разом з невстановленими особами з місця вчинення злочину скрився, проте, в той де день, приблизно о 10 год. 00 хв., знаходячись в кафе поблизу Головного залізничного вокзалу, був викритий та затриманий працівниками міліції, які доставили його в Залізничний РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 фактичних обставин по справі не заперечив, вину визнав повністю та показав, що 10.10.2010 року він перебував у кафе на пл. Двірцевій у м. Львова поблизу Головного залізничного вокзалу, де познайомився з потерпілим, згодом до них приєднався візуально йому знайомий на прізвисько «ОСОБА_3», вони на трьох розпили 0,5 л пляшку горілки. Через декілька хвилин «ОСОБА_3»вирвав барсетку в потерпілого, а він викрутив ліву руку та схопив за горло потерпілого, та вдарив його, в цей час «ОСОБА_3»з кишень потерпілого дістав гроші та телефон, після чого всі вони пішли з місця події. Згодом він зустрівся з «ОСОБА_3», проте останній сказав, що не може поділитися викраденим, проте виставив йому горілку. Однак, в той же день, приблизно о 10 год. 00 хв., він знаходячись в кафе поблизу Головного залізничного вокзалу, був викритий та затриманий працівниками міліції та потерпілим, які доставили його в Залізничний РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Крім повного визнання вини самим підсудним його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини по яких не оспорюються учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового процесу.

Таким чином винуватість ОСОБА_1 доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив повторно відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу винного, який раніше судимий, проте на шлях виправлення не встав та скоїв новий злочин, а також те, що підсудний не перебуває на обліку в наркологічному психоневрологічному диспансерах (а.с.81,82), щире каяття та визнання вини, як пом'якшуючі обставини по справі, вважає за необхідним обрати йому покарання  у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України.

Речовий доказ –барсетку залишити потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст. ст.  323, 324 КПК України, суд

присудив:

ОСОБА_1 визнати  винним у  вчинені  злочину, передбаченого  ст. 186 ч. 2 КК України, й призначити йому покарання – чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2010 року, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців. Зарахувати в строк відбутого покарання ту частину покарання, що відбута за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2010 року, тобто за період з 07 грудня 2010 року по 28 квітня 2011 року.

Запобіжний захід засудженому - взяття під варту - залишити без змін до звернення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання перебування ОСОБА_1  під вартою з дня фактичного затримання з 10 жовтня 2010 року.

Речовий доказ (а.с.26): барсетку залишити потерпілому ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

                    Суддя:

Оригінал вироку