Справа № 2-275/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем     України

16 травня 2011 року                    Залізничний районний суд міста Львова

в  складі :

головуючого судді                    Ліуша А.І.

при секретарі                              Спанчак О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, покликаючись на те, що він працював в ДАП "Львівські авіалінії" з 1976 року на посаді авіатехніка цеху технічного обслуговування категорії "С". Члени Вільної профспілки інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії" обрали його головою даної профспілки, яка є членом Конфедерації вільних профспілок України. 16 листопада 2006 року на конференції трудового колективу у відповідності до ЗУ "Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" його обрали головою Координаційної ради - уповноваженого представницького органу найманих працівників - єдиного повноважного органу у вирішенні колективного трудового спору між трудовим колективом і адміністрацією підприємства. Спір зареєстрований у Національній службі взаєморозуміння і примирення. 30 квітня 2009 року адміністрація підприємства без погодження з Конфедерацією вільних профспілок України в помсту, як переслідування за профспілкову діяльність, звільнила його та заборонила прохід на територію підприємства. Просив поновити його на займаній посаді в ДАП "Львівські авіалінії", стягнути з ДАП "Львівські авіалінії" на його користь суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, зобов'язати службових осіб, винних в незаконному звільненні, покрити шкоду заподіяну підприємству за власний рахунок.

У судовому засіданні позивач та його представник позов уточнили та пояснили, що позивача звільнив нелегітимний керівник ОСОБА_2, який не був уповноважений виступати від імені юридичної особи - ДАП "Львівські авіалінії" для підписання кадрових наказів від імені власника - Міністерства транспорту та зв'язку України. На момент підписання кадрових наказів щодо нього про догану та звільнення, офіційним керівником ДАП "Львівські авіалінії" був Ковальчук О.П. ОСОБА_2 грубо порушено ст. 65 Господарського кодексу України, п. 10 Постанови КМУ "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України", ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 21 КЗпП України. ОСОБА_2 звільнив позивача після того, як Вільна професійна спілка, керівником якої є позивач, підняла питання щодо незаконного призначення ОСОБА_2 керівником ДАП "Львівські авіалінії". Отже, ОСОБА_2 підписав всі кадрові накази про догану та звільнення позивача самовільно, зловживаючи владою, грубо порушуючи законодавство про працю з особистих мотивів, незаконно перебравши на себе повноваження представника власника. На момент звільнення позивач перебував у статусі реабілітованого, дитини - політв'язня, нагороджений почесною відзнакою "Хрестом Звитяги" за участь в національно-визвольній боротьбі.  Грубо порушено ЗУ "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", та рішення Львівської обласної ради №850 від 10 березня 2009 року "Про визнання громадян потерпілими від політичних репресій". При визначенні розміру моральної шкоди позивач виходив з тривалості хвилювань, спричинених свавіллям відповідача, постійними порушенням трудових прав, довготривалості переживань через умисні систематичні переослідування та розправи за профспілкову діяльність, відсторонення позивача від роботи шляхом службових підроблень документів, неможливості довготривалий час реалізувати конституційні права, врахував приниження та подавленість, які відчуває в зв'язку з неодноразовими зверненнями з цього приводу до відповідача, постійного обману та протиправних дій відповідача аж до незаконного звільнення. Цинічні, протиправні дії відповідача призвели до тяжких переживань, нанесли непоправну шкоду здоров'ю позивача, перешкоджають працювати за фахом і залишили без засобів на існування. За наведених обставин вважають, що сума моральної шкоди становить 10000000,00 грн. Просять негайно поновити позивача на займаній ним посаді в ДАП "Львівські авіалінії", стягнути з відповідача суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, моральну шкоду в сумі 10000000,00 грн., зобов'язати службових осіб, винних в незаконному звільненні позивача, покрити заподіяну підприємству шкоду за власний рахунок.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив пояснивши, що позивача було звільнено з посади техніка наказом генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Причиною звільнення було непроходження медичної комісії, що призначалася наказом генерального директора у терміни з січня по лютий 2009 року, а також непроходження такого огляду до 15 квітня 2009 року згідно наказу від 6 квітня 2009 року. Згідно Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, таким медичним оглядам підлягає рухомий склад авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту до якого відносяться працівники пунктів, які безпосередньо пов'язані з підготовкою пасажирських составів до рейсу. Позивач ОСОБА_1 відносився саме до цієї категорії працівників, адже згідно посадової інструкції виконував роботи по технічному обслуговуванню літаків, на які має доступ та несе відповідальність за безпеку польоту, якщо вона залежить від якості технічного обслуговування. З посадовою інструкцією позивач ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис. Згідно цієї ж посадової інструкції авіатехнік по літаку і двигуну зобов'язаний виконувати правила і вимоги охорони праці та несе відповідальність за невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені посадовою інструкцією. За недотримання вимог норм законодавства про працю та на підставі доповідної начальника медсанчастини ОСОБА_4, доповідної начальника цеху ТО АТБ Космовського Я.Д. та рішення МКК ДАП "Львівські авіалінії" від 6 квітня 2009 року позивача було відсторонено від роботи до проходження медогляду та оголошено догану. З даними наказами позивач ознайомився, але поставити свій підпис про ознайомлення з ними відмовився про що було складено відповідні акти. Рішенням МКК ДАП "Львівські авіалінії" встановлено термін проходження медогляду для позивача ОСОБА_1 продовжити до 15 квітня 2009 року. Згідно доповідної начальника медсанчастини ОСОБА_4 станом на 28 квітня 2008 року позивач медичний огляд не пройшов. 30 квітня 2009 року позивача ОСОБА_1 було запрошено у відділ кадрів ДАП "Львівські авіалінії" для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки, але від отримання копії наказу та трудової книжки позивач відмовився, розписатися за ознайомлення з наказом також відмовився, про що складено відповідний акт. ДАП "Львівські авіалінії" неодноразово зверталося до позивача ОСОБА_1 з проханням прибути у відділ кадрів авіапідприємства для отримання трудової книжки та оформлення обхідного листка, а також для отримання розрахункових коштів, але позивач проігнорував дані прохання. Твердження позивача про не легітимність діючого в.о. генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" є безпідставними. ОСОБА_2 було призначено на цю посаду Наказом Міністерства транспорту та зв'язку №1370 від 12 листопада 2008 року. Цим документом чітко вказано, що на час проведення конкурсу на заміщення вакантної, посади генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" Мінтрансзв’язку призначив виконувача обов'язків генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" ОСОБА_2 Розмір моральної шкоди, який просить відшкодувати позивач не відповідає вимогам розумності і справедливості, окрім цього позивач нічим не підтверджує факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру, а оцінюючи заподіяну шкоду не наводить жодних підстав з яких він виходить при такій оцінці. Оскільки звільнення позивача ОСОБА_1 відбулося виключно з його вини з підстав систематичного невиконання ним самим без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, то вини у заподіянні моральної шкоди позивачу підприємства немає. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

          Судом встановлено, що наказом виконуючого обов’язки генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" ОСОБА_2 №45/а від 6 квітня 2009 року про відсторонення техніка з ТО ПС АіРЕО АТБ ОСОБА_1 від роботи, позивача ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати до проходження медогляду, встановлено позивачу ОСОБА_1 термін проходження медогляду в МСЧ ДАП "Львівські авіалінії" до 15 квітня 2009 року. Як зазначено у даному наказі, він винесений на виконання ст.17 ч.2 ЗУ "Про охорону праці", та на підставі доповідної начальника МСЧ ОСОБА_4, доповідної начальника цеху ТО АТБ Космовського Я.Д. про не проходження техніком з ТО ПС АіРЕО АТБ ОСОБА_1 у визначений термін медоглядів та на підставі Рішення МКК ДАП "Львівські авіалінії" від 6 квітня 2009 року. /а.с.39/

Згідно наказу виконуючого обов’язки генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" ОСОБА_2 №1/ос від 6 квітня 2009 року про оголошення догани техніку з ТО ПС з АіРЕО ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, позивачу ОСОБА_1, за порушення ст.17 ч.2 ЗУ "Про охорону праці" –ухилення від проходження обов’язкового медичного огляду на підставі ст.147 КЗпП України, оголошено догану. /а.с.41/

Згідно п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового  розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

30 квітня 2009 року винесено наказ виконуючого обов’язки генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" ОСОБА_2 №91/к від 30 квітня 2009 року про звільнення з роботи техніка з ТО ПС (АіРЕО) АТБ ОСОБА_1 та наказано за систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку, що виразилось в не проходженні ним у визначений термін медичної комісії, відстороненням його від роботи і оголошенням дисциплінарного стягнення, повторного не проходження медкомісії в термін, назначений Наказом №45/а звільнити ОСОБА_1 з роботи, згідно п.3 ст.40 КЗпП України з 30.04.2009 року та провести з ОСОБА_1 повний розрахунок. Підставою винесення зазначеного наказу був наказ ГД ДАП "Львівські авіалінії" №45/а від 6 квітня 2009 року, доповідна начальника МСЧ №36-21 від 28 квітня 2009 року. /а.с.29/

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов’язаний проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Згідно п. 26 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 23 травня 2001 року щорічним медичним оглядам підлягає рухомий склад авіаційного, автомобільного,  залізничного, морського і річкового транспорту, працівники пунктів, які безпосередньо пов’язані з підготовкою пасажирських составів до рейсу. До даної категорії працівників, відповідно до посадової інструкції, відноситься також позивач ОСОБА_1 /а.с. 76/

Як ствердив в судовому засіданні представник відповідача, на підставі вказаних норм закону, 24 грудня 2008 року в.о. генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" видано наказ № 161/а про проведення річного, попередніх та періодичних медоглядів у 2009 році, яким встановлено графік проведення щорічного медогляду відповідних служб, зокрема позивач ОСОБА_1 зобов’язаний був пройти медичний огляд в січні –лютому 2009 року. /а.с. 80-81/

З наведених нормативно правових актів вбачається, що періодичний медичний огляд працівників проводиться щорічно, один раз на рік, є чітко визначеним трудовим обов’язком працівника та заходом для проведення якого необхідний певний проміжок часу, а тому, на переконання суду, ухилення від проходження такого виду медичного огляду, може трактуватися лише як одне порушення трудової дисципліни та за нього, відповідно до ч.2 ст. 149 КЗпП України, може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно наказу №1/ос від 6 квітня 2009 року про оголошення догани, позивачу ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, ч.2 ст.17 ЗУ "Про охорону праці" –ухилення від проходження обов’язкового медичного огляду на підставі ст.147 КЗпП України, оголошено догану. Відповідно до наказу №91/к від 30 квітня 2009 року про звільнення з роботи, позивача ОСОБА_1, за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку, що виразилось в не проходженні ним у визначений термін медичної комісії, відстороненням його від роботи і оголошенням дисциплінарного стягнення, повторного не проходження медкомісії в термін, назначений наказом №45/а, звільнено з роботи, згідно п.3 ст.40 КЗпП України. /а.с. 29, 41/.

Факт звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи саме за не проходження медичного огляду у судовому засіданні ствердив і представник відповідача.

Отже, як вбачається з зазначених вище наказів та пояснень представника відповідача у судовому засіданні, до позивача ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення за не проходження щорічного медичного огляду у 2009 році у виді догани, згідно наказу №1/ос від 6 квітня 2009 року, а 30 квітня 2009 року, наказом № №91/к від 30 квітня 2009 року, позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку, зокрема за не проходження ним у визначений термін медичної комісії та повторного не проходження медкомісії, тобто саме за не проходження щорічного медичного огляду, а тому, суд вважає, що в порушення вимог ч.2 ст.149 КЗпП України, до позивача двічі застосовано дисциплінарне стягнення за одне й те ж порушення трудової дисципліни, а саме –непроходження медичного огляду, а відтак і відсутнє систематичне невиконання позивачем ОСОБА_1 своїх трудових обов’язків.

Суд критично оцінює покликання представника відповідача на рішення Місцевої кваліфікаційної комісії ДАП «Львівські авіалінії»від 6 квітня 2009 року, як на доказ порушення позивачем трудової дисципліни, що потягнуло за собою його звільнення, оскільки даним рішенням позивачу встановлено термін проходження медичного огляду до 15 квітня 2009 року та відсторонено позивача від роботи до проходження медичного огляду, хоча, з протоколу засідання місцевої кваліфікаційної комісії ДАП «Львівські авіалінії»від 6 квітня 2009 року вбачається, що місцевою кваліфікаційною комісією, в ході засіданні, взагалі не обговорювалось питання щодо необхідності визначення позивачу терміну проходження медичного огляду та відсторонення його від роботи до проходження медичного огляду, натомість голосування відбувалось лише з питання неможливості подальшого використання техніка з ТО ПС ОСОБА_1 до проходження наступної місцевої кваліфікаційної комісії, яку вирішено провести після 22-23 квітня 2009 року. /а.с. 78, 79/ Однак, доказів проведення засідання місцевої кваліфікаційної комісії після 22-23 квітня 2009 року, з приводу вирішення питання щодо можливості чи неможливості використання позивача ОСОБА_1 для подальшої роботи техніком з ТО ПС, суду не представлено, хоча необхідність проведення засідання була визначенна самою місцевою кваліфікаційною комісією.

Крім того, згідно Положення про місцеву кваліфікаційну комісію ДАП "Львівські авіалінії" у завдання та функції комісії не входить вирішення будь-яких питань, що стосуються проходження працівниками підприємства медичних оглядів та у неї відсутнє право на встановлення термінів проходження медичних оглядів, що стверджується також матеріалами розгляду звернень Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області № 02-0484/04 від 8 лютого 2010 року. /а.с. 68-69, 87-91/

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_6, в судовому засіданні, пояснили, що вони є членами місцевої кваліфікаційної комісії ДАП "Львівські авіалінії", конфліктів з позивачем у них немає та вони підписували рішення місцевої кваліфікаційної комісії ДАП "Львівські авіалінії" від 6 квітня 2009 року.

Свідок ОСОБА_11, в судовому засіданні пояснив, що він є голової місцевої кваліфікаційної комісії ДАП "Львівські авіалінії", до позивача він упереджено не відносився та йому нічого невідомо про діяльність профспілки, яку очолює позивач. Даний свідок не зміг дати жодних пояснень з приводу засідання місцевої кваліфікаційної комісії ДАП "Львівські авіалінії", яке відбулось 6 квітня 2009 року.

Свідок ОСОБА_10, в судовому засіданні пояснив, що він позивача ОСОБА_1 не переслідував та до його звільнення немає жодного відношення.

Оцінюючи пояснення даних свідків, суд їх до уваги не бере, оскільки вони є суперечливими, загальними та не конкретними.  

Також суд не бере до уваги доповідну начальника –головного лікаря МСЧ ДАП "Львівські авіалінії" щодо неявки позивача ОСОБА_1 на профілактичний огляд у 2009 році, оскільки у ній не вказано дати її складення а відтак,  не можливо визначити чи стосується вона проходження позивачем ОСОБА_1 медичного огляду визначеного наказом № 161/а від 24 грудня 2008 року. /а.с. 98/

Згідно ч.1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Однак, в порушення зазначеної норми закону, у позивача ОСОБА_1 до застосування дисциплінарного стягнення, а саме –звільнення, не відібрано письмових пояснень зокрема щодо причин не проходження ним медичного огляду, та суду не надано жодних доказів, що позивач у будь-якій формі відмовився надавати такі пояснення.

Крім того, з заяви позивача ОСОБА_1, адресованої в.о. генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" ОСОБА_2 від 6 квітня 2009 року, вбачається, що у позивача виникають  труднощі з проходження медичного огляду, оскільки певні медичні послуги, необхідні для проходження медичного огляду, є платними. /а.с. 100/ Однак, дана заява позивача, до уваги адміністрацією ДАП "Львівські авіалінії" безпідставно взята не була хоча ст. 17 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що  роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової  діяльності) медичних оглядів працівників.

Матеріалами розгляду звернень Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області № 02-0484/04 від 8 лютого 2010 року також встановлено, що позивачем представлено скерування медсанчастини ДАП "Львівські авіалінії", датоване 23 квітням 2009 року, на обстеження у Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер, однак, не представлено договору з даним (чи іншим) лікувальним закладом про проходження працівниками ДАП "Львівські авіалінії" медичних оглядів за рахунок підприємства. /а.с. 87-91, 97/

Також, у зазначеній заяві від 6 квітня 2009 року позивач ОСОБА_1 повідомив адміністрацію ДАП "Львівські авіалінії", що ним проходяться усі необхідні медичні обстеження, що також стверджується витягами з медичної книжки позивача ОСОБА_1 з яких вбачається, що саме в період визначений наказом № 161/а від 24 грудня 2008 року та наказом №45/а від 6 квітня 2009 року позивачем здійснювалось проходження медичного огляду, зокрема і в медичній частині ДАП "Львівські авіалінії", про що було відомо начальнику –головному лікарю МСЧ ДАП "Львівські авіалінії" під час написання ним доповідної від 28 квітня 2009 року, та безпідставно не взято до уваги  адміністрацією ДАП "Львівські авіалінії", а тому суд не бере до уваги покликання представника відповідача про те, що звільнення позивача відбулось виключно з його вини за не продження медичного огляду, оскільки в період визначений наказами, позивач проходив медичний огляд. /а.с. 33, 244-252/

Дані обставини, в судовому засіданні, підтвердив свідок ОСОБА_4, який пояснив, що він написав дві доповідні на адресу адміністрації ДАП "Львівські авіалінії" щодо не проходження позивачем медичного огляду. Причину, чому на одній з доповідних немає дати, він пояснити не може. Крім того позивачу дійсно надано скерування медсанчастини ДАП "Львівські авіалінії" від 23 квітня 2009 року, на обстеження у Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер.

Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснила, що вона працює лікарем та є членом місцевої кваліфікаційної комісії ДАП "Львівські авіалінії". При проходженні медичного огляду, працівники підприємства, у разі відсутності лікаря МСЧ ДАП "Львівські авіалінії", мають право проходити медичний огляд у відповідному медичному закладі за своїм місцем проживання.

Оцінюючи покази даних свідків, суд надає їм віри оскільки вони знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_12, оскільки вони дали пояснення з приводу фактів з якими адміністрація ДАП "Львівські авіалінії", при винесенні наказу 45/а від 30 квітня 2009 року, не пов’яхувала звільнення позивача ОСОБА_1  

Відповідно до ч.1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Однак, адміністрацією ДАП "Львівські авіалінії" на адресу профспілкових організацій не вносилось відповідне подання та звільнення позивача ОСОБА_1 відбулось без попередньї згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

На виконання вимог ч. 9 ст. 43 КЗпП України судом скеровано звернення на адресу профспілкових організацій щодо вирішення питання про надання згоди на звільнення позивача ОСОБА_1

Згідно виписки з протоколу № 31 від 21 жовтня 2010 року засідання виконавчого комітету Вільної профспілки інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії", головою якої є позивач ОСОБА_1, Вільна профспілка інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії", обгрунтувавши своє рішення, за участі більше половини членів профспілки, не надала згоди на звільнення з роботи позивача ОСОБА_1 /а.с. 213-214/

Відповідно до витягу з протоколу № 9 від 19 листопада 2010 року засідання президії ради Конфедерації Вільних профспілок України, належним чином обґрунтувавши своє рішення, Конфедерація Вільних профспілок України, при участі більше половини членів, вирішила не надавати згоди на звільнення з займаної посади ОСОБА_1

Як зазначено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року з наступними змінами, відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Суд вважає безпідставними покликання представника відповідача на те, що на підприємстві ДАП "Львівські авіалінії" не існує Вільної профспілки інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії" та адміністрація не визнає дану профспілкову організацію, оскільки відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Вільна профспілка інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії" є зареєстрованою юридичною особою та її керівником є ОСОБА_1 Також 29 червня 2006 року зборами Вільної профспілки інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії" затверджено статут профспілки, що відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року із наступними змінами, надає їй право, в повній мірі, здійснювати свою діяльність, як профспілкова організація. Дані обставини також стверджуються наказом ДАП "Львівські авіалінії" № 58/а від 18 квітня 2007 року та листами Міністерства Юстиції України від 31 травня 2010 року, 1 липня 2010 року  /а.с. 12, 13, 170, 200, 201/

З огляду на наведене суд вважає, що наказ виконуючого обов’язки генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" ОСОБА_2 №91/к від 30 квітня 2009 року про звільнення позивача ОСОБА_1 є необгрунтованим, не базується на вимогах закону зокрема ст.ст. 40, 43 КЗпП України, винесений без належних для цього підстав. Позивача незаконно звільнено із займаної посади, тому його необхідно поновити на роботі на посаді техніка з технічного обслуговування ПС (АІРЕО) АТБ ДАП "Львівські авіалінії" з часу такого незаконного звільнення з 30 квітня 2009 року.

Згідно ст. 235 ч. 2 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.   

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 про поновлення на роботі розглядається більше одного року та не з вини позивача, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 у повному обсязі.   

Враховуючи положення розділу 4 "Порядку обчислення середньої заробітної плати" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року із наступними змінами, виходячи з розрахунку 100,38 грн. середнього (годинного) заробітку помноженого на 509 робочих днів за період 2009-2011 років, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 51093,42 грн. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.   

Покликання позивача та його представника на те, що всі кадрові накази про догану та звільнення позивача підписав не легітимний в.о. генерального директора ДАП "Львівські авіалінії"  ОСОБА_2 суд до уваги не бере, оскільки на час проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" Мінтрансзв'язку наказом від 12 листопада 2008 року №1370 призначив виконувача обов'язків генерального директора ДАП "Львівські авіалінії" ОСОБА_2, що підтверджується Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1370 від 12 листопада 2008 року про керівника ДАП "Львівські авіалінії" /а.с.114/, листом Міністерства транспорту та зв'язку України №1.18-10451 від 10 грудня 2009 року /а.с.64/ та листом Прокуратури Львівської області №08/1-3-08 від 14 жовтня 2010 року. /а.с.123/

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з наступними змінами відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди,  протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд приходить до переконання, що сам факт поновлення позивача ОСОБА_1  на роботі та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у судовому порядку, буде достатньою компенсацією заподіяної йому моральної шкоди та фактом відновлення порушених прав та законних інтересів.   

Згідно норм ст. 3 ЦПК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів, а в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах лише у випадках, встановлених законом.   

З огляду на зазначену норму закону позовна вимога про зобов’язання службових осіб, винних в незаконному звільненні позивача, покрити заподіяну підприємству шкоду за власний рахунок задоволенню не підлягає, оскільки позивачу ОСОБА_1 законом не надано права захищати права, свободи чи інтереси ДАП "Львівські авіалінії".

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх обєктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати у справі, а також витрати на інформаційно –технічне забезпечення її розгляду підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись  ст.ст. 3, 10, 60, 212, 215, 218, 367 ЦПК  України,  ст.ст. 40, 43, 46, 142, 147, 149, 235, 237, 237-1, 252 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»з наступними змінами, Рішенням Конституційного Суду України від 29.10.1998 року у справі № 1-31/98, Рішенням Конституційного Суду України від 18.10.2000 року у справі № 1-36/2000, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»від 15.09.1999 року із наступними змінами, -   

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

          Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді техніка з технічного обслуговування ПС (АІРЕО) АТБ Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»з 30 квітня 2009 року.

Стягнути з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»на користь ОСОБА_1 51 093 (п’ятдесять одну тисячу дев’яносто три) гривні 42 копійки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»на користь держави 51 гривню 00 копійок державного мита та 120 гривень 00 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні –відмовити за їх безпідставністю.

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 2128 гривень 90 копійок допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                     /підпис/                    А.І. Ліуш

Суддя:                                                   А.І. Ліуш