Справа № 2-267/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем     України

14 квітня 2011 року                                                   Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого-судді:                       Ліуша А.І.

при секретарі:                      Спанчак О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк»про стягнення грошових зобов’язань та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошових зобов’язань та відшкодування моральної шкоди, покликаючись на те, що на виконання умов договору строкового банківського вкладу №ДРГ 187.ОЩ 12-387/04-08 від 4 квітня 2008 року, він передав банку гроші у сумі 40800,00 грн. на строк 1 рік та 2 дні, з відсотковою ставкою 16,5 % річних. 4 квітня 2009 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про повернення повної суми вкладу 40800,00 грн. та нарахованих відсотки по вкладу. У поверненні вкладу йому було відмовлено. Він мав намір внести ці кошти до іншого банку та отримати з цієї операції вищі відсотки, міг реально одержати дохід з цих коштів. Відповідач порушив зобов'язання за договором та прострочив його виконання. За порушення грошового зобов'язання ст.625 ЦК України передбачає відповідальність боржника, а саме боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, у даній нормі ЦК України також йдеться про те що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість, виконання ним грошового зобов'язання. Відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. В результаті дій відповідача він зазнав психологічних страждань, змушений постійно переживати, відчуває головні болі. Його страждання почались з того часу, коли йому було відмовлено у видачі коштів, які він тяжкою працею заробляв. У зв'язку з цим по даний час він  відбитий від звичного ритму життя, яке було до цього часу. Також, він змушений терпіти щоденні психологічні страждання, оскільки планував отримати від даних коштів, які є у банку більші відсотки. Просив стягнути з відповідача 40800,00 грн. боргу, 6732,00 грн. відсотків, 1425,96 грн. трьох відсотків річних, 408,00 грн. пені від суми вкладу, 67,32 грн. пені від суми нарахованих відсотків, 10000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов уточнив та пояснив, що відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань і грошова сума 40800,00 грн. з нарахованими відсотками 6732,00 грн. була затримана на 5 місяців 26 днів, а видана 6 квітня 2009 року, хоча у договорі зазначено дата видачі 14 квітня 2009 року. Йому завдано матеріальної та моральної шкоди. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 1425,96 грн. відсотків, 408,00 грн. пені від суми вкладу, 67,32 грн. пені від суми нарахованих відсотків, 10000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив та пояснив, що Національним банком України було прийнято постанову від 13.03.2009 року №138 про призначення у ВАТ «Родовід Банк» тимчасової адміністрації з 16.03.2009 року по 15.03.2010 року та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, строком на шість місяців - з 16.03.2009 року до 15.09.2009 року, дію мораторію продовжено до 15.12.2009 року. Нарахування штрафних санкцій протягом дії мораторію позбавлене правових підстав та суперечить чинному законодавству. Відшкодування моральної шкоди у відносинах, що склались між сторонами, не передбачено договором про банківський вклад, що є предметом даного спору, а також ст. ст. 1058-1065 ЦК України та ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не ґрунтуються на договорі або законі. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Судом встановлено, що 4 квітня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ВАТ «Родовід Банк»укладено договір строкового банківського вкладу №ДРГ.187.ОЩ12-387/04-2008 від 4 квітня 2008 року, згідно якого ОСОБА_1 перерахував ВАТ «Родовід Банк»грошову суму у розмірі 408000,00 грн., строком на 12 місяців та 2 дні, термін повернення 6 квітня 2009 року, з відсотковою ставкою 16,5% річних, що стверджується договором №ДРГ.187.ОЩ12-387/04-2008 від 4 квітня 2008 року /а.с.8-11/ та квитанцією №1619-41 від 4 квітня 2008 року. /а.с.15/

Відповідно до п.1.1. договору строкового банківського вкладу №ДРГ.187.ОЩ12-387/04-2008 від 4 квітня 2008 року банк зобов'язується повернути вкладникові суму вкладу 6 квітня 2009 року і проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Згідно п.2.2. договору строкового банківського вкладу №ДРГ.187.ОЩ12-387/04-2008 від 4 квітня 2008 року за повний строк зберігання суми вкладу, які вказані в п.п.1.1. цього договору, банк нараховує та виплачує вкладнику 16,5 % річних від суми вкладу.

4 квітня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ВАТ «Родовід Банк»з письмовою заявою про повернення вкладу в розмірі 40800,00 грн. та відсотків в строк обумовлений договором, у зв’язку з закінченням строку дії договору про строковий банківський вклад «Ощадний»від 4 квітня 2008 року. /а.с.16/

Листом ЛВ ВАТ «Родовід Банк»№11-41.3-б.б/1216 від 9 квітня 2009 року позивача ОСОБА_1 було повідомлено, що Постановою Правління НБУ №138 від 13.03.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк»з 16 березня 2009 року по 15 березня 2010 року Національний банк України призначив у ВАТ «Родовід Банк»тимчасового адміністратора. Цією ж постановою з 16 березня 2009 року Національний банк України ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів (вкладників).  /а.с.12/. Крім того, Постановами Правління НБУ№ 551 від 15 вересня 2009 року та № 616 від 15 жовтня 2009 року дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Родовід Банк»продовжено до 15 грудня 2009 року. /а.с.88,89/

Відповідно до ст. 1058 ч.1 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 85 ч.1 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»Національний банк України під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково на строк не більше ніж три місяці ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.

Згідно ст.85 ч.3 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи  неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.58 ч.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Призначивши постановою Правління Національного банку України №138 від 13.03.2009 року в ВАТ «Родовід Банк»тимчасову адміністрацію та ввівши строком на шість місяців по 15 березня 2010 року мораторій на задоволення вимог кредиторів, Постановами Правління НБУ№ 551 від 15 вересня 2009 року та № 616 від 15 жовтня 2009 року дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Родовід Банк»продовживши до 15 грудня 2009 року, Національний банк України реалізував свої повноваження, визначені законом. При цьому згідно із ч. 2 ст. 58, п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»під час дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.   

Крім того, протягом дії мораторію, відповідачем ВАТ «Родовід Банк»позивачу ОСОБА_1 було повернуто суму вкладу в розмірі 40800,00 грн. та відсотки за користування кредитом, що підтверджується поясненнями сторін даними в судовому засіданні.

Покликання позивача на стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1425,96 грн., суд до уваги не бере, оскільки згідно ст. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, однак п. 5.2 договору строкового банківського вкладу №ДРГ.187.ОЩ12-387/04-2008 від 4 квітня 2008 року було встановлено, що у разі порушення банком строку повернення вкладу, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми вкладу та у разі порушення банком строку виплати процентів, банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми процентів за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми невиплачених в строк процентів, тобто договором встановлені інші умови відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Як вбачається з довідки №136-1-б.б/483 від 21 лютого 2011 року, проценти за депозитним договором №ДРГ.187.ОЩ12-387/04-2008 від 4 квітня 2008 року, було переоформлено 2 серпня 2009 року на договір №ДРГ.187.ДВ02-960/10-2009. Проценти за депозитним договором 27 квітня 2009 року були перераховані на платіжну картку. /а.с.91/. Тобто проценти за договором строкового банківського вкладу №ДРГ.187.ОЩ12-387/04-2008 від 4 квітня 2008 року були виплачені позивачу.

З огляду на наведене, а саме те, що протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) у задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.   

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається зі змісту укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ВАТ «Родовід Банк»договору строкового банківського вкладу №ДРГ.187.ОЩ12-387/04-2008 від 4 квітня 2008 року, можливість відшкодування моральної шкоди у зв'язку з невиконанням умов договору не передбачена. За таких обставин відсутні правові підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої у зв'язку з невиконанням ВАТ «Родовід Банк»умов договору строкового банківського вкладу. Крім того, у відносинах, які склалися між сторонами, спеціальним законом, тобто ЗУ «Про банки і банківську діяльність», відшкодування моральної шкоди не передбачено.   

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об’єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого ствердження в судовому засіданні, позивачем та його представниками не представлено, а судом не здобуто жодних переконливих доказів у їх підтвердження, а тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.         

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 23, 526, 530, 625, 1058, 1060, 1061, 1167 ЦК України, Законом України  №2121-ІІІ від 7 грудня 2000 року «Про банки і банківську діяльність»з наступними змінами, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк»про стягнення грошових зобов’язань та відшкодування моральної шкоди –відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:                               /підпис/                    А.І.Ліуш

Суддя:                                                             А.І.Ліуш