Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ ОБДАСТІ

 Справа  № 2-а-1086/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

/в порядку скороченого провадження/

10 березня 2011 рокум.Городище

          Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П. розглянувши, в порядку скороченого провадження, позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі нарахувати недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу виходячи з розміру, який встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період з 25.08.2010 року по 31.10.2010 року; зобов’язання нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії, -

                                                                      встановив :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду                              з  01.01.2009 року; зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі нарахувати недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу виходячи з розміру, який встановлений ч. 1          ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період з 01.01.2009 року                                          по 31.10.2010 року, що складає 2727,80 грн.; зобов’язання нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії.

          На обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив, що він відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          Законом України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний Суд України своїм рішенням     № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року по справі № 1-29 2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України» визнав таким, що не відповідають Конституції України і є не конституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни». Пункт 4 положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V                           від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

          Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

          Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскаржене.

          Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3  ст. 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

          Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. Розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму (ст. 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»). Тобто, реалізація особою права, що не пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних актах національного законодавства, не може бути поставлене в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину не виконання своїх зобов’язань не повинно прийматися судами до уваги (лист Вищого адміністративного суду України № 1406/100/113-08 від 14.08.2008 року).

          Таким чином, зважаючи на вищевикладене позивач вважає, що невиплата йому надбавки до пенсії як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Пенсійний фонд України повинен був нарахувати та здійснювати доплати до пенсії, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

          Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком.

          Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          У 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив 544 грн.. Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646 від 20.10.2009 року                    з 01.11.2009 року було встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в сумі – 573 грн..

          Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік, становить: з 1 січня – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня – 709 грн.,                      з 1 жовтня – 723 грн., з 1 грудня – 734грн..

          З 01.01.2008 року по даний час щомісячну соціальну допомогу почали виплачувати в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, замість 30% встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

          Сума недоотриманої соціальної допомоги за період з 01.01.2009 року по жовтень місяць 2010 року, включно,  становить,  в гривнях,  згідно розрахунку  2727,80грн. = (6586грн. + 7053грн.) х 20) : 100,  де  за  2009 рік  сума мінімальних пенсій за рік склала 6586 грн.,  за 2010 рік  (по жовтень місяць, включно) – 7053 грн.  .

          Відповідно до ст. ст., 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. Крім того, про належні позивачу, як дитині війни виплати її повідомлено не було, тому про факт порушення своїх прав позивачу стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у вересні 2010 року. Крім того, до рішення Конституційного Суду України № 19 від 09.09.2010 року, про зміну підсудності даної категорії справ, ЦПК України встановлював 3-х річний термін для звернення до суду, а тому зменшення цього строку є недопустимим і таким, що погіршує права позивача.

          У зв’язку з цим, просить справу розглянути в судовому засіданні без його участі, та на підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,     ст. ст. 6, 17, 18, 19, та ст. ст. 104-108 Кодексу адміністративного судочинства України, відновити пропущений строк для звернення до суду з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області нарахувати на свою користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу виходячи з розміру, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, що складає 2727 грн.    80 коп., зобов’язати відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії.

За ухвалою судді Городищенського районного суду Черкаської області від 25.02.2011р., позовні вимоги ОСОБА_1, позивача по справі, за період часу з 01.01.2009 року по 24.08.2010 року, включно, залишені без розгляду, застосовано строки позовної давності, що передбачені ч.2 ст. 99 КАС України, чим і відмовлено у відновлені пропущеного строку для звернення до суду. По інший частині позовних вимог, відповідно до ст. 183-2 КАС України прийнято ухвалу про відкриття скороченого провадження.

05.03.2011 року вищенаведені ухвали отримані позивачем (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за №1950000147070), ухвала щодо залишення без розгляду частини позовних вимог за період часу з  01.01.2008 року по 24.08.2010 року, включно, не оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідач – Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, після отримання копії позовної заяви та ухвал,  не оскаржуючи ухвалу про залишення без розгляду частини позовних вимог ОСОБА_1, позивача по справі, за період часу з 01.01.2009 року по 24.08.2010 року, включно, надіслав заперечення на позов, де вказав, що стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно зі статтею 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітям війни здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу  мінімальний розмір пенсії встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що таким чином визначений мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для обчислення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Тобто, для визначення доплат або підвищень пенсій не застосовується.

У Законі України «Про державний бюджет України на 2007 рік» виплата щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» була передбачена в розмірі 50% від розміру надбавки, передбаченої учасникам війни, за умови, що людина, яка має статус «дитина війни» за життя визнана інвалідом.

З 01.01.2008 року питання виплати підвищень до пенсії дітям війни законодавчо врегульовано Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (пп. 2 п. 41 розділу ІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530, згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 01.01.2009 року виплата дітям війни проводиться у тому ж розмірі, що і в 2008 році згідно п. 8 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Тому, дітям війни з 01.01.2008 року і по даний час виплачується щомісячно по 47 грн., з 01.04.2008 р. – 48,10 грн., з 01.07.2008 р.  – 48,20 грн., з 01.10.2008 р.  по даний час – 49,80 грн..

Окрім того, управління наполягає на відмові у задоволенні позову  у зв’язку з порушеним шестимісячним терміном позовної давності відповідно ст.ст. 99-100 КАС України.

Крім того, вимога позивача, яка мітить зобов’язання управління в подальшому проводити щомісячні виплати з перерахунком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не може бути задоволена судом, оскільки, суд не наділений повноваженнями на прийняття рішення з приводу майбутніх правовідносин, які не настали. Також дана вимога суперечить змісту чинного законодавства України. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому правового регулювання суспільних відносин.

Враховуючи викладене та те, що до бюджету Пенсійного фонду, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, кошти на збільшення підвищення дітям війни не виділялися, у органів Пенсійного фонду не було і на даний час не має законних підстав для збільшення цієї виплати.

На підставі наведеного  УПФ в Городищенському районі Черкаської області вважає, що діяло правомірно та в межах чинного законодавства.

          Суддя опрацювавши та вивчивши матеріали позовної заяви, заперечення, при вирішенні спору, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в силу слідуючого.

Згідно до вимог Конституції України (ч.2 ст.19), органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

Пенсійний Фонд України діє на підставі положення  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, і є центральним органом виконавчої влади, на який покладено обов’язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування виплат пенсій, та здійснює свої повноваження на підставі п.15 вказаного положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління, по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, управління відповідно до покладених на них завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Пунктом 4.2 вищенаведеного Положення, передбачено, що Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банках (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, і з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі.  

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення до них змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Ст.46 Конституції України гарантований державою рівень соціального захисту, в тому числі соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195–ІV   від  18.11.2004р.,  дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» № 2195–ІV   від  18.11.2004р., котрий набрав чинності з 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України –    ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей».

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»                 №1058-ІV від 09.07.2003р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»                   від  20.10.2009р. за №1646-УІ  у статті 1,  встановлено прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність  в розрахунку на місяць у розмірі:  з 01.11.2009р. – 573,00грн., з 01.01.2010р. – 695,00грн., з 01.04.2010р. – 706,00грн., з 01.07.2010р. – 709,00грн., з 01.10.2010р. – 723,00грн., з 01.12.2010р. – 734,00грн.. Розмір державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Як встановлено та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195–ІV        від  18.11.2004р. набув статус дитини війни, а тому за ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач – Управління Пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області не здійснював зазначені виплати у вищенаведених розмірах, посилаючись на відсутність відповідних коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.  

Згідно довідки про виплачену допомогу, заперечень до позову та пояснень викладених у позовній заяві та доданих до неї документів, відповідач  з  01.01.2008р. виплачує позивачу підвищення до пенсії у розмірі, застосовуючи положення п. 8 постанови КМУ №530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195–ІV від 18.11.2004р., ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р., ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  від  20.10.2009р. за №1646-УІ,  і  з 01.10.2008р. по даний час розмір надбавки  «дітям війни» становить 49,80грн. .

Враховуючи те, що позивачем недоотримана щомісячна соціальна державна допомога, суд, вважає, доведеною вимогу позивача про зобов’язання Управління пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області нарахувати недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу виходячи з розміру, який встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період                                      з 25.08.2010 року по 31.10.2010 року, включно, так як, при визначені  розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», відповідачу, слід, застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність – ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.  І при розрахунку державної пенсії, передбаченої  ЗУ № 2195–ІV від  18.11.2004р., застосуванню підлягає  розмір прожиткового мінімум для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визнається мінімальний розмір пенсії за віком, бо Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (рішення у справі «Качко проти України»).  Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком.

Отже, положення ч.3 ст. 28 ЗУ  № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки  чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1                               ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV.

З огляду на вищевикладене,  вбачається, що управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України №2195-ІV від  18.11.2004р. і здійснити позивачу відповідні нарахування,  але у порушення вимог вказаної статті відповідач таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, як і на не визначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни,  суд,  до уваги не бере.

Що стосується позовної вимоги про зобов’язання нараховувати щомісячно державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі який відповідав би ст. 6 Закону  України №2195-ІV від  18.11.2004р., ст. 28 ч.1 Закону України № 1058- ІV від 09.07.2003р., надалі при нарахуванні пенсії, то суд, вважає, що в цій частині, слід, відмовити, бо дані правовідносини між сторонами ще не виникли, а суд наділений лише повноваженнями розглядати ті правовідносини, які  настали.

Керуючись вищенаведеним та положеннями Конституції України, Законом України «Про соціальних захист дітей війни» №2195-ІV  від  18.11.2004р., Положенням  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженим Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001,  Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України), Законом України ««Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV від 09.07.2003р., Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  від  20.10.2009р. за №1646-УІ, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 12, 17, 18, 70, 71,  159, 160 - 163, 185, 186, 183-2 КАС України,   суддя, -

                                                             п о с т а н о в и в :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі нарахувати недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу виходячи з розміру, який встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період з 25.08.2010 року по 31.10.2010 року; зобов’язання нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії -  задовольнити частково.

              Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області  нарахувати недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виходячи з розміру,  який встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. та згідно зі статтею 6 Закону                     України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. за №2195-ІУ,  з підвищенням  її на 30% мінімальної пенсії за віком, за період  часу з  25.08.2010 року по 31.10.2010р.,  з  урахуванням сум,  виплачених в цей період.

В іншій частині позовних вимог –  відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  судовий збір в  розмірі 3 (три) грн. 40 коп. .                                          

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Городищенський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя Л. П. Синиця