ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" січня 2008 р. | Справа № 14/8877 |
За позовом Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Хмельницької філії АТ „Український інноваційний банк” м. Хмельницький
до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації м. Старокостянтинів
про визнання права власності
суддя Гладюк Ю.В.
представники :
від позивача : Лис Ю.А. –за довіреністю №195
від відповідача: не з’явився
Суть спору: Позивач в своєму позові просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення адміністративної будівлі, що розташоване за адресою с. Пеньки, Старокостянтинівського району, вул. Комсомольська, 1 блок 2, балансовою вартістю 23 992,30 грн. та зобов’язати відповідача виготовити та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно та відповідну технічну документацію. Обгрунтовуючи вимоги позивач посилається на те, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 7 грудня 2006 року по справі № 13/96-Б за заявою Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка" с. Пеньки Старокостянтинівського району про визнання боржника банкрутом (затвердження ліквідаційного балансу), по справі якого Акціонерне товариство „Український інноваційний банк” в особі Хмельницької філії (скорочено Хмельницька філія АТ "Укрінбанк") являлось кредитором першої черги, було винесено ухвалу про те, що ліквідаційний баланс ліквідатора щодо боржника затвердити. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайка" с. Пеньки Старокостянтинівського району ліквідувати, провадження у справі припинити.
В ухвалі господарського суду Хмельницької області від 7 грудня 2006 року по справі № 13/96-Б зазначено, що "..., в т.ч. сума 23 992,3 грн. передане на баланс кредитору першої черги не реалізоване із-за відсутності покупців приміщення адміністративного будинку в рахунок погашення вимог, які попереднім ліквідатором не були погашені коштами, отриманими внаслідок реалізації предмета застави".
Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 7 вересня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чайка" с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області (Кредитор), в особі арбітражного керуючого Кунашенка Василя Івановича передало відповідно до умов рішення загальних зборів кредиторів від 15.08.2006 року (протокол № 8) нежитлове приміщення адміністративної будівлі, площею 669,1 кв.м, що розташоване за адресою: вулиця Комсомольська. 1блок 2, село Пеньки. Старокостянтинівського району. Хмельницької області, балансова вартість якого на момент передачі складає 23 992 (двадцять три тисячі дев"ятсот дев'яносто дві) гривні 30 копійок Акціонерному товариству "Український інноваційний банк” в особі директора Хмельницької філії Гапа Євгена Івановича
17 жовтня 2007 року Хмельницька філія АТ "Укрінбанк" звернулась до Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації з заявою, в якій просила виготовити та видати, на підставі наданих документів, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та відповідну технічну документацію на нежитлове приміщення адміністративної будівлі, що розташоване за адресою: вулиця Комсомольська, 1 блок 2. село Пеньки. Старокостянтинівського району, Хмельницької області. Але у листі-відповіді Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації від
20.11.2007 року № 316 в задоволенні заяви Хмельницької філії АТ "Укрінбанк" було відмовлено.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Відповідач повноважного представник в судове засідання не направив, відзив на позов не подав, причини невиконання вимог суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований, а тому задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.16 Цивільного кодексу України та ст.ст.1,2 Господарського процесуального кодексу України особа звертається до суду за захистом порушеного права.
Позивачем не доведено, що відповідач своєю неправомірною поведінкою порушив право позивача.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зазначеною статтею встановлено вичерпний перелік підстав для звернення особи з зазначеним позовом.
Позивач не надав жодного доказу наявність хоча б однієї із зазначених обставин.
Крім того, на підставі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.
Позов –це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд про захист порушеного, оспореного чи не визнаного права або законного інтересу.
Позов, в тому числі про визнання права власності, характеризується наявністю спору між сторонами щодо цього права. Тобто вимога про визнання права власності може ґрунтуватись лише на спірних правовідносинах і не пов’язана з вимогою про встановлення факту, адже вимога про встановлення факту виключає спірність правовідносин.
Одним з елементів позову є підстава позову. Зокрема підставою позову є частина позову, яка відображає обставини, яким позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов. До так званих активних підстав позову належать підстави, які стверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладені певні обов’язки.
Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення або утвердження за собою права, яке йому не належить.
Відповідач не перебуває з відповідачем в матеріальних відносинах, а тому не може а ні визнавати право позивача, а ні заперечувати цього права. В силу покладених на нього обов’язків, за наявності визначених правоустановчих документів він лише повинен вчинити дії щодо реєстрації відповідного права на нерухоме майно.
При цьому суд виходить з того, що положення вказаних вище норм не суперечить визначенню поняття „реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” наведеного в ст. 2 Закону„Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” згідно якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
З наведеного визначення слідує лише те, що проведення реєстрації речового права на майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою відповідного факту. Проте така реєстрація може проводитьсь лише у встановленому порядку та на підставі правоустановчих документів.
Отже, виходячи з викладеного, підстав для задоволення позову до Кам’янець-Подільського міського бюро технічної інвентаризації немає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
В позові відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк