ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2008 р.

Справа № 14/8878

За позовом Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Хмельницької філії АТ „Український інноваційний банк” м. Хмельницький

до Кам’янець-Подільського міського бюро технічної інвентаризації м. Кам’янець-Подільський

про визнання права власності

          суддя Гладюк Ю.В.

представники :

від позивача : Лис Ю.А. –за довіреністю №195  

від відповідача:  не з’явився

Суть спору: Позивач в своєму позові просить визнати за ним право власності на нерухоме майно (цілісний майновий комплекс), що розташований за адресою м. Кам’янець-Подільський, вул. Заводська, 2, переданого відповідно до постанови відділу державної виконавчої служби Кам’янець-Подільського міськрайонного управління юстиції від 14.08.07р. та акту прийому-передачі нереалізованого майна в рахунок погашення боргу від 14.08.07р. відділу державної виконавчої служби Кам’янець-Подільського міськрайонного управління юстиції та зобов’язати відповідача виготовити та видати необхідну документацію, що підтверджує право власності на вказане нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач в відзиві на позов вказує, що відповідно до „Тимчасового положення про реєстрацію об’єктів нерухомого майна”, однією із вимог є наявність в юридичних документах, які підлягають реєстрації, загальної площі об’єкту. В постанові ж ДВС та акті прийому-передачі площа об’єктів які передаються не вказана, тому і в реєстрації банку було відмовлено про що і була направлена відповідь листом №24 від 07.11.07р. Також просить розгляд справи проводити без участі свого представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований, а тому задоволенню не підлягає з наступних  підстав.

Відповідно до положень ст.16 Цивільного кодексу України та ст.ст.1,2 Господарського процесуального кодексу України особа звертається до суду за захистом порушеного права.

Позивачем не доведено, що відповідач своєю неправомірною поведінкою порушив право позивача.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що  власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зазначеною статтею встановлено вичерпний перелік підстав для звернення особи з зазначеним позовом.

Позивач не надав жодного доказу наявність  хоча б однієї із зазначених обставин.

Крім того, на підставі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов –це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд про захист порушеного, оспореного чи не визнаного права або законного інтересу.

Позов, в тому числі про визнання права власності, характеризується наявністю спору між сторонами щодо цього права.  Тобто вимога про визнання права власності може ґрунтуватись лише на спірних правовідносинах і не пов’язана з вимогою про встановлення факту, адже вимога про встановлення факту  виключає спірність правовідносин.

Одним з елементів позову є підстава позову. Зокрема підставою позову є частина позову, яка відображає обставини, яким позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов. До так званих активних підстав позову належать підстави, які стверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладені певні обов’язки.

Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення або утвердження за собою права, яке йому не належить.

Відповідач не перебуває з відповідачем  в матеріальних відносинах, а тому не може а ні визнавати право позивача, а ні заперечувати цього права. В силу покладених на нього обов’язків, за наявності визначених правоустановчих документів він лише повинен вчинити дії щодо реєстрації відповідного права на нерухоме майно.

При цьому суд виходить з того, що положення вказаних вище норм не суперечить визначенню поняття „реєстрація речових прав  на  нерухоме  майно  та  їх обмежень” наведеного в ст. 2 Закону„Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” згідно якого державна реєстрація речових прав  на  нерухоме  майно  та  їх обмежень, це  офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

З наведеного визначення слідує лише те, що проведення реєстрації речового права на майно є офіційним визнанням і підтвердженням  державою відповідного факту. Проте така реєстрація може проводитьсь лише у встановленому порядку та на підставі правоустановчих документів.

Отже, виходячи з викладеного, підстав для задоволення позову до Кам’янець-Подільського міського бюро технічної інвентаризації немає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.  82 –85  Господарського процесуального кодексу України,   

в и р і ш и в :

В позові відмовити.  

                              Суддя                                                                      Ю.В. Гладюк