Справа № 2-553/11

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

07 лютого 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді:                                                                                Бондаренко В.М.

при секретарі:                                                                                            Троян В.Б.

за участю позивача:                                                                                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до повноліття дитини.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що вона з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований 14 жовтня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 811. Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Дитина знаходиться на її матеріальному утриманні. Відмова відповідача у добровільний спосіб надавати допомогу на утримання їхньої спільної дитини ставить її у скрутне матеріальне становище. Сама ж вона не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повному обсязі та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, в своїх поясненнях спиралася на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, причини неявки суду не відомі.  

Відомостей про неможливість з’явитися в судове засідання відповідач суду не надав. Враховуючи думку позивача, про можливість розгляду справи на підставі наявних доказів по справі у відсутності відповідача, суд на підставі ст. 225 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом по справі встановлено, що позивач з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований 14 жовтня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 811. Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Дитина фактично знаходиться на повному утриманні позивача. Відмова відповідача у добровільний спосіб надавати допомогу на утримання їхньої спільної дитини ставить позивача у скрутне матеріальне становище.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком дитини записаний відповідач –ОСОБА_2 (а.с. 2), про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 378.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнень за виконавчими листами з відповідача не проводиться.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви в провадження судових органів України, тобто з 21 грудня 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 5-8, 10, 212, 215, 224-228, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 183 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженця м. Павлоград Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 грудня 2010 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (р/р 31412537700032, одержувач: державний бюджет м. Павлограда, ЗКПО 24237540, МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області) судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (р/р: 31217259700032, код одержувача: 24237540 банк «ГУДКУ»в Дніпропетровській області, МФО банка: 805012).

          Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:В. М. Бондаренко