Справа № 2-о-43/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року                                                                                               м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

Головуючого судді               Маркєлова Р.І.

При секретарі                       Бабяк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Макіївці цивільну справу за заявою ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_2, зацікавлена особа Макіївська міська рада,

про встановлення факту знаходження у власності нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду вказуючи, що на підставі рішення виконкому Червоногвардійської районної ради депутатів від 18 вересня 1958 року її батьку ОСОБА_3 була надана у безстрокове користування земельна ділянка площею 448 м2 для будівництва індивідуального жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1. Згідно акту від 09 жовтня 1961 року, встановлена 100% готовність зведеного будинку. Під час користування будинком, для більш комфортних умов для життя, на земельній ділянці ОСОБА_3 самочинно були збудовані господарчі будови: гараж (літ. Б), літня кухня-сарай (літ. В), вбиральня (літ. Г), огорожа № 1-3, водопровід. ОСОБА_3 за життя не встиг у встановленому законом порядку оформити право власності на будинок та господарчі будови. У теперішній час, після смерті батька заявниця не має можливості оформити спадщину, тому просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт знаходження у приватній власності ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, жилого будинку (літ. А-1) загальною площею 75,60 м2 і жилою площею 44,80 м2 та господарчих будівель: гаража (літ. Б), літній-кухні-сараю (літ. В), вбиральні (літ. Г), огорожі № 1-3, водопроводу, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник заявниці, який діяв на підставі довіреності, підтримав викладені вимоги і просив суд заяву задовольнити.

Представник зацікавленої особи Макіївської міської ради у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій проти заявлених вимог не заперечував і просив суд слухати справу у відсутності представника зацікавленої особи.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що являються сусідами заявниці ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, також були знайомі з померлим ОСОБА_3, який за життя також постійно мешкав за вищевказаною адресою. Свідки підтвердили факт знаходження у приватній власності ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, жилого будинку та господарчих будов, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

          Суд, вислухавши пояснення представника заявниці, пояснення свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

    Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

         Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

З наданих по справі письмових доказів вбачається, що заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 8-11/. Відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 05 листопада 1958 року, на підставі рішення виконкому Червоногвардійської районної ради депутатів трудящих від 18 вересня 1958 року батьку заявниці ОСОБА_3 надана у безстрокове користування земельна ділянка загальною площею 448 м2 для будівництва індивідуального жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 12-13/. Згідно акту від 09 жовтня 1961 року, складеного працівниками Макіївського інвентаризаційного бюро, встановлена 100% готовність будинку за вищевказаною адресою /а.с. 19/. Згідно акту, складеному КП «БТІ м. Макіївки»12 листопада 2009 року, на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, побудований житловий будинок (літ. А-1) загальною площею 75,60 м2, жилою площею 44,80 м2 та господарчі будови: гараж (літ. Б), літня-кухня-сарай (літ. В), вбиральня (літ. Г), огорожа № 1-3, водопровід /а.с. 36/. Згідно матеріалів обстеження і визначення технічного стану будівель, проведеного у листопаді 2009 року, будинок та господарчі будови на момент обстеження допускають нормальну експлуатацію за умовами дотримання існуючих норм та правил та проведення регулярного ремонту /а.с. 41-49/. ОСОБА_3 укладені договори про надання послуг з газо- і водопостачання тощо, сплачувались платежі з надання комунальних послуг за вказаною адресою /а.с. 50-70/.    

          Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).  

З наданих по справі доказів вбачається, що ОСОБА_3 на земельній ділянці, наданій йому органом виконавчої влади для будівництва індивідуального жилого будинку, за власні кошти і з власних матеріалів збудував будинок і господарчі будівлі, постійно, безперервно і за відсутності заперечень з боку будь-яких третіх осіб користувався земельною ділянкою і нерухомістю виключно за цільовим призначенням, проживав у будинку, що свідчить про те, що ОСОБА_3 володів, користувався та розпоряджався своїм майном у розумінні обсягу права власності, визначеного ч. 1 ст. 317 ЦК України.

З огляду на досліджені у судовому засіданні обставини справи і приймаючи до уваги, що встановлення факту знаходження у власності ОСОБА_3 нерухомого майна суттєво вплине на виникнення або зміну майнових прав заявниці ОСОБА_1, а іншого порядку вирішення цього питання для заявниці законом не визначено, суд вважає можливим і доцільним встановити юридичний факт знаходження майна у власності відповідно до ст. 256 ЦПК України.                   

На підставі ст.ст. 317, 256, 328, 331 ЦК України, керуючись ст.ст. 6, 10, 14, 57, 257 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

          Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту знаходження у власності нерухомого майна –задовольнити.                  

           Встановити факт знаходження у приватній власності ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, жилого будинку (літ. А-1) загальною площею 75,60 м2, жилою 44,80 м2 та господарчих будов: гаража (літ. Б), літній-кухні-сараю (літ. В), вбиральні (літ. Г), огорожі № 1-3, водопроводу, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ