ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 вересня 2006 р.                                                                                Справа № 14/100-05

Суддя господарського суду Балтак О.О.

при секретарі судового засідання Пилипчак О.І. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Віалан" (пров. Першотравневий, 5, смт Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл.)   

до: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (вул. Островського,14, м. Вінниця)  

про визнання недійсним повідомлення-рішення від 03.12.04.

          

Представники :

позивача     :   Федоров А.В.. - представник за довіреністю

відповідача :   Миколенко Р. Л. - представник за довіреністю  Цаплюк Т.В. - представник за довіреністю     

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Віалан» з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.12.2004 року № 0000352600/0.

Позивач просить постановити рішення, яким визнати недійсним вказане податкове повідомлення-рішення. В подальшому додатковою заявою керуючись положеннями Кодексу про адміністративне судочинство України змінює позовні вимоги, просить визнати податкове повідомлення рішення від 03.12.2004 року № 0000352600/0 Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції протиправним та скасувати його.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 18.07.2003 року ТОВ ВКФ «Віалан» купило у фізичної особи Чижик Г.Д. об’єкт незавершеного будівництва, 40 квартирний житловий будинок загальною вартістю 1677000 грн. В подальшому, 29 грудня 2003 року договір купівлі-продажу від 18.07.2003 року укладений між вказаними сторонами, відповідно до вимог цивільного законодавства був нотаріально посвідчений.

З підстав пп.. «є» п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян» вважає, що суми отримані громадянами внаслідок відчуження майна, що належить ним на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції відчуження ( на біржі) з якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, отриманих від реалізації продукції та іншого майна внаслідок здійснення ними підприємницької діяльності, до сукупного доходу громадян не включаються.

Зазначає, що договір купівлі-продажу від 18.07.2003 року не підлягає оподаткуванню відповідно до вимог ст.11 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», оскільки відсутній об’єкт оподаткування та даний договір в подальшому засвідчений нотаріально, а тому посилання Вінницької МДПІ на ст.12 Декрету є безпідставним.

Крім того зазначає, що на момент укладання договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 18.07.2003 року укладеного між ТОВ ВКФ «Віалан» та фізичною особою Чижик Г,Д, чинним законодавством не було передбачено утримання та сплата прибуткового податку з фізичної особи за ставками, визначеними п.3 ст.21 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян». Вказує, що тільки з 01.01.2005 року оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб з продажу об’єктів нерухомого майна. Вважає, що Вінницькою МДПІ безпідставно до ТОВ ВКФ «Віалан» застосовано п.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181, оскільки ТОВ ВКФ «Віалан» не здійснювало продаж незавершеного будівництва, а купував об’єкт незавершеного будівництва і тому не повинен сплачувати штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання, тобто 199454 грн.

Представник відповідача – Міжрайонної державної податкової інспекції проти позовних вимог заперечив, та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000352600/0 від 03.12.2004 року прийняте з підстав зазначених у актах перевірок проведених податковими органами та є таким що відповідає вимогам закону.

Свої заперечення обґрунтовує, що договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва від 18.07.2003 року укладено між приватним підприємцем Чижик Г.Д. та ТОВ ВКФ «Віалан», тобто будинок був придбаний у приватного підприємця без податку на додану вартість. Даний будинок оприбутковано підприємством на рахунку 15 « Капітальні інвестиції» на субрахунку 151 «Капітальне будівництво». Передача незавершеного будівництва проведена згідно акту прийому-передачі від 20.07.2003 року, в якому вказано, що незавершене будівництво передає на баланс ТОВ ВКФ «Віалан» фізична особа Чижик Г.Д.

За період з 12 вересня 2003 року по 26.12.2003 року ТОВ ВКФ «Віалан» перераховує кошти на особистий рахунок фізичної особи Чижик в сумі 840505 грн., в тому числі податок на додану вартість за незавершене будівництво. У відповідності до положень Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян» з доходів визначених ст.11, податок обчислюється за ставками наведеними в пунктах 2,3,4 ст. 7, утримуються у джерела виплати і перераховується до бюджету в порядку встановленому статтею 10 зазначеного Декрету. Окрім того вважає, що у відповідності до положень ст.12 Декрету та за формою встановленою Головною державною податковою інспекцією України ТОВ ВКФ «Віалан» була зобов’язана у строки визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає виплата надіслати до податкових органів за місцем проживання громадян відомості про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку. В зв’язку з невиконанням цієї вимоги та з підстав встановлених актом № 2726-11 від 03.12.2004 року «Про результати додаткової позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Віалан» за період з 01.07.2003 року по 01.11.2003 року по питанню нарахування до сплати прибуткового податку з громадян при купівлі незавершеного будівництва» було визначено податкове зобов’язання в сумі 997727 грн., та 199454 грн. – штрафних санкцій. Вважає, що штрафні санкції застосовані вірно, розраховані у відповідності до вимог п. 17.1.9 ст.17 Закону України №2181 від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та таким чином вважає, що позовні вимоги слід відхилити, а податкове повідомлення – рішення залишити у силі.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи документи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.92 року (далі Декрет) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спору) платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Згідно ст. 2 вказаного Декрету об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Статтею 11 Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Віалан» (покупець) з гр. Чижик Г.Д. укладений нотаріально засвідчений договір купівлі – продажу незакінченого будівництва, згідно з яким товариство придбало у фізичної особи сорокаквартирний жилий будинок готовністю 83%.

Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією кваліфіковані відносини між позивачем та громадянами як такі, що підпадають під дію ст.ст. 11, 12 розділу III Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", а тому остання вважає, що при здійсненні виплат громадянам доходу товариство повинно було утримувати прибутковий податок за правилами цього розділу Декрету.

Доходи отримані громадянкою Чижик по договору купівлі-продажу незавершеного будівництва по своєму змісту не підпадають під визначення об’єктів оподаткування наведених в ст. 11 Декрету, а суми доходу від купівлі-продажу майна не відносяться до об'єктів оподаткування, визначених розділом III цього Декрету.

Обов'язок здійснювати утримання податку, перераховувати його до бюджету за нормами ст. 11 Декрету N 13-92 покладено на підприємства, установи, організації, що виплачують доходи громадянам, що працюють за сумісництвом та які виконують разові та інші роботи на основі договорів цивільно-правового характеру.

В зв’язку з цим суми від продажу майна, що належить фізичній особі на праві власності неправомірно відносити до об’єктів оподаткування у відповідності до розділу ІІІ Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року.

Даний договір купівлі-продажу неможливо ототожнювати з виконанням разових та інших робіт на основі договорів цивільно правового характеру.

З урахуванням викладеного та з огляду на приписи пункту 2 "а" статті 19 Декрету щодо обов'язку підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку лише з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати, суд вважає, що у товариства з обмеженою відповідальністю – виробничо-комерційної фірми «Віалан» не виникло обов'язку нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, виплачених відповідно до умов укладених з ними цивільно-правових договорів, які не пов'язані з виконанням громадянами трудових обов'язків та виконанням разових або інших робіт.

Таким чином, нарахування прибуткового податку у сумі 99727 грн. за договором купівлі-продажу, укладеним ТОВ ВКФ «Віалан» з громадянкою Чижик Г.Д. здійснено інспекцією безпідставно, зважаючи на те, що Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. N 13-92 не відносить до об'єктів оподаткування за розділом III суми від продажу майна, яке належить фізичній особі на праві власності... Таким чином, розмір прибуткового податку повинен визначатися податковим органом на підставі поданої громадянином декларації.

Необхідно врахувати, що позивачем протягом липня-грудня місяців 2003 року на особовий рахунок Чижик Г.Д. перераховувалися авансові платежі, а при здійсненні кінцевого розрахунку ТОВ ВКФ «Віалан» господарська операція з купівлі-продажу була оформлена нотаріально засвідченим договором.

Фізичною особою Чижик Г.Д. у відповідності до ст.31 Закону України «Про нотаріат» сплачено плати 15001 грн. та до Пенсійного фонду 15000 грн.

Згідно з підпунктом "е" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», від оподаткування звільняються суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам за правом власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито.

Крім того висновком № 543  судово - бухгалтерської експертизи призначеною працівниками податкової служби  за кримінальною справою, проведеної Тернопільським  відділенням   Київського науково - дослідного інституту судових експертиз  та  висновком № 379  судово - бухгалтерської експертизи   проведеної Вінницьким відділенням  Київського науково - дослідного інституту судових експертиз  стверджуються позовні вимоги.

З огляду на викладене визначене Вінницькою МДПІ податкове зобов’язання по сплаті прибуткового податку з громадян у розмірі 99727 грн. та штрафних санкцій в сумі 199454 грн. розрахованих у відповідності до п.17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неправомірним, а податкове повідомлення - рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000352600/0 від 03.12.2004 року судом визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.     

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000352600/0 від 3.12.2004 р.

Стягнути з Державго бюджету  на користь  ТОВ ВКФ "Віалан" смт Стрижавка Віницького району пров. Першотравневий, 5 ( р/р 260090301428 в Вінницькому районному відділенні Ощадбанку 5321 МФО 362061 код 13317164 )   З,40 грн.  витрат по сплаті державного мита.     

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Балтак О.О.

Постанова оформлена та підписана   4 жовтня 2006 р.