Справа № 2-1334/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.05.2011         Сихівський  районний суд м.Львова

в складі: головуючого Лєсного С.Є.

           при секретарі  Гарасим Ю.Б.         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в  м.Львові цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 03 травня 1980 року у Львівському Палаці урочистих подій, актовий запис № 942, в якому неповнолітніх дітей не мають. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з самого початку подружнє життя не складалось. В сім’ї систематично виникали конфлікти та непорозуміння, що остаточно і призвело до розпаду сім’ї. Проживаючи разом, вони не ведуть спільне господарство та не підтримують подружніх відносин. Неодноразові спроби помиритись позитивних наслідків не дали. Примирення категорично заперечує. Стверджує, що сім’я розпалась остаточно і поновлена бути не може.

          В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, ствердила, категорично заперечивши можливість примирення, т.я. мала достатньо часу для прийняття такого рішення, та  втратила до відповідача почуття любові і поваги, а тому вживати заходи для збереження сім’ї не буде; настоює на розірванні шлюбу.

Відповідач у судове засідання не з’явився, проте направив суду заяву з проханням позов задоволити та справу розглядати в його відсутності. Тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності за наявності у справі достатніх доказів.

Заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши дійсні обставини справи і причини позову, повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів: сторони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 03.05.80., міцної сім’ї не утворили. Між ними систематично виникали конфлікти та непорозуміння, які привели до розпаду сім’ї. Проживаючи разом, сторони не ведуть спільне господарство та не підтримують подружні відносини. Як вбачається з тверджень позивача, вона намагалася зберегти сім*ю, проте такі спроби позитивних наслідків не дали –їх взаємовідносини не змінились. Позивач категорично ствердила суду, що втратила до відповідача почуття любові та поваги, без яких повноцінна сім’я існувати не може, і відновлення сімейних стосунків неможливе; переконана, що не буде більше вживати заходів для збереження формально існуючого шлюбу.  

Наведені обставини приводять суд до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, сім’я розпалась остаточно та шлюб існує формально. Враховуючи наведене та заяву відповідача, суд вважає необхідним формально існуючий шлюб розірвати.

На підставі ст.ст.105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст.10, 60,   212,   215, 235 ч.8  ЦПК України, с у д, -                              

в  и  р  і ш  и  в  :

Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 03 травня 1980 року у Львівському Палаці урочистих подій, актовий запис № 942. Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище –«ОСОБА_1».

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.