Шевченківський районний суд м.Львова

Справа №  4-181/11

П О С Т А Н О В А

27 травня 2011 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Луців-Шумська Н.Л., при секретарі Федорович І.В., з участю прокурора Бенцарука Р.А. та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України Нетужилова Є.В. від 19.04.2011 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -

в с т а н о в и в:

26.04.2011 року ОСОБА_3 звернувся в суд зі скаргою на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України Нетужилова Є.В. від 19.04.2011 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В обґрунтування скарги зазначив, що у постанові про порушення відносно нього кримінальної справи не наведено конкретних дій, вчинених ним, які б вказували на зловживання ним службовим становищем, що призвело до розтрати та спричинення збитків МО України. У цій постанові відображені його дії, вчинені при виконанні службових обов’язків згідно керівних документів та настанов МО України. Актами ревізій фактів розтрат коштів у його діях не встановлено. Його дії були спрямовані на виконання рішень судів. Наведені у мотивувальній частині постанови докази його винуватості є надуманими і необґрунтованими, не ґрунтуються на матеріалах справи та зібраних у ній доказах.

В ході розгляду скарги ОСОБА_3 свої вимоги підтримав повністю, просить скасувати оскаржувану постанову.

Заслухавши пояснення скаржника, його захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 в підтримку скарги, пояснення представника прокуратури Бенцарука Р.А. про наявність підстав та приводів для винесення оскаржуваної постанови, дослідивши матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, вважаю, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до ст. 236-8 ч. 14 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, яка передбачає приводи і підстави до порушення кримінальної справи, приводами до порушення кримінальної справи є :

1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

2) явка з повинною;

3) повідомлення опубліковане у пресі;

4) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Встановлено, що 13.04.2010р. першим заступником прокурора Західного регіону України винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом викрадення військового майна службовими особами 124 ЦЗП за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.410 КК України.

19.04.2011 року слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України Нетужилов Є.В. виніс постанову про порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В судовому засіданні представник прокуратури ствердив, що на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 були наявні достатні приводи та підстави для її порушення.

Приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим у діях помічника начальника центру – начальника фінансово-економічного відділу 124 ЦЗП ОСОБА_3 ознак злочину, про що зазначено у самому тексті оскаржуваної постанови.

Підставою для порушення кримінальної справи слугувала наявність достатніх даних, зібраних в ході досудового слідства, які вказували на наявність у діях ОСОБА_3 розтрати чужого майна (бюджетних коштів) в сумі 950 тис. грн., вчиненої службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах.

В ході досудового слідства до винесення оскаржуваної постанови було встановлено, що 31.07.2009р. ОСОБА_3 отримав в приватному порядку від невстановленої слідством особи постанову суду за №2а-59/2009р. від 19.01.2009р. та виконавчий лист за тим же номером від 12.02.2009р., які в подальшому пред’явив в Управління державного казначейства України в Залізничному районі м.Львова як обґрунтування отримання коштів в сумі 950000грн. за платіжним дорученням №274 від 31.07.2009р. та заявкою на видачу готівки. У цей же день ОСОБА_3 склав видатковий касовий ордер та роздавальну відомість, чим списав вказані гроші як такі, що видані особам, які не проходили військову службу і не перебували на продовольчому забезпеченні у 124 ЦЗП, в якості грошової компенсації вартості загальновійськового пайка.

Також було встановлено, що судовими органами України рішення за №2-а-59/2009 від 19.01.2009р. про задоволення позову військовослужбовців до 124 ЦЗП про стягнення 950000грн. компенсації вартості загальновійськового пайка не приймалося та виконавчий лист №2-а-59/2009р. від 12.02.2009р. не видавався.

По факту незаконної виплати вказаних коштів МО України провело службове розслідування та склало відповідний акт від 11.03.2010р.

Також були проведені ревізії фінансово-господарської діяльності 124 ЦЗП, Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МО України, допитано ряд свідків по справі, проведено інші слідчі дії.

Отже рішення про винесення оскаржуваної постанови слідчим обґрунтовано прийнято лише після проведення цілого комплексу слідчих дій.

Виходячи зі змісту ст.236-8 КПК України суд, при розгляді даної скарги, не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Обставини, на котрі покликається скаржник та його захисники, щодо відсутності більш аргументованих доказів протиправності дій ОСОБА_3 та його зловживання службовим становищем в інтересах третіх осіб, відсутність фінансових документів щодо отримання та видачі грошових коштів, перекручування органами досудового слідства здобутих доказів, відсутність доказів на підтвердження заподіяння матеріальної шкоди державі в особі МО України мають бути ретельно досліджені під час проведення досудового слідства по даній кримінальній справі та перевірені в ході судового слідства.

Виходячи з наведеного, вважаю, що на момент порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 в органів досудового слідства були достатні підстави та приводи для винесення 19 квітня 2011 року оскаржуваної постанови, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.94,97,98,236-7, 236-8 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України Нетужилова Є.В. від 19.04.2011 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, – в і д м о в и т и.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова.  

Суддя   Н. Л. Луців-Шумська