Справа № 2-а-932/11  

                                                         П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2011 р.                                        м.Снятин                                        

Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновський М.М. розглянувши справу  за  адміністративним  позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої  соціальної допомоги дітям війни, -

    В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із позовом, який мотивує тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно ст.6 зазначеного закону з 01.01.2006 р. їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2010 роках їй така допомога виплачувалася не в повному обсязі. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмір 30 % мінімальної пенсії за віком, та стягнути з відповідача недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу за період з 01.01.2006 року по 01.11.2010 року. Зобов’язати відповідача надалі нараховувати та виплачувати їй щомісячну соціальну допомогу в розмірі передбаченому ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”.

В частині позовних вимог, а саме про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої  соціальної допомоги дітям війни за період з 01.01.2006 року по 03.08.2010 року, позов ухвалою Снятинського райсуду від 16.02.2011 року залишено без розгляду, оскільки позовні вимоги заявлені поза вимогами строку звернення до суду, а тому позовні вимоги слід розглядати в межах 6-ти місячного строку позовної давності.   

   Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Спірні правовідносини, які склалися між позивачем та Управлінням Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2195), рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

   З матеріалів справи слідує, що позивачка відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст.1 Закону № 2195, що підтверджується довідкою № 10628 від 20.09.2006 року Управління праці та соціального захисту населення Снятинської райдержадміністрації, яка підтверджує наявність статусу «діти війни». Позивачка є пенсіонером, пенсію отримує в Управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області. Цей статус позивачки відповідачем не заперечено, крім того статус «діти війни» визначається автоматично по даті народження пенсіонера в діапазоні від 1927 року по 1945 рік.

   Відповідно до ст. 6 Закону № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма діє з 01 січня  2006 року. А у відповідності до ст.7 вище згаданого закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює Управління, яке є відповідачем у даній справі.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008  визнано такими, що не відповідають Конституції України положення законів України про державний бюджет на відповідний рік, які обмежували виплати соціальної допомоги дітям війни.                                               

   Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

   Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

   Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, суд приходить до наступних висновків.

   Відповідно до ч.1 ст. 28  ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

   При цьому ч.3 ст. 28  ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

    Однак, вищевказаний Закон є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а тому враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, суд вважає за можливе застосувати ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для розрахунку зазначеного підвищення “дітям війни”.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі здійснити перерахунок та виплату                позивачці, як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно  ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», право на яке надано ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни.      

Щодо вимоги позивачки про зобов’язання відповідача УПФУ надалі проводити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, то вона не підлягає до задоволення оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутній час.

На підставі викладеного та  керуючись ст.ст. 159, 161-163, 1832  КАС України, -

П о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно  ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», право на яке надано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 04.08.2010 року по 28.02.2011 року з врахуванням проведених виплат.

Згідно ст. 256 КАС України постанова підлягає до негайного виконання.

Про виконання постанови повідомити суд в місячний термін.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Снятинський районний суд.

Суддя: підпис

Суддя  Снятинського райсуду                                                            Калиновський М.М.