ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2008 р. | № 4/028-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. –головуючого, |
Дунаєвської Н.Г., |
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс" |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2007 року |
у справі | № 4/028-07 |
господарського суду | Київської області |
за позовом | Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс" |
до | ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" |
про | стягнення 15 487 грн. 15 коп. |
за участю представників сторін |
від позивача – Давиденко В.В., від відповідача – Кужель М. В., | Пилипчук І.Г. |
В С Т А Н О В И В:
Мале приватне підприємство "Ліфт-Сервіс" звернулося до господарського суду Київської області із позовом до ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" про стягнення 10 253 грн. 95 коп., 1 708 грн. 77 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та пені за відмову від підпису актів виконання робіт у розмірі 15 478 грн. 15 коп.
В обґрунтування позовних вимог МПП "Ліфт-Сервіс", посилається на ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", вказує, що ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" всупереч п.п. 4.2, 4.3 Підрядного договору № 30 від 09.02.2004, не підписав відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт та не оплатив виконані МПП "Ліфт-Сервіс" роботи в зазначений період на загальну суму 30 253 грн. 95 коп., в зв’язку з чим до ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" підлягають застосуванню встановлена п.5.1 договору пеня в розмірі 0,5 % суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а також передбачена п.5.3 договору пеня в розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожний день затримки підписання актів приймання-передачі.
Рішенням господарського суду Київської області від 22.05.2007 у справі №4/028-07 (суддя Попікова О.В.) у позові відмовлено повністю.
Господарський суд першої інстанції, посилаючись на ст.ст. 837, 854 Цивільного кодексу України, зазначає, що МПП "Ліфт-Сервіс" ніяким чином не доведено факт виконання останнім робіт за Підрядним договором № 30 від 09.02.2004, всупереч вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, тому відсутні підстави для задоволення вимог МПП "Ліфт-Сервіс" та стягнення з ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" суми заборгованості та пені за вищезазначеним договором.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2007 у справі № 4/028-07 (колегія суддів: головуючий –Мазур Л.М., судді –Гаврилюк О.М., Писана Т.О.) рішення господарського суду Київської області від 22.05.2007 залишено без змін.
У касаційній скарзі МПП "Ліфт-Сервіс" просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2007 у справі № 4/028-07 і передати справу на новий розгляд до господарського суду Київської області.
В обґрунтування доводів касаційної скарги МПП "Ліфт-Сервіс", підтримуючи доводи своєї позовної заяви, зазначає про порушення та невірне застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а також на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та на невірну оцінку наявним у справі доказам.
Вищим господарським судом України ухвалою від 26.12.2007 у справі №4/028-07 порушено касаційне провадження за касаційною скаргою МПП "Ліфт-Сервіс".
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до вимог ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між МПП "Ліфт-Сервіс" та ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" укладено Підрядний договір № 30 від 09.02.2004 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів, зі строком його дії з 01.03.2004 до 01.04.2005. За п.1.1 договору замовник ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" доручив, а підрядник МПП "Ліфт-Сервіс" прийняв на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об’єктах замовника відповідно до Додатку №1, який є невід’ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.4.3 замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця на підставі підписаних актів.
Пункти 5.2 та 5.4 передбачають відповідальність замовника за порушення строку оплати за виконані роботи та за необґрунтовану відмову від підписання актів прийомки виконаних робіт.
Остаточний погоджений сторонами розмір щомісячної оплати робіт за Підрядним договором № 30 від 09.02.2004 склав 1 464 грн. 85 коп.
Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів справи господарськими судами попередніх інстанцій, МПП "Ліфт-Сервіс" надіслало ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" акти прийомки виконаних робіт на суму 2 929 грн. 70 коп. кожний за періоди 01.09.2005-30.09.2005, 01.10.2005-31.10.2005, 01.11.2005-30.11.2005, 01.12.2005-31.12.2005, 01.01.2006-31.01.2006, 01.02.2006-28.02.2006, 01.03.2006-31.03.2006.
Вказані акти ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" повернуло МПП "Ліфт-Сервіс" без підписання та зазначені в актах роботи не оплатило у зв`язку з невиконанням МПП "Ліфт-Сервіс" своїх обов’язків по виконанню робіт з ремонту та обслуговування ліфтів за Підрядним договором № 30 від 09.02.2004.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи акти прийомки виконаних робіт складені самим МПП "Ліфт-Сервіс" та не підписані ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" і не доводять виконання робіт за Підрядним договором № 30 від 09.02.2004.
Інших доказів на підтвердження виконання робіт в період з 01.09.2005 по 31.03.2006 МПП "Ліфт-Сервіс" не надано та господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди встановили, що МПП "Ліфт-Сервіс", стверджуючи про існування у ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" заборгованості по оплаті робіт за Підрядним договором № 30 від 09.02.2004, на підтвердження фактів виконання робіт по обслуговуванню та ремонту ліфтів в період з 01.09.2005 по 31.03.2006 не надало належних доказів всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України, а відтак твердження МПП "Ліфт-Сервіс" про існування заборгованості ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" за вищезазначеним договором є необґрунтованим.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про правомірність висновку господарського суду апеляційної інстанції, яким було підтримано позицію місцевого господарського суду, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у справі з огляду на недоведеність МПП "Ліфт-Сервіс" обставин, викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі, оскільки суди встановили, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт здійснення МПП "Ліфт-Сервіс" діяльності та виконання зобов'язань, що є предметом укладеного між сторонами Підрядного договору № 30 від 09.02.2004.
Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження і порушень норм процесуального та матеріального права не встановлено, колегія суддів Вищого господарського суду України залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду, якою підтримано рішення місцевого господарського суду, без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2007 у справі № 4/028-07 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Н. Дунаєвська
І. Плюшко