К о п і я

Справа №2-а-320/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03 лютого  2011р.                                                                                                              м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

судді Картофлицького Г.В.

розглянувши, в порядку скороченого  провадження, адміністративну справу за позовом    ОСОБА_1  до Управління  пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про оскарження бездіяльності щодо виплат дітям війни,  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду  21.01.2011р. з позовом, в якому просить визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні підвищеної пенсії як дитині війни, та зобов’язати  відповідача нарахувати та сплатити на її  користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  з 01.01.2010р. та забезпечити її виплату  в подальшому.  

Позов  обґрунтовано тим, що позивач, відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004року №2196-IV «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006року, розмір  пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. У п.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно правовими актами.

За вимогами ст.183-2 КУпАП суд розглядає справу в порядку скороченого провадження та в письмовому порядку, без виклику та участі сторін.

Вивчивши докази по справі, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про поновлення строку для звернення до суду з позовом, відповідно до вимог ст.99 ч.2 КАС  встановлено шести місячний  строк позовної давності. Позов подано 21.01.2011р.  поважних причин пропуску цього строк позивачем не наведено. Перепон для звернення до суду у позивача не було, відповідних доказів  суду не подано. Таким чином, за ст.100 КАС суд залишає без розгляду позовні вимоги  за межами строку позовної давності.

Згідно пенсійного посвідчення та паспорту громадянина позивач є дитиною війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

        Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 р. було зупинено з урахуванням ст.111 того ж Закону, якою обмежено коло суб`єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

         Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року у справі щодо відповідності положень статей 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43, 44, 45, 46 ст.71, ст. 98, 101, 1033,  111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року»(справа про соціальні гарантії громадян), зокрема п.12 ст.71 та ст.111 вказаного Закону визнано неконституційними. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. № 10рп/2008, також визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008р.»в частині зміни редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, Конституційний суд України дійшов висновку, що Законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод  людини і громадянина.  

Тому, суд вважає, що наведені рішення Конституційного Суду України мають виконуватися відповідачем належним чином і посилання на відсутність коштів для таких виплат не є законною.

          ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.09р. в ст.1 визначено встановити  прожитковий  мінімум  на  одну особу в розрахунку на  місяць  для тих,  хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність:  з 1 листопада 2009 року - 573 гривень,  з 1 січня 2010 року - 695  гривень,  з  1  квітня  - 706 гривень,  з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Таким чином, 30% від мінімальної пенсії становить: з 01.01.2010р. –          208,50 грн., 01.04.2010р. –

211,80 грн.,  з 01.07.2010р. –212,70 грн., з 01.10.10р. –216,90 грн., з 01.12.10р. –220,20 грн.

          На час розгляду справи, в такому порядку нарахувань та виплат зазначеної допомоги відповідачем не проводилось, а  виплачувалось тільки 10 %.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про те, що, виходячи із вимог ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів держава не вправі допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у томі числі і для дітей війни. При цьому суд неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України  у частині обмеження пільг, компенсацій і гарантій, на які відповідно до чинного законодавства мають право окремі категорії громадян.

Вирішуючи питання про те, які саме суми потрібно враховувати відповідачу при нарахуванні і виплати доплати до пенсії «дітям війни», суд вважає, що такі суми потрібно нараховувати виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.  В 2010р.  ніяких обмежень в діючому законодавстві не було передбачено для застосування ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Так як  оскаржується позивачем саме бездіяльність відповідача про відмову в нарахуванні та виплаті таких сум, крім того, належного розрахунку не зроблено і у суду немає предмету для оскарження щодо правильності нарахування доплати до пенсії, то суд має забезпечити порушене право позивача  шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути  підставою для відмови в задоволенні  позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням. Крім того, такий порядок встановлено за Постановою КМУ № 530 від 28.05.08р., за яким визначено, що доплати до пенсії «дітям війни» здійснюється органами ПФУ.

Суд не вирішує наперед правовідносини між сторонами тому в частині забезпечення виплат на майбутнє, слід відмовити.

Судові витрати по справі сплачено позивачем 3,40 грн. і підлягають відшкодуванню за рахунок держави за ст.94 ч.1 КАС.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 124, 154, Конституції України, ст.ст.1,6 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 8,9,12,19, 94, 102 159-163, 183-2 КАС України суд  

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області,  щодо нездійснення перерахування та виплатити ОСОБА_1  підвищення пенсії  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 21.07.2010р. по 03.02.2011р.,  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –неправомірною. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області, здійснити відповідний перерахунок та виплатити позивачу суми підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та вимог ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»,  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку встановлено діючим законодавством на вказаний час, з урахуванням вже  сплаченої суми –10 % у цей період.

В іншій частині позову –відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь позивача - 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Копію постанови надіслати сторонам.

Апеляцію на постанову можливо подати через Приморський районний суд протягом 10 днів,  до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.

Суддя                                                                                                                        Г.В.Картофлицький

Копія вірна суддя                                                                                                   Г.В.Картофлицький