ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 січня 2008 р.

№ 16/255

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                                Перепічая В.С.(головуючого),

                                                                      Вовка І.В.,

                                                                      Гончарука П.А.,

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  касаційну скаргу    Закритого акціонерного товариства  ”Калина ЛТД” на постанову Київського  міжобласного апеляційного господарського суду від 13 липня 2007 року у справі № 16/255 за позовом Закритого акціонерного товариства  ”Калина ЛТД” до Управління  державної служби охорони  при УМВС України в Полтавській області про стягнення заборгованості  та зустрічним  позовом Управління  державної служби охорони  при УМВС України в Полтавській області до Закритого акціонерного товариства  ”Калина ЛТД” про визнання недійсними пунктів  договору  № 6087/Км від 01.01.2006р.,-

                                                                              

                                                    Встановив:

У  жовтні  2006 р. ЗАТ  ”Калина ЛТД” звернулось  до  господарського  суду  Полтавської області  з позовом  до  Управління  державної служби охорони  при УМВС України в Полтавській області, з урахуванням  заяви  про зменшення  позовних вимог, про стягнення збитків в  сумі  51484,52 грн.

Управління  державної служби охорони  при УМВС України в Полтавській області звернулось до господарського  суду  з зустрічним позовом   до ЗАТ  ”Калина ЛТД”   про визнання  недійсними п.п. 3.6, 3.7, 3.8, 3.11-3.15 розділу  3 та  п. 8.3.4 розділу  8 договору № 6087/км  від  1 січня 2006р.   про надання  охоронних  послуг.

Рішенням господарського суду   Полтавської області  від 19  лютого 2007 р.,  залишеним  без змін  постановою   Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 липня  2007 р., у  первісному та    зустрічному позовах  відмовлено.

У  касаційній скарзі ЗАТ  ”Калина ЛТД”   просить скасувати прийняті   у справі  судові  рішення в  частині  відмови  в  задоволені первісного  позову посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти  нове рішення, яким  позов  задовольнити.

В  судовому  засіданні  оголошувалась  перерва до  16 січня  2008р.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому   задоволенню з таких підстав.

Доповідач: Гончарук П.А.

Як  вбачається  з матеріалів  справи та  встановлено судами   попередніх інстанцій, 1 січня  2006 р.  сторонами  у справі  було  укладено договір про надання  охоронних послуг, відповідно  до якого Управління  державної служби охорони  при УМВС України в Полтавській області  зобов’язалося  надавати ЗАТ  ”Калина ЛТД”   послуги  з охорони  товарно –матеріальних цінностей.  У   договорі   сторони визначили  права   і  обов’язки  сторін  та  передбачили  відповідальність за  невиконання   або  неналежне  виконання  умов  договору

Предметом спору  у даній  справі є вимоги:  за  первісним  позовом  вимоги про  стягнення збитків завданих нестачею нафтопродуктів; за  зустрічним  позовом  вимоги  про визнання  недійсним договору № 6087/км    від  1 січня  2006 р.  в  частині п.п. 3.6, 3.7, 3.8, 3.11-3.15 розділу  3 та  п. 8.3.4 розділу  8, оскільки   договір  містить  пункти  які  суперечать чинному  законодавству.

Приймаючи  рішення  про відмову   у  задоволені  первісного   позову суд першої інстанції, з яким   погодився   і  апеляційний  господарський  суд, залишивши   дане  рішення   без  змін, виходив  з того, що факт  понесення   збитків позивачем   саме  в  результаті   неналежного  виконання   умов  договору   відповідачем встановити  неможливо, а тому   відповідно  й  причинно –наслідкового  зв’язку  між невиконанням  відповідачем  зобов’язань за  договором  та  збитками   теж  неможливо  встановити.

Пославшись  на  наданий  відповідачем висновок  експертизи № 311-06 від  3 листопада   2006 року складений   ТОВ ”Кондор –Плюс”  про незадовільний  стан та  непридатність  для  зберігання   нафтопродуктів  в резервуарах підземного сховища  позивача, попередні  судові  інстанції дійшли  висновку, що позивачем   не виконані   належним чином умови  п. 5.8  договору   щодо  здійснення   визначених  договором   заходів по  обладнанню  об’єктів  технічних засобів  охорони, створення  належних  умов для  забезпечення  схоронності  товарно –матеріальних  цінностей,  в  результаті  чого збитки, понесені   позивачем  могли  бути  здійснені саме в  результаті неналежного виконання   ним  своїх   зобов’язань.

Проте  з  висновками  судів  попередніх інстанцій про  відмову   у  задоволені   первісного позову  погодитись не  можна  виходячи  з наступного.

Вимоги  до  рішення  господарського  суду   та  постанови   апеляційного господарського суду   визначені  ст.ст. 84, 105 ГПК України

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення  повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення  для справи, їх юридичну  оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи  одні і відхиляючи  інші докази, суд має це обгрунтувати.

Оскаржувані  судові  рішення   даним  вимогам  не відповідають.

В порушення  вказаних  норм процесуального  права, оскаржувані  судові  рішення   у  даній  частині   позовних  вимог,  грунтуються  на  суперечливих  висновках та  припущеннях.

При цьому, поклавши  в  основу   рішень вказаний  висновок експертизи,  в  порушення  вимог  ст.ст. 32, 34 ГПК України про поняття   і  види  доказів,  належність   і  допустимість  доказів,  попередні  судові  інстанції не звернули  уваги  на  те, що   даний  висновок  по  суті   є  висновком  спеціаліста і  не  є доказом   в  розумінні   ст. 32 ГПК України, оскільки  його  складено  без  дотримання   вимог ст. 41 ГПК України.

За таких обставин оскаржувані судові рішення в частині  вирішення   спору  за   первісним позовом не  можна  визнати   такими,   що   постановлені   з  дотриманням   процесуального  права,  що   в силу   ст. 11110 ГПК України є  підставою  для  їх скасування.

При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати характер і  підстави   виникнення  спору, дійсні права та обов’язки сторін,  і в залежності від вставленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Щодо  відмови   у задоволені   зустрічного  позову  то суди  попередніх інстанцій  дійшли  обгрунтованого висновку, що він  є безпідставним,  оскільки  не  грунтується  на  вимогах  чинного законодавства. Тому   судові  рішення  в  даній частині  слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.  1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

              ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства  „Калина ЛТД”  задовольнити частково.

Рішення  господарського суду  Полтавської  області   від 19 лютого  2007 року та постанову  Київського міжобласного  апеляційного  господарського суду  від  13 липня  2007 р. у справі  №  16/255 в частині  вирішення спору за первісним позовом  скасувати і  направити справу в цій частині на  розгляд до суду  першої інстанції. В решті  дану  постанову    залишити без змін.

Головуючий               Перепічай В.С.

Судді                                                                                         Вовк І.В.

                                                                                                       Гончарук П.А.