Справа №  2-а-2876/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 травня 2011 року                                                                            м. Івано-Франківськ

 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                                          Струтинського Р.Р.,

секретаря                                                          Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання визнання протиправних дій та визнання неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Тисменицькому районі  в Тисменицькому районі та про стягнення недоплаченої суми пенсії в наслідок неправильного перерахунку, -

встановив:

Позивачка звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання незаконними дії, зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.01.2010 року з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Свої вимоги мотивувала тим, що є працюючим пенсіонером та отримує пенсію за віком. У вересні 2010 року звернулася до відповідача про проведення перерахунку пенсії по стажу роботи та заробітній платі за відпрацьований період. Їй було проведено такий перерахунок. Проте вважає, що відповідачем неправомірно при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2010 року, застосувано показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік (1197,91 грн), оскільки такий повинен був застосовуватись за 2009 рік (1650,43 коп.) за рік, що передує обрахунковому.  

Позивач в судове засідання не з”явилась. Від неї надійшла заява, в якій вона просила справу розглядати без її участі, позов підтрмує, просила його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі, позов не визнає, просив відмовити у його задоволенні. В поданих до суду запереченнях вказав, що відповідно до ЗУ „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” будо внесено зміни до ст. 42 ЗУ ”Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.  Відповідно до ст. 42 ч.2 зазначеного закону у разі, якщо застрахованан особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Даний перерахунок здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітньої плати за періоди страхового стажу, зазначені в ст. 40 уього закону, із застосуванняґм показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року дані зміни в частині визначення показника середньої зарплати та порядку проведення перерахунку пенсії були визнані неконституційними. Оскільки Верховною Радою рішення по відновленню дії зазначеної норми закону в попередній редакції не приймалися, КМУ 28.05.2008 року прийнято постанову № 530, згідно з якою проведення перерахунків пенсії у 2008 році здійснювалося із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, який передує пенсії (1197,91 грн. за 2007 рік). У 2009-2010 роках зміни до ст. 42 вищевказаного Заноку не вносились, тому перерахунки проводилися із застосуванням заробітної плати за 2007 рік.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.    

Судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу захисту порушеного права пенсіонера на належний розмір пенсії.

Сторонами не оспорюється, що позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, але продовжує працювати.

При проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано показник заробітної плати (доходу) за 2007 рік, мотивуючи  таке відсутністю законодавчого регулювання визначення показника заробітної плати на вказаний період (а.с. 5, 6).

Частиною 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено підстави для перерахунку пенсії, серед яких значиться збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, збільшення страхового стажу. Однак станом на 2007 рік наведена норма закону була призупинена пунктом 26 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”. Відповідно до положення підпункту 11 пункту 35 розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” частина 4 ст. 42 Закону була викладена в новій редакції. Проте, наведені положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, тобто відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду.

На час звернення позивачки до відповідача про перерахунок пенсії питання перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу було врегульоване п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до якого у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Відповідно до ст.40 Закону, якою встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, в абзаці сьомому частини другої, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року зверненню за призначенням пенсії.

Отже, на момент звернення за перерахунком пенсії у 2010 році позивачка мала право на такий перерахунок з урахуванням більшого трудового стажу та у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати в Україні в порівнянні з попереднім 2009 роком, в якому показник середньої заробітної плати становив 1650,43 грн.

Однак, не вірно трактуючи визначене підпунктом 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530, відповідачем проведено позивачці перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік – 1197,91 грн., а не за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто 2009 рік – 1650,43 грн.. Така позиція відповідача суперечить рішенням Конституційного Суду України 22.05.2008 року та наведеним нормам закону.

З огляду на встановлення судом неправомірності прийнятого розпорядження відповідачем щодо проведення позивачці перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, вимоги позивачки про визнання незаконним такого розпорядження та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням середнього показника заробітної плати (доходу) за 2009 рік підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначається у зв’язку із трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією із форм соціального захисту.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом лише 21.04.2011 року, а тому у задоволенних позовних вимог в частині перерахунку раніше призначеної пенсії за період з 01 січня 2010 року до  20 жовтня 2010 року слід відмовити.

На підставі наведеного та  керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України ч. 4 ст. 42, абз. 7 ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”ст.ст. 158, 159-163, 167 КАС Укаїни, суд,-

постановив:

Позов задоволити частково.

  Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік в розмірі 1197 (одна тисяча сто дев”яносто сім) грн. 91 коп..  

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, з 21 жовтня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік у розмірі 1650 (одна тисяча шістсот п”ятдесят) грн. 43 коп. з виплатою недоотриманих сум.

           Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС  – з дня складення в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб”єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п”ятиденного строку з моменту отримання суб”єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий                                                                                      Р.Р.Струтинський