ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.01.08 р. Справа № 26/297
Суддя господарського суду Донецької області Наумова К.Г.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (м. Макіївка, Донецької області)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Пролетарська” (м. Макіївка, Донецької області)
про стягнення 2657 грн. 35 коп.
за участю:
Прокурора
Представників сторін:
від позивача: Ахметова Н.В. за дов. від 28.12.07 р. № 07-5157
від відповідача: Іванова Л.М. за дов. від 16.01.08 р. № 01-13/125
Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” (м. Макіївка, Донецької області) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Пролетарська” (м. Макіївка, Донецької області) збитків від нестачі вугільного концентрату у розмірі 2657 грн. 35 коп.
.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
15.03.2007 р. на адресу позивача надійшов вугільний концентрат у трьох залізничних вагонах № 49246554, № 49246554, № 49246557 вантажовідправником якого був відповідач. Вантаж прибув без ознак втрати та псування, залізниця видала його без перевірки ваги у порядку ст. 52 Статуту залізниць України. Залізничні накладні є підтвердженням укладання договору перевезення між відправником та залізницею на користь позивача. Під час прийняття вантажу було встановлено нестачу продукції з урахуванням норми природної втрати у кількості 4210 кг про що складено акти № 309п від 15.03.07 р. та № 309 від 16.03.07 р., які складені у відповідності з вимогами Інструкції П-6. Відповідач листом від 16.03.07 р. визнав нестачу у спірних вагонах. Позивач розрахувався з постачальником у повному обсязі. Внаслідок цього позивачу було завдано збитки у сумі 2657 грн. 35 коп. Відповідно до вимог ст. 30 Статуту залізниць України, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей, зазначених у накладній. Відповідно до ст.. 1166, 1192 ЦК України, майнова шкода відшкодовується у повному обсязі особою яка її завдала.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на наступне.
Переважування вагонів, тари проводилась без участі представника громадськості, що підтверджується актом приймання від 15.03.07 р. № 309п. В комісії під час переважування вагонів представник громадськості Щербак Є.А. участі не приймав, акт про ваги нари їм не підписаний. В акт приймання вантажу № 309 від 17.03. 2007 р. внесені відомості вагу вантажу з акту від 15.03.07 р. та про вагу тари з акту від 17.03.07 р., який затверджений керівником через три доби – 19.03.07 р. Представник громадськості Щербак Є.А. був уповноважений приймати участь у прийманні продукції посвідченням від 16.03.07 р., не мав права засвідчувати своїм підписом факти про вагу тари та вагу вантажу „Нетто”, які були встановлені без його участі. Крім цього представник громадськості не бучив у якому стані знаходилась поверхня вантажу, яки прибули на завод 15.03.07 р. Зазначене на думку відповідача є порушенням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання П-6.
Вантажовідправник не є постачальником продукції, тобто не перебуває у договірних відносинах з позивачем, відповідно ніяких зобов’язань перед не має.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно залізничної накладної № 49246554 відповідач повинен був відвантажити позивачу вугільний концентрат у кількості 65000кг. у вагоні № 66114968.
Згідно залізничної накладної № 49246555 відповідач повинен був відвантажити позивачу вугільний концентрат у кількості 70000кг. у вагоні № 67915637.
Згідно залізничної накладної № 49246557 відповідач повинен був відвантажити позивачу вугільний концентрат у кількості 69000кг. у вагоні № 67895243
У накладних зазначено, що вантаж відвантажено навалом, також у цих накладних також зазначено, що вантаж у наведених вагонах прибув у справних вагонах без ознак втрати та виданий 15.03.07 р., згідно ст. 52 Статуту залізниць України, без перевірки.
Під час прийняття вантажу 15.03.07 р. комісією позивача за участю представника громадськості Козирева В.В., повноваження якого підтверджуються посвідченням № 309п від 15.03.07 р., була встановлена нестача вугільного концентрату:
у вагоні № 66114968 на 2100 кг,
у вагоні № 67915637 на 1200 кг,
у вагоні № 67895243 на 2420 кг,
у загальній кількості – 5720 кг.
Нестача встановлена шляхом зважування вагону на 150т. тензометричних вагонних вагах. Приймання продукції було зупинено для виклику представників вантажовідправника та постачальника. Зазначене підтверджується актом № 309/п про приймання продукції по кількості від 15.03.07 р. В акті також зазначено, що вагон прибув у технічно-справному стані.
Листом від 16.03.07 р. № 01-16/941 відповідач просив розвантажити вагони без участі представника вантажовідправника та визнає нестачу з урахуванням норми природної втрати у розмірі 1 відсотку.
16.03.07 р. об 11 годині приймання продукції було продовжено, представники вантажовідправника та постачальника не прибули. Комісією позивача за участю повноважного представника громадськості Щербак Є.О., повноваження якого підтверджуються посвідченням № 309 від 16.03.07 р., було встановлено масу нетто вугільного концентрату шляхом перевірки ваги брутто в момент одержання продукції на 150 т. тензометричних вагонних вагах за відрахуванням ваги тари. Вага тари встановлена шляхом зважування пустого вагону на 150 т. вагах, про що складено акт № 309 від 17.03.07 р. про вагу тари.
Кількість нестачі вугільного концентрату склала:
у вагоні № 66114968 на 2300кг,
у вагоні № 67915637 на 1000 кг,
у вагоні № 67895243 на 2420 кг,
у загальній кількості – 6250 кг. з урахуванням норми природної втрати у розмірі 1 відсотку кількість нестачі склала 4210 кг.
Зазначене підтверджується актом № 309 про приймання продукції по кількості від 16.03.07 р.
Позивач оплатив постачальнику вартість вугілля у повному обсязі, що підтверджується рахунком-фактурою № 10662 від 19.03.07 р., платіжним дорученням № 1045 від 20.03.07 р. на суму 10000000 грн.
Таким чином, з урахуванням норми природної втрати і граничної погрішності показань ваг (1 відсоток маси нетто у вагоні), невідповідність даних у накладних про вагу вугільного концентрату у наведених вагонах склала 4210 кг. Вартість нестачі з урахуванням ПДВ у сумі 442 грн. 89 коп. складає 2657 грн. 35 коп.
Відповідно до ст. 306 ГК України, ст. 908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), що передбачено п. 5 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 908 ЦК України.
Зокрема, на перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під’їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457.
Вищезазначена залізнична накладна підтверджує укладення договору перевезення вантажу між вантажовідправником (другий відповідач), відповідно до п. 2 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 909 ЦК України. Уклавши такий договір, його сторони погодились на здійснення перевезення на умовах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Так, згідно ст. 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.
Ст. 37 Статуту залізниць України, визначено, що у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст. 24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.
П. 2. Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, встановлено, що з метою схоронності продукції і товарів при постачаннях і створення умов для своєчасного і правильного їхнього приймання одержувачами відправник зобов’язаний забезпечити точне визначення кількості відвантаженої продукції (ваги, кількості місць: шухляд, мішків, зв'язувань, стосів, пачок і т.п.).
Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені ст.1166 ЦК України.
Відповідно до зазначеної норми, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як зазначалось, за змістом ст.37 Статуту залізниць України, маса вантажу у накладній зазначається відправником. При цьому, відповідно до ст.24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.
Таким чином, відповідати за заявленим позовом, враховуючи підстави заявленого позову, повинна особа, що є вантажовідправником.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем, який є вантажовідправником, була припущена неточність у визначенні ваги вугільного концентрату у вагонах, маса нестачі за відрахуванням одного відсотку природної втрати складає 4210 кг. Вартість нестачі з урахуванням ПДВ у сумі 442 грн. 89 коп. складає 2657 грн. 35 коп.
Маса нестачі встановлена та акти приймання продукції по кількості складені відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6.
Так, внаслідок невірного визначення відповідачем маси вантажу у накладній, позивачеві заподіяно шкоди у вигляді вартості недостачі вугілля у сумі 2657 грн. 35 коп., які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
З огляду на зазначене позовні вимоги у частині стягнення з другого відповідача збитків у сумі вартості нестачі вугілля у сумі 2657 грн. 35 коп. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 908, 909, 1166 Цивільного кодексу України, Статутом залізниць України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6,
ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Пролетарська” (м. Макіївка, Донецької області, вул.. Янки Купали, 1, код ЄДРПОУ 00176451) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (м. Макіївка, Донецької області, вул.. Горького,1, код ЄДРПОУ 32598706) збитки у сумі 2657 грн. 35 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Пролетарська” (м. Макіївка, Донецької області, вул.. Янки Купали, 1, код ЄДРПОУ 00176451) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (м. Макіївка, Донецької області, вул.. Горького,1, код ЄДРПОУ 32598706) витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 21 січня 2008 р.
Суддя Наумова К Г.